Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ). Це стосується, зокрема, й обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу. Тобто, як у справі, яку ми розглядатимемо сьогодні, — призначення керівника ТОВ.
* Постанова ВС від 17.07.2024 у справі №914/452/23.
З огляду на приписи ч. 3 ст. 99 ЦКУ повноваження члена виконавчого органу можуть бути у будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання повноважень.
Але подекуди звільнення, навіть сама його процