Нагадаємо, що до повноважень місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належать, зокрема, забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі у формі, доступній для осіб із вадами зору та слуху (п. 1, 7 ч. 1, п. 1, 7 ч. 2 ст. 19 КЦЗУ).
Громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі у формі, доступній для осіб із вадами зору та слуху (п. 1 ч. 1 ст. 21 КЦЗУ).
Отже, йдеться також про інформацію про надзвичайні ситуації, яка на сьогодні має характер оповіщення про повітряну тривогу.
Ось типова ситуація: пролунав сигнал повітряної тривоги посеред робочого дня. Далі роботодавцям і працівникам слід чітко розуміти, як діяти, якщо оповіщення про повітряну тривогу застало у робочому приміщенні.
Трудові відносини під час повітряної тривоги
1. Чи має право працівник полишити робоче місце під час повітряної тривоги?
2. Чи вважатиметься це прогулом?
3. Як оплачується робочий час під час перебування в укритті?
4. Чи є законними вимоги роботодавця працювати під час повітряної тривоги?
Комендантська година та повітряна тривога
1. Чи має право людина пересуватися на авто/пішки до укриття під час комендантської години? Чи має це бути обов’язково найближче укриття?
2. Яка відповідальність за порушення комендантської години?
Доступ до укриттів під час повітряної тривоги
1. Чи мають право відмовити у доступі до укриття мешканцям «не зі свого будинку»?
2. Що робити, якщо укриття зачинене?
3. Як діяти, якщо укриття не обладнане або занедбане?
4. Відповідальність за недопуск до укриття
Відповіді на ці запитання можна знайти у роз’ясненні Мін’юсту.
Що робити власникам приміщень, де під час повітряної тривоги перебувають люди?
Річ у тім, що цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру. Але матеріальні та технічні ресурси, які залучаються для цивільного захисту населення, застосовуються як на державному та місцевому рівнях, так і на так званому об’єктовому рівні, тобто на рівні підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Отже, забезпечення цивільного захисту лежить в основі обов’язків керівників (адміністрації) таких юросіб. Стосується це і дій таких керівників (адміністрації тощо) щодо своїх працівників, клієнтів, відвідувачів під час оповіщення про повітряну тривогу.
Організація оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Положення №733.
Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні відповідної інформації і до госпсуб’єктів, що забезпечується шляхом здійснення заходів, визначених у ст. 30 КЦЗУ (п. 36, 37 Положення про ЄДСЦЗ). Зокрема, на вимогу цієї статті й затверджено Положення №733.
Положення №733 встановлює для керівників та власників об’єктів із масовим перебуванням людей дві вимоги:
1. Керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, власники зобов’язані встановлювати у населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях, у місцях масового перебування людей сигнально-гучномовні пристрої, електронні інформаційні табло, а також у службових і виробничих приміщеннях — радіотрансляційні точки.
2. Забороняється підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, власникам відмикати канали та лінії електрозв’язку, що використовуються системами оповіщення, демонтувати їх без погодження з відповідним місцевим органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування).
Увага! У разі реорганізації, зміни форми власності або власників підприємств, установ і організацій передача апаратури та технічних засобів оповіщення узгоджується з органом місцевого самоврядування з обов’язковим наданням акта приймання-передачі та акта, що підтверджує їх технічну готовність до використання.
Із загальною характеристикою об’єктів із масовим перебуванням людей можна ознайомитись у п. 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки. До них належать об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб чи такі, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше ніж 25 осіб, а для одноповерхових — більше ніж 50 осіб.
Зокрема, йдеться про навчальні (у т. ч. дошкільні) заклади, заклади охорони здоров’я зі стаціонаром, будинки для людей похилого віку та інвалідів, санаторії і заклади відпочинку, розважальні, культурно-освітні та видовищні заклади, криті спортивні будинки і споруди, готелі, мотелі, кемпінги, торговельні підприємства та інші аналогічні за призначенням об’єкти з масовим перебуванням людей, у т. ч. торговельні центри, супер- та гіпермаркети тощо.
Треба розробити План реагування!
Вагомими є і приписи ст. 130 КЦЗУ, де передбачено розроблення планів реагування на надзвичайні ситуації, у т. ч. для оповіщення повітряної тривоги. І тут поділ за кількістю людей уже дещо інший.
Загалом, плани реагування розробляються на всіх рівнях: на державному, місцевому та суб’єктами господарювання.
План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня вже є — він затверджений Постановою КМУ від 14.03.2018 №223.
Натомість План реагування на надзвичайні ситуації госпсуб’єкта розробляється відповідним госпсуб’єктом із кількістю персоналу більше ніж 50 осіб та затверджується керівником такого суб’єкта господарювання.
Що має включати План?
Саме для госпсуб’єктів наразі не маємо чітких рекомендацій на законодавчому рівні. Але ДСНС протоколом від 14.11.2017 №10 схвалила Методрекомендації посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання по місту Києву.
У цих Методрекомендаціях наведено орієнтовний План реагування (додаток 2). Утім, стверджувати, що всі підприємства, установи й організації мають скористатися ними та затвердити свій план реагування, зарано. Можливо, вся ця ситуація буде ретельно переглянута після закінчення воєнного або надзвичайного стану в Україні.
У госпсуб’єктів із кількістю персоналу 50 осіб і менше посадова особа з питань цивільного захисту розробляє інструкцію щодо дій персоналу госпсуб’єкта у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яку затверджує керівник такого суб’єкта господарювання (п. 2 Порядку №626).
Що має включати Інструкція?
Інструкція має містити відомості про:
— можливі (прогнозовані) надзвичайні ситуації, які можуть виникнути на об’єкті суб’єкта господарювання;
— сигнали оповіщення про небезпеку;
— дії персоналу після отримання таких сигналів;
— маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття у захисних спорудах цивільного захисту;
— заходи зі збереження матеріальних цінностей.
Орієнтовний зразок Інструкції щодо дій персоналу невеликих підприємств у разі загрози чи виникнення надзвичайних ситуацій наведено у додатку 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту.
Отже, на сьогодні, на відміну від цивільного захисту державного рівня, де є план реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, для госпсуб’єктів відповідного порядку розроблення плану чи інструкції не передбачено. А тому їх відсутність на підприємствах незалежно від кількості працівників та відвідувачів для посадових осіб не передбачає можливості проводити будь-які перевірки, інспектування чи застосовувати відповідальність. Утім, навіть за таких умов не варто нехтувати найнеобхіднішими засобами небезпеки.
Треба зважати на те, що наведені вище нормативні та локальні акти стосуються загальних заходів цивільного захисту в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які включають у себе порядок дій у разі оповіщення повітряної тривоги як окремий розділ (частину) плану чи інструкції.
Отже, напрошується висновок, що окремого плану чи інструкції про дії працівників саме під час оповіщення повітряної тривоги не потрібно.
Тоді постає цілком логічне запитання: які дії мають бути вчинені підприємцями (власниками бізнесу) та юрособами?
Як діяти під час оповіщення повітряної тривоги?
Додаток 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту, який ми згадували вище, варто використати для роботи персоналу в період дії воєнного стану. Зокрема, правила, передбачені у цьому додатку 7, враховані й у порадах та роз’ясненнях для бізнесу під час дії повітряної тривоги. Відповідна інформація розміщена на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та органів державної/виконавчої влади.
Отже, ФОПи та ЮО, які вже на постійній основі вивели персонал на роботу до офісу (у т. ч. й у поєднанні роботи офіс/онлайн), мають надати чіткі інструкції керівників, адміністраторів тощо (можливо, навіть письмово з розміщенням інформації на вході для ознайомлення відвідувачів). Дамо кілька порад щодо цього.
Порада 1. Магазини, супермаркети, місця надання перукарських, косметичних послуг, кав’ярні, кафе, ресторани, інші місця сфери торгівлі, громадського харчування та послуг мають стежити за повідомленням об’єктової системи оповіщення і повідомляти відвідувачів та працівників про повітряну тривогу.
До речі, тут варто врахувати, що оповіщення може здійснюватись як через гучномовці, сирени, встановлені безпосередньо у населених пунктах, так і через операторів електронних комунікацій із залученням електронних комунікаційних мереж загального користування (телефонний зв’язок, текстові повідомлення), через інтернет-ресурси — сайти, соціальні мережі (п. 18 Положення №733). На нашу думку, до цього переліку варто додати мобільні застосунки, які на сьогодні вже доводять свою ефективність.
Порада 2. Після початку оповіщення адміністратор (керівник) має повідомити всіх відвідувачів про найближче укриття та за вказівниками, розміщеними на стінах, підлозі, рухомими (пересувними) вказівниками, які зазвичай використовуються у торговельних та виставкових залах, пройти до сховища (розташованого безпосередньо у місці проведення торгівлі/послуг або спеціальному укритті поза межами цього місця).
Це важливо!
Іноді дістатися до найближчого укриття буває не так просто. Для таких випадків варто дослухатися до порад правоохоронних та аварійно-рятувальних служб, зокрема про правило «двох стін». Вважається, що від небезпеки має відділяти щонайменше дві стіни, бо одна, ймовірно, зруйнується від удару, а друга візьме на себе уламки стіни, шибок тощо.
Порада 3. Збереження матеріальних цінностей під час загрози чи небезпеки.
Звісно, фактично ми говоримо про період від початку оповіщення про повітряну загрозу до оголошення про відбій.
Якщо, знову ж таки, звернутися до додатка 7 до Методрекомендацій з організації цивільного захисту, то вони пропонують, що:
1) всі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо зберігання матеріальних цінностей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
2) заходи із захисту від надзвичайних ситуацій або з ліквідації їхніх наслідків мають враховувати необхідність запобігання можливим збиткам підприємству або зменшення їх;
3) відповідальність за організацію охорони майна підприємства під час захисту від надзвичайних ситуацій або ліквідації їхніх наслідків покладається на конкретну посадову особу.
Отже, порядок дій адміністратора чи іншої відповідальної особи за матеріальні цінності під час дії повітряної тривоги може включати:
а) визначення конкретної особи, яка з моменту оповіщення про повітряну тривогу має, зокрема, закрити касу, максимально обмежити доступ до приміщень з ТМЦ та у разі, якщо доводиться полишати магазин чи інше окремо виділене місце для торгівлі, замкнути приміщення. З огляду на розташування магазину/приміщення чи наявності у ньому ТМЦ власник, керівник або адміністратор повинні самостійно визначити докладніший порядок дій для максимального збереження майна та життя людей, у т. ч. особу, відповідальну за ТМЦ на час оповіщення;
б) обов’язки відповідальної особи щодо проведення належних протипожежних профілактичних заходів (вимкнути газо-, електропостачання тощо, підвищити захисні властивості приміщення: зачинити вікна, двері тощо);
в) забезпечення відеофіксації приміщень та території ззовні (у т. ч. за відсутності електропостачання у приміщенні). За певних обставин, коли після оповіщення у приміщенні буде виявлено недостачі чи зникнення окремих ТМЦ, слід одразу повідомити правоохоронні органи.
Трапляються випадки, коли відвідувачі чи працівники відмовляються полишати приміщення. Тоді слід наголосити на ваших правилах (розміщених на видному місці) та звернутися по допомогу до охорони (за її наявності). Як свідчить практика, деяких відвідувачів доводиться тривалий час переконувати полишити приміщення та пройти в укриття задля власної безпеки. Тут варто врахувати, що примушувати відвідувача силоміць ви не маєте права, адже це право людини — пройти в укриття чи ухвалити інше рішення. У будь-якому разі — не залишати у приміщенні сторонніх осіб без присутності персоналу (або, за потреби, призначеного чергового, як це роблять банківські установи).
Відповідальна особа, призначена керівником чи власником або самим ФОПом, має чітко окреслити місце укриття. Тобто відвідувачі та працівники повинні чітко знати, куди слід пройти (ще до того, як буде оповіщення про повітряну тривогу).
Це важливо!
Для тих роботодавців, які відмовляють чи забороняють працівникам іти під час повітряної тривоги в укриття, зауважимо, що навіть попри відсутність прямої відповідальності за недотримання правил під час оповіщення повітряної тривоги у разі настання негативних наслідків, що буде пов’язано з життям та здоров’ям людей (працівників, відвідувачів та ін.), дії роботодавця (власника чи керівника) оцінюватимуться вже під час кримінальних проваджень за кожним фактом негативних наслідків.
Контролюючі органи
Кому надсилати скарги у разі невиконання роботодавцем (власником адміністрацією) правил після оповіщення повітряної тривоги?
Тут варто врахувати, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державної і громадської безпеки та порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінностей (пп. 2 пункту «б» частини першої статті 38 Закону про місцеве самоврядування), з одного боку.
А з іншого — у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів право перевіряти додержання госпсуб’єктами, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг належить до повноважень Держпродспоживслужби (п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів, пп. 6 п. 4 Положення №667).
І наслідки можуть бути вкрай неприємні: припинення госпсуб’єктами сфери торгівлі і послуг реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і довкілля, — до усунення виявлених недоліків (пп. «а» п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону про захист прав споживачів).