Безповоротна фіндопомога: особливості, облік, оподаткування

Правові особливості БФД

Насамперед, згадаймо визначення. Згідно з ПКУ, безповоротна фінансова допомога — це, серед іншого, сума коштів, передана платнику податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (пп. 14.1.257 ПКУ).

А тепер про найпопулярніші договори: дарування та пожертви.

Договір дарування: головні правила.

Цивільний кодекс України визначає його як угоду, за якою одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні (обдаровуваному) майно у власність (ч. 1 ст. 717 ЦКУ). Таким «дарунком» можуть бути й кошти, що прямо передбачено ч. 1 ст. 718 ЦКУ.

При укладанні договору дарування між юрособами треба звернути увагу на важливий нюанс. Підприємницькі товариства (наприклад, ТОВ або АТ) можуть укладати між собою договори дарування, лише якщо право здійснювати дарування прямо передбачено їхніми установчими документами (статутом) (ч. 3 ст. 720 ЦКУ). Тому перед наданням такої допомоги дарувальнику варто перевірити свій статут.

Договори між юрособами укладають у письмовій формі, як того вимагає стаття 208 ЦКУ. Договір дарування за участю ФОП теж укладають у письмовій формі.

Готівкові обмеження: що потрібно знати?

Якщо допомога надається готівкою, важливо пам’ятати про обмеження, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 №148. Пункт 6 цього Положення встановлює граничні суми розрахунків готівкою:

— між суб’єктами господарювання протягом одного дня в розмірі до 10 000 гривень включно,

— а з фізособами (не ФОПами) — до 50 000 гривень включно.

Договір пожертви: коли мета має значення

Особливою формою договору дарування є договір пожертви. Його ключова відмінність полягає в тому, що дарування здійснюється для досягнення певної, заздалегідь обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦКУ). Наприклад, кошти можуть надаватися на ремонт конкретного приміщення чи на закупівлю обладнання для певного проєкту.

Важливою перевагою договору пожертви є те, що підприємницьке товариство може виступати пожертвувачем навіть за відсутності відповідного дозволу в статуті (ч. 3 ст. 720 ЦКУ). Не дорівняєш пожертву і до фінансового посередництва. Отже, ФОПи-«єдинники» мають право укладати такі договори. Це робить договір пожертви гнучкішим інструментом порівняно зі звичайним договором дарування.

Пожертвувач має право контролювати, як обдаровуваний використовує надані кошти відповідно до мети, визначеної в договорі (ч. 1 ст. 730 ЦКУ). Якщо ж використання пожертви за призначенням унеможливлюється, її використання за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача (або за рішенням суду, якщо пожертвувач ліквідований).

Як і договір дарування, договір пожертви укладають у письмовій формі.

Важливо: обмеження на готівкові розрахунки, встановлені Положенням №148, не поширюються на добровільні пожертвування та благодійну допомогу (п. 8 Положення №148). Це означає, що за договором пожертви можна передавати готівкою суми, що перевищують 10 000 чи 50 000 гривень.

Отже, розуміння відмінностей між договором дарування та договором пожертви дозволяє правильно оформити операцію з надання безповоротної фінансової допомоги, уникнувши потенційних правових ризиків та дотримавши всіх вимог законодавства.

Як краще назвати договір про БФД?

З наведеного вище випливає, що назва договору — «дарування» чи «пожертви» — розкриває його юридичну суть. А «безповоротна фінансова допомога» — податкову суть. Тому доречно використовувати комбіновану назву, яка одразу розкриває і юридичну, і податкову суть операції:

— якщо допомога безцільова, називати: «Договір дарування (безповоротної фінансової допомоги)»;

— якщо допомога має конкретну мету: «Договір пожертви (безповоротної фінансової допомоги)».

Такий підхід робить договір максимально прозорим та зрозумілим, що значно спрощує роботу бухгалтера й мінімізує ризики непорозумінь із контролюючими органами.

Бухоблік БФД

Після того як ми з’ясували правові тонкощі та правильно оформили договір, настав час відобразити операції у бухобліку. Тут, як і в оподаткуванні, все залежить від того, надаєте ви допомогу чи отримуєте її.

Облік у сторони, що надає допомогу (надавача).

Для підприємства, яке надає безповоротну фінансову допомогу, ця операція є витратами. Позаяк надання такої допомоги зазвичай не є основною діяльністю компанії, її сума не включається до собівартості реалізації, адміністративних чи збутових витрат.

Суму наданої безповоротної фінансової допомоги треба відображати у складі інших операційних витрат (субрахунок 949) або інших витрат діяльності (субрахунок 977) (НП(С)БО 16 «Витрати»).

Бухгалтерське проведення буде просте:

— Д-т 949 чи 977 К-т 311 (якщо допомога перерахована з банківського рахунку) або 301 (якщо допомога видана з каси).

Таким чином, у надавача сума допомоги збільшує витрати звітного періоду.

Приклад 1. Підприємство надало безповоротну фіндопомогу іншому підприємству в сумі 20 000 грн, перерахувавши зі свого банківського рахунку на рахунок отримувача.

Бухгалтерський облік наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Бухгалтерський облік надання БФД

Облік у сторони, що отримує допомогу (отримувача).

Для підприємства, яке отримує БФД, облік значно цікавіший і залежить від двох ключових чинників: хто є надавачем (засновник чи стороння особа) та чи має допомога цільове призначення.

Розгляньмо три найпоширеніші ситуації.

Варіант 1: допомогу отримано від засновника.

Якщо підприємство отримує безповоротну фінансову допомогу від засновника (учасника), така операція доходом не визнається.

Це ключовий момент! Згідно з НП(С)БО 15 «Дохід» (п. 5), внески власників, які призводять до збільшення власного капіталу, не є доходом. По суті, така допомога розглядається як додатковий внесок засновника.

Отримані кошти безпосередньо збільшують додатковий капітал підприємства. Для цього використовується субрахунок 422 «Інший додатковий капітал».

Бухгалтерське проведення:

— Д-т 311 (301) К-т 422 — отримано кошти на рахунок (до каси), що визнано збільшенням власного капіталу.

Приклад 2. Підприємство отримало на банківський рахунок безповоротну фіндопомогу від засновника в сумі 20 000 грн. Про оподаткування ПДФО і ВЗ у разі надання БФД фізособі зараз не говоримо, про це буде сказано окремо.

Бухгалтерський облік наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський облік отримання БФД від засновника

Варіант 2: допомогу отримано від не-засновника з конкретною метою (цільове фінансування)

Якщо ви отримали кошти від сторонньої особи (не засновника) і в договорі чітко зазначено мету їх використання (наприклад, «на закупівлю комп’ютерів», «на проведення ремонту даху»), то це — цільове фінансування.

Тут діє важливе правило: дохід визнається не в момент отримання грошей, а в ті періоди, коли були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Облік ведуть у два етапи з використанням рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Етап 1. Отримання коштів: коли гроші надходять на рахунок, вони ще не є доходом. Ми визнаємо зобов’язання перед надавачем виконати цільові умови.

— Д-т 311 (301) К-т 48.

Етап 2. Визнання доходу: дохід визнається одночасно з визнанням витрат, на які були використані цільові кошти.

— Д-т 48 К-т 718 (чи 745, якщо кошти надані для фінансування капітальних інвестицій і дохід визнається пропорційно до нарахованої амортизації).

Наприклад, якщо ви отримали 50 000 грн на ремонт, а в поточному місяці підписали акт виконаних робіт на 30 000 грн, то й дохід визнаєте лише на суму 30 000 грн.

Приклад 3. Підприємство отримало на банківський рахунок безповоротну фіндопомогу від іншого підприємства в сумі 20 000,00 грн на придбання товару. Товар придбано на суму 20 000,00 грн, у т. ч. ПДВ — 3 333,33 грн.

Бухгалтерський облік наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Бухгалтерський облік отримання БФД на придбання товару

Варіант 3: допомогу отримано від не-засновника без визначення мети (як дарунок).

Це найпростіша ситуація. Якщо ви отримали гроші від сторонньої особи чи компанії (не засновника) і в договорі немає жодних умов чи мети їх використання, то така допомога визнається доходом у момент її отримання.

Бухгалтерське проведення буде єдине:

— Д-т 311 (301) К-т 718 — отримано кошти і визнано дохід.

Ця сума одразу збільшує фінансовий результат підприємства в тому звітному періоді, коли надійшли гроші.

Приклад 4. Підприємство отримало на банківський рахунок безповоротну фіндопомогу від стороннього підприємства в сумі 20 000 грн, без вимоги цільового використання.

Бухгалтерський облік наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Бухгалтерський облік отримання БФД від стороннього підприємства, без вимоги цільового використання

Оподаткування для юрособи, яка надає БФД

Про оподаткування ПДФО і ВЗ у разі надання БФД фізособі буде сказано окремо.

Юрособа — надавач БФД — платник податку на прибуток.

Надану БФД у бухобліку списують до складу витрат (субр. 949 чи 977), у такий спосіб зменшуючи фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо надавач є платником податку на прибуток, що застосовує коригування на податкові різниці, при наданні БФД можна застосовувати одну з різниць, передбачених пп. 140.5.9, пп. 140.5.14 чи пп. 140.5.10 ПКУ, які збільшують фінрезультат до оподаткування.

Різницю за пп. 140.5.9 ПКУ застосовують, якщо БФД надається неприбутковим організаціям, унесеним до Реєстру неприбуткових організацій. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму безоплатно переданих коштів у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Починаючи з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, для пп. 140.5.9 ПКУ діє правило, встановлене п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ: коригування за пп. 140.5.9 ПКУ не проводять щодо сум коштів, товарів/послуг, наданих відповідним неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше ніж 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, унесеним до Реєстру неприбуткових організацій.

Не застосовується ця різниця в разі надання БФД:

— неприбутковим організаціям, які є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

— неприбутковим організаціям, до яких застосовується пп. 140.5.14 ПКУ (див. далі);

— у період воєнного стану ЗСУ, СБУ тощо згідно з п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Різниця за пп. 140.5.14 ПКУ застосовується, якщо БФД надається суб’єктам фізичної культури і спорту, які є НПО та внесені до Реєстру (наприклад, дитячо-юнацькі спортивні школи, центри олімпійської підготовки тощо). Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму безоплатно переданих коштів у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Різниця за пп. 140.5.10 ПКУ застосовується, якщо БФД надана одній із таких осіб (крім осіб, для яких застосовуються наведені вище різниці):

— особам, що не є платниками податку (крім фізосіб, які є платниками ПДФО);

— платникам податку, які є пов’язаними особами (якщо отримувач фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

Про особливості застосування останньої умови можна прочитати за посиланням.

Юрособа — надавач БФД — платник єдиного податку ІІІ групи.

Якщо юрособа — платник єдиного податку ІІІ групи — надає БФД іншій юрособі, така операція її оподатковуваного доходу не зменшує. Сума наданої допомоги не враховується у складі доходу «єдинника», але й не зменшує базу оподаткування.

Водночас є ризик втрати статусу платника ЄП у разі систематичного надання такої допомоги, бо це може бути розцінено як фінансове посередництво, що заборонено для «єдинників». Докладно про це можна прочитати за посиланням: тут.

Юрособа — надавач БФД — платник ПДВ.

Дивимося запитання в «ЗІР» (101.04): «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання/отримання платником податку поворотної/безповоротної фінансової допомоги?».

ДПС відповідає, що ні, позаяк такі операції не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг.

Оподаткування для юрособи, яка отримує БФД

Юрособа — отримувач БФД — платник податку на прибуток.

Податкових різниць для отриманої БФД немає. Таким чином, отриману БФД включають до складу доходу за правилами бухобліку (див. вище), збільшуючи фінрезультат до оподаткування, який є основною для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПКУ).

Юрособа — отримувач БФД — платник єдиного податку третьої групи.

Сума БФД, отримана юрособою — платником єдиного податку ІІІ групи, включається до складу його доходу та підлягає оподаткуванню за обраною ставкою єдиного податку.

Це обґрунтовується тим, що для юрособи платника — ЄП ІІІ групи доходом є будь-який дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (пп. 2 п. 292.1 ПКУ).

Юрособа — отримувач БФД — платник ПДВ.

Операція з отримання БФД у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ, бо вона не є операцією з постачання товарів чи послуг. Тож ПДВ на отриману БФД не нараховується.

Оподаткування ФОПа, який надає БФД

Надавач БФД — ФОП на загальній системі оподаткування.

