Нагадаємо, що мінімальний показник оплати праці 20 000 грн на працівника на місяць міститься у Постанові КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» двічі:
— як критерій визнання підприємства критично важливим (пп. 6 п. 2 Критеріїв);
— як вимога щодо оплати праці заброньованих працівників протягом періоду дії їхньої броні на цьому підприємстві (п. 8 Порядку бронювання).
Недотримання цього показника призводить не тільки до втрати броні тим із працівників, кому нарахували зарплату меншу, а й до втрати статусу критично важливого роботодавцем цього працівника, а отже, до втрати броні й іншими працівниками такого підприємства!
У такій ситуації дуже важливо дізнатися про визначення терміна «зарплата», який вживається у Постанові №76. Зокрема, працівники не тільки працюють, а й або хворіють (і отримують лікарняні). Чи входять лікарняні до розрахунку зарплати, яка має бути не меншою за 20 000 грн?
Мінекономіки каже: лікарняні враховуються
Про те, чи враховувати лікарняні в рахунок критерію оплати праці, ми писали за посиланням.
Як пояснює Мінекономіки, перевірка того, чи залишається підприємство критично важливим щодо оплати праці, відбувається шляхом аналізу даних об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Для цього критерію не має значення розмір оплати праці окремих категорії працівників — береться до уваги середній показник по підприємству!
З огляду на роз’яснення Мінекономіки спочатку контролери дізнаються про суму значень трьох рядків податкового розрахунку:
1.1 «сума нарахованої заробітної плати»;
1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків»;
1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України».
Після розрахунку цієї загальної суми (1.1 + 1.3 + 1.4) її треба поділити на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)».
Отже, з 20 000 грн порівнюють середній показник, при розрахунку якого врахували суму лікарняних, як тих, що нарахувало підприємство за власний кошт, так і тих, які профінансував ПФУ.
А практика показує, що лікарняні в 20 000 грн не враховуються!
Про це свідчить випадок з практики, про який ми згадали.
Що відбулося зі слів нашої колеги: підприємства позбавили статусу критично важливого через недотримання зарплатного критерію. Підприємства вважали, що для виконання цього критерію лікарняні враховуються (як казало Мінекономіки). А контролери вирішили, що не враховуються!
Відверто кажучи, на думку автора, контролери в цій ситуації мали рацію: лікарняні взагалі не можна враховувати для дотримання зарплатної «планки» у розмірі 2,5 МЗП! Навіть для розрахунку середньої зарплати для визнання, чи є підприємство критично важливим. Тобто автор із підходом Мінекономіки не згодна.
У Постанові №76 окремого визначення, що вважати зарплатою з метою бронювання, немає. Тому доводиться звертатися до інших нормативних документів. Але лікарняні не є зарплатою ані згідно із Законом про оплату праці, ані згідно з Інструкцією №5, ані згідно із Законом №1105.
Структура зарплати складається з таких складових:
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців).
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати у межах грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.)
А в Інструкції №5 деталізовано, що входить до основної зарплати, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Про лікарняні згадується у п. 3 Інструкції №5, тобто там, де зазначаються інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.
Та й у Законі про оплату праці не пишуть, що лікарняні — це зарплата. А в статті 15 Закону №1105 зазначається, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).
Звісно, можна покладатися на листи та роз’яснення Мінекономіки. Але вони не є нормативними документами. Можливо, що в разі оскарження акта перевірки з посиланням на думку міністерства контролери змінять свою позицію. Але гарантувати, що буде саме так, неможливо.
Тож будьте уважні, враховуйте у виконання критерію та вимоги з оплати праці лише зарплату (відпусткові враховувати можна, адже вони належать до фонду оплати праці).
Для виконання критерію найбезпечнішим буде середній показник, який розраховується як рядок 1.1 / рядок 103 податкового розрахунку. Якщо він не менший за 20 000 грн, то цей критерій дотриманий.
А от щодо заброньованих працівників виконання вимоги з оплати праці на рівні не менш ніж 20 000 грн має відстежуватися персонально. Тут податковий розрахунок не допоможе, доведеться аналізувати дані додатка Д1 стосовно заброньованих працівників.
Тому, якщо ваш заброньований працівник був на лікарняному, то перевірте, скільки йому цього місяця нарахували зарплати. Якщо менше ніж 20 000 грн, то, щоб не ризикувати втратою працівником броні, донарахуйте йому різницю, наприклад, за рахунок премії!
Так, це дорого і створює додаткове навантаження на роботодавців, які намагаються зберегти працівників за рахунок їх бронювання. І так не мало би бути, адже ані працівник, ані роботодавець не винні в тому, що через тимчасову непрацездатність працівникові зарплата не нараховується. Лікарняні компенсують втрату в зарплаті і за логікою мали б враховуватися у Постанові №76. Але наразі цього немає!
Тому доти, доки до Постанови №76 не внесуть зміни, якими лікарняні дорівняють до зарплати, залишатиметься ризик втрати броні або критичного статусу після подання «зарплатної» звітності за кожен місяць. На думку автора, краще не ризикувати.