Наразі недостатньо знайти контрагента й украсти з ним вигідний договір. Треба ще переконатися, що особа, яка від імені контрагента підписує договір, мала на те повноваження. Особливо якщо йдеться про договір на значну суму коштів. Інакше договір можуть визнати нечинним (зокрема й з ініціативи самого контрагента-підприємства), й очікувана від нього вигода залишиться тільки на папері.
* Постанова ВС від 14.04.2025 у справі №904/2465/21.
Як убезпечитися від цього? Вивчати помилки інших та робити висновки. Наведемо приклад з практики ВС.
Зміст справи
У березні 2021 року ПАТ звернулося до суду з позовом про визнання нечинними договорів купівлі-продажу, укладених між ним і ТОВ.
Упродовж квітня 2018 року голова правління ПАТ уклав взаємопов’язані договори на загальну суму 3,2 млн грн, що становить 86,34% вартості активів цього товариства за 2017 рік.
Тимчасом як за умовами статуту ПАТ (у редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) ухвалення рішень про надання згоди на вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна, що є їх предметом, становить від 10% до 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, належить до виключної компетенції наглядової ради ПАТ.
Отже, спірні договори від імені ПАТ підписав голова правління з перевищенням повноважень, із порушенням вимог ст. 92 ЦКУ (голова правління діяв не в інтересах ПАТ, недобросовісно та нерозумно, про що у ТОВ знали або могли знати, якби виявили мінімальну обачність), а також із порушенням ст. 241 ЦКУ.
Що вирішили суди попередніх інстанцій
Апеляційний господарський суд, так само як і суд першої інстанції, зазначив, що з огляду на положення статей 92, 241 ЦКУ обмеження повноважень щодо представництва ЮО набуває юридичної сили для третьої особи в тому разі, коли саме вона, третя особа, вступаючи у відносини з ЮО, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, а правочин не отримав наступного схвалення особи, яку представляють.
Тож спірні договори від імені ПАТ підписано головою правління, який діяв на підставі статуту, і в цьому випадку навіть ознайомлення зі статутом не дозволяло покупцю дійти однозначного висновку про наявність обмежень у голови правління — продавця за ознакою вчинення значного правочину. ЄДР, як відкрите джерело інформації про органи управління, відомостей про обмеження повноважень голови правління ПАТ не містив. Надалі правочин був схвалений діями ПАТ.
Тим часом ТОВ посилається на аналогічні висновки Великої Палати ВС (справа №668/13907/13-ц). На час укладення оспорюваних договорів ТОВ проявило розумний рівень обачності для встановлення обмежень представника ПАТ на підписання договорів, а саме:
— звернулося до ЄДР, який не містив обмежень щодо повноважень голови правління ПАТ, а тому ТОВ могло розумно покладатися на такі відомості (крім того, внесення актуальної інформації до цього реєстру є обов’язком саме ПАТ);
— оспорювані правочини були схвалені ПАТ наступними діями після їх укладення (оплата, приймання-передачі майна тощо);
— наявність внутрішньокорпоративних спорів ПАТ не може бути підставою для визнання нечинними договорів, укладених відповідно до вимог чинного законодавства, та призводити до порушення законних прав та інтересів третіх осіб, в тому числі і ТОВ як сторони договори.
Судова практика минулих років була неоднозначна
Судова практика попередніх років вказувала на те, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, який установлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. І тоді суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Але потім у постанові від 09.06.2021 у справі №911/3039/19 ВС зазначив, що суди:
— або мають установити реальну обізнаність третьої особи про наявність обмежень,
— або виходити з правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг про них не знати.
Отже, зазначення у правочині відомостей про те, що голова правління діє на підставі статуту, не є достатньою підставою для того, щоб вважати контрагента таким, що повністю ознайомлений із повноваженнями керівника щодо укладення значних правочинів, з урахуванням визначення значного правочину через ринкову вартість майна або даних фінансової звітності.
Тобто щодо коментованої справи були наявні взаємовиключні за своїм змістом висновки ВС. Що свідчило про неоднакове правозастосування ВС приписів ч. 3 ст. 92 ЦКУ.
Як дізнатися про обмеження повноважень?
Велика Палата ВС у справі №757/23249/17 (Постанова від 13.03.2024) дійшла висновку, що
1. Приписи ч. 3 ст. 92 ЦКУ встановлюють виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з ЮО договір, обмеження повноважень щодо представництва ЮО загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
2. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому разі, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з ЮО та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень, або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
3. З огляду на приписи статей 92, 237 — 239, 241 ЦКУ для визнання недійсним договору, укладеного ЮО з третьою особою, з підстави порушення встановленого обмеження повноважень щодо представництва ЮО, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені.
Увага! Щодо обізнаності контрагента з повноваженнями особи, яка підписує договір: якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту товариства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони цього договору з таким статутом (іншим документом) у частині, що стосується відповідних повноважень. У такому разі сторона не може посилатися на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Значні правочини АТ і їх підписання
За змістом ч. 2 ст. 106 чинної редакції Закону про АТ, якщо ринкова вартість предмета значного правочину, за даними останньої річної фінансової звітності товариства, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів, рішення про вчинення значного правочину ухвалюється наглядовою радою або радою директорів.
Суди встановили, що копія фінзвіту ПАТ станом на 31 грудня попереднього року свідчить про те, що вартість чистих активів товариства становить 3,7 млн грн, тому 10% від цієї суми становить 370 тис грн. Що значно менше від суми договору (3,2 млн грн). Ось чому на укладення такого договору потрібна була згода власників ПАТ.
Важливо! На нашу думку, укладаючи договір, слід керуватися не лише статутом та Законом для отримання інформації про те, чи відповідає правочин критеріям значного, а й прописати відповідні умови у договорі. Причому відповідне рішення про вчинення значного правочину може бути додатком до договору.
Проте правила ч. 1 ст. 108 Закону про АТ вказують на необхідність подальшого схвалення правочину, якщо він укладений із порушенням порядку ухвалення рішення про його вчинення, у т. ч. й із перевищенням повноважень голови правління АТ.
А в ситуації, що розглядається, договір був не лише підписаний головою правління ПАТ, містить відбиток печатки, а й надалі був схвалений ПАТ наступними активними діями, зокрема шляхом підписання актів приймання-передачі нерухомого майна за спірними договорами, отримання оплати за договорами у повному обсязі, яка не була повернута. За змістом статуту ПАТ, для підписання головою ПАТ актів приймання-передачі не потрібне рішення загальних зборів, наглядової ради чи правління.
Тому в цій ситуації ВС вирішив, що все не так однозначно і відправив справу на новий розгляд. Щоб установити, знало ТОВ чи не знало, що керівник ПАТ не мав повноважень підписувати такий договір. І як так вийшло, що позов про визнання договору недійсним виник уже після господарських операцій згідно з ним та приймання-передачі майна, з оформленням необхідних первинних документів.
Знайомлячись із контрагентом, читаємо його статут і вивчаємо фінзвітність
Тепер, після того як спір ми вже розглянули, поради для всіх. Що треба врахувати на майбутнє.
Для визнання договору нечинним з тієї підстави, що його було укладено представником ЮО з перевищенням повноважень (постанова Великої Палати ВС від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц), потрібно встановити:
— по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юрособи діяв недобросовісно або нерозумно;
— по-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення та виконання.
І для доказів потрібна інформація про контрагента — дані про нього з ЄДР, його статут та фінзвітність.
А якщо контрагент не бажає надавати статут і фінзвітність, посилаючись на комерційну таємницю?
ВС звертає увагу, що згідно з постановою КМУ від 09.08.1993 №611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» установчі документи — це документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами і не становлять комерційної таємниці.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону №755 в ЄДР містяться такі відомості про юрособу, крім держорганів і органів місцевого самоврядування як юросіб:
— відомості про керівника юрособи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юрособи, зокрема підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;
— дані про наявність обмежень щодо представництва юрособи.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ст. 10 Закону №755).
Отже, повноваження (обмеження повноважень) органу або особи, уповноваженої на відповідні дії від імені госптовариства, можуть на рівні зі статутом підтверджуватися даними з ЄДР (витягом з ЄДР). А тому такі відомості можуть доводити чи спростовувати обставини про обізнаність контрагента юрособи про наявні обмеження.
Окремо нагадаємо, що ознайомитися можна не лише з копією статуту, а й із його оригіналом. На сьогодні статути подаються для реєстрації юрособи в ЄДР в оригіналі в одному примірнику. Проте за кодом на Описі з переліком поданих документів для такої дії зберігаються в юрособи та можуть бути надані контрагенту на його вимогу. За кодом на Описі можна ознайомитися зі статутом (його окремими положеннями щодо обмежень керівника та щодо особливостей укладення значних правочинів).
Щодо фінзвітності, то вона теж є доступною для ознайомлення зацікавленою стороною і на її запит має бути надана товариством.