Об’єктом оподаткування для ФОПа на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, що визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю (п. 177.2 ПКУ).

Надання БФД не вважається витратами, пов’язаними з госпдіяльністю ФОПа. Тому така сума не може зменшувати його оподатковуваного доходу.

Надавач БФД — ФОП на єдиному податку І — ІІІ груп.

Дивимося запитання в «ЗІР» (107.01.03): «Чи можуть ФОПи — платники ЄП першої — третьої груп (крім е-резидентів) надавати безповоротну фінансову допомогу?».

ДПС відповідає, що ФОПи — платники єдиного податку І — ІІІ груп не можуть надавати фінансову допомогу, у тому числі безповоротну, бо такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Нашу думку, запитання щодо цього ми навели за посиланням. На наш погляд, ПКУ не містить прямої заборони надавати БФД для ФОПа на ЄП. Отже, надана БФД не впливає на об’єкт оподаткування платника ЄП і не є підставою для анулювання спрощеної системи.

Але для уникнення непорозумінь з податковими органами ФОПам на ЄП І — ІІІ груп краще таких операцій. уникати

ФОП — надавач БФД — платник ПДВ.

Надана БФД не оподатковується ПДВ з тих самих підстав, що й для платника ПДВ юрособи (див. вище).

Оподаткування для ФОПа, який отримує БФД

Отримувач БФД — ФОП на загальній системі оподаткування.

Дивимося запитання в «ЗІР» (104.04): «Чи включається до доходу ФОПа на загальній системі оподаткування сума отриманої безповоротної фінансової допомоги?».

ДПС відповідає, що сума БФД, надана фізособі, включається до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

Позаяк надана БФД не є результатом від провадження підприємницької діяльності ФОПа, що провадиться у порядку та за правилами, передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами, встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізосіб як додаткове благо.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Таким чином, сума отриманої БФД включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку — фізособи й оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 5%.

Отримувач БФД — ФОП на єдиному податку І — ІІІ груп.

Дивимося запитання в «ЗІР» (107.01.05): «Чи включається до складу доходу ФОПа — платника ЄП першої — третьої груп сума отриманої безповоротної фінансової допомоги?».

ДПС відповідає, що сума отриманої БФД не є доходом отриманим від госпдіяльності, а тому такі кошти до складу доходу платників єдиного податку не включаються. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізособи й оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах визначених ПКУ.

Отже, такий дохід оподатковується так само, як і для ФОПа на загальній системі (див. вище).

ФОП — отримувач БФД — платник ПДВ.

Отримана БФД не оподатковується ПДВ з тих самих підстав, що й для платника ПДВ — юрособи (див. вище).

Оподаткування ПДФО і ВЗ у разі надання БФД фізособі

Дивимося відповідь запитання в «ЗІР» (103.02): «Чи оподатковується ПДФО сума безповоротної фінансової допомоги, надана ФО ЮО (ФОП) та чи є вони податковими агентами в цьому випадку?».

ДПС відповідає, що згідно з пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги.

При цьому пп. 168.1.1 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Отже, сума безповоротної фінансової допомоги, отриманої фізособою від податкового агента (юрособи, фізособи-підприємця) включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу такої фізособи.

Оподаткування зазначених доходів за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ, (18%) провадить податковий агент (юрособа, фізособа-підприємець).

Але позаяк така БФД оподатковується ПДФО, вона оподатковується і ВЗ за ставкою 5% (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У додатку 4ДФ таку допомогу відображають з ознакою доходу «126».

Винятки та особливі випадки.

Є певні види безповоротної допомоги, які за певних умов ПДФО та ВЗ не оподатковуються, наприклад:

— нецільова благодійна допомога (170.7.3 ПКУ): не оподатковується сума, що сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ. У 2025 році ця сума становить 4 240 грн. Сума перевищення оподатковується на загальних підставах. У додатку 4ДФ таку допомогу (як оподатковувану, так і неоподатковувану частину) відображають з ознакою доходу «169»;

— цільова благодійна допомога на лікування (пп. 165.1.19 ПКУ): у додатку 4ДФ відображається з ознакою доходу «143»;

— допомога на поховання (пп. 165.1.22 ПКУ): ознака доходу в 4ДФ — «146».