Запитання 1. Скільки військовозобов’язаних працівників можна забронювати?
Тут усе залежить від того, до якої категорії належить підприємство, про яких працівників йдеться і який порядок бронювання воно застосовує (затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 Порядок №76 чи постановою КМУ від 04.02.2015 Порядок №45).
Є різні ліміти (або квоти) бронювання військовозобов’язаних працівників, наприклад:
1) 50% військовозобов’язаних;
2) 75% військовозобов’язаних;
3) 100% військовозобов’язаних.
У Порядку №76 ліміти бронювання зазначено в пунктах 6 — 10. Але в абзаці другому п. 2 Порядку №76 сказано, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків і за окремим рішенням міністра оборони.
А ще знати ліміт замало — ще треба знати, як він правильно застосовується! Для цього потрібно уважно прочитати весь Порядок №76 і вивчити в ньому ті пункти, які стосуються саме вас.
Наприклад, якщо на критично важливому підприємстві працює один військовозобов’язаний працівник, обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не застосовуються (п. 13 Порядку №76). Тобто його одного можна забронювати!
Запитання 2. Як впливає на ліміт бронювання підприємства право отримувати відстрочку в бенефіціарних власників?
Бронюванню підлягають усі військовозобов’язані кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств (далі — КБВ) (п. 5 Порядку №76).
І кількість КБВ не враховується у загальній кількості військовозобов’язаних (п. 12 Порядку №76). Тобто їх бронюємо поза лімітом, і те, що КБВ забронювали, не зменшує ліміт бронювання працівників підприємства, що їм належиться. Звісно, за умови що КБВ не є одночасно найманим працівником, наприклад директором.
Якщо засновник працює на такому підприємстві, наприклад, на посаді директора, то його вже не можна забронювати як КБВ. Лише як працівника!
Є три варіанти щодо бронювання КБВ:
1) фізособа є КБВ критично важливого підприємства, але на ньому не працює. Бронюємо як КБВ!
2) фізособа є КБВ критично важливого підприємства і працює на ньому. Теж бронюємо, але вже як працівника!
3) фізособа є КБВ і заброньована як КБВ, після чого працевлаштувалася на цьому критично важливому підприємстві. Анулюємо бронь КБВ і (якщо ліміт ще дозволяє) бронюємо як працівника.
Рекомендуємо ознайомитися з нашими матеріалами на цю тему:
- Засновник є й директором: як це впливає на бронювання?
- Забронювали засновника, а згодом взяли його на роботу: чи є наслідки
Запитання 3. Працівник має відстрочку від бронювання за утриманням трьох дітей: який вплив на ліміт для бронювання?
Жодного впливу немає.
Якщо у військовозобов’язаного працівника вже є відстрочка від мобілізації за статтею 23 Закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, то це не зменшує ліміт для бронювання працівників підприємства.
Тобто брати на роботу працівників, які вже мають відстрочку, вигідно: цього працівника не мобілізують, і кількість працівників, яких ви можете забронювати, від прийняття на роботу такого працівника не зменшиться!
І, звісно ж, забронювати за місцем роботи працівника, який уже має відстрочку, не можна. Але можна дочекатися, коли строк його відстрочки закінчиться, і забронювати його після цього.
Запитання 4. Кого не враховувати у загальній кількості військовозобов’язаних для бронювання?
У загальній кількості військовозобов’язаних, не враховуються (п. 12 Порядку №76):
1) військовозобов’язані-жінки. Про військовозобов’язаних жінок ми писали у статті «Військовий облік жінок у 2025 році: для кого він обов’язковий та що робити роботодавцю?»;
2) військовозобов’язані — кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які не є їх працівниками;
3) військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України; (про них ми повідомляли у статті «Зміни до Постанови №76: ще один Порядок бронювання»)
4) військовозобов’язані, заброньовані за іншими підприємствами, установами, організаціями;
5) військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорії «А»;
6) військовозобов’язані, які обіймають посади штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
7) військовозобов’язані, які обіймають посади керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
8) військовозобов’язані, які обіймають посади державної служби категорії «Б», але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А»;
9) військовозобов’язані, які обіймають посади голів обласних, районних, районних у місті (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.
Запитання 5. Бронювання одночасно за Порядком №45 та Порядком №76: чи впливає на ліміт бронювання?
Наявність заброньованих за Порядком №45 зменшує ліміт бронювання за Порядком №76.
У пункті 11 Порядку №76 зазначається, що у кількості у військовозобов’язаних, які відповідно до закону підлягають бронюванню, враховуються також військовозобов’язані, заброньовані відповідно до Порядку бронювання №45.
Тобто, якщо підприємство за Порядком №76 має ліміт бронювання у кількості 50%, а за Порядком №45 заброньовано 30%, то за Порядком №76 забронювати можна вже лише 20% військовозобов’язаних працівників.
Запитання 6. Чи має значення для ліміту бронювання, коли були мобілізовані деякі працівники підприємства?
До загальної кількості військовозобов’язаних працівників ураховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року (абзац другий п. 12 Порядку №76).
Тобто, якщо працівника мобілізовано до 18 травня 2024 року, він не враховується до загальної кількості військовозобов’язаних, а ті, що мобілізовані після цієї дати, — враховуються.
Отже, ті працівники, які були мобілізовані після 18.05.2024, збільшують ліміт бронювання, а ті, хто був мобілізований раніше, — не впливають на ліміт бронювання.
Про це ми повідомили за посиланням: «Увага! Для бронювання в Дії вже враховуються мобілізовані після 18 травня 2024 року».
Запитання 7. Як впливає на ліміт бронювання звільнення працівників?
Це запитання дуже важливе для всіх роботодавців, у кого ліміт бронювання менший за 100%.
Так, звільнення військовозобов’язаних працівників, якщо на їхнє місце швидко не знайшли заміну, зменшує ліміт бронювання. Але роботодавців турбує не так це, як наслідки. На практиці дуже часто трапляється ось яка ситуація:
На момент бронювання на підприємстві було 80 військовозобов’язаних і забронювали 40, тобто 50%. Потім 20 військовозобов’язаних звільнилися.
Чи потрібно розбронювати 10 працівників, аби не перевищувати ліміту бронювання?
Законних підстав для анулювання броні відстрочки немає, Порядок №76 цього не вимагає.
Про це ми писали за посиланням:
- Кількість найманих працівників змінилася: як рахувати кількість військовозобов’язаних для бронювання?
- Дія вже виключає працівників з бронюванням на іншому місці роботи!
Утім, є лист Міноборони від 10.04.2025 220/25/ВихЗВГ/145 в якому сказано, що підприємство зобов’язане самостійно вжити заходів для приведення кількості заброньованих працівників у відповідність до зменшеного ліміту.
Тим, хто цього не зробить, Міноборони погрожує втратою статусу критичного підприємства або організації та анулюванням усіх наявних у роботодавця броней.
Про це ми писали за посиланням: «Звільнення працівників та вплив на квоту бронювання: що каже Міноборони».
Але, повторимо, у Порядку №76 такої підстави для анулювання броні, як зміна ліміту бронювання на підприємстві у майбутньому, не зазначено.
Таким чином, на думку автора, з цього питання мають бути внесені зміни до Порядку №76. Має бути чіткий алгоритм дій для підприємств, як діяти в такій ситуації. А не як сьогодні, коли вирішення цього питання залишається на розсуд роботодавця та фахівців Міноборони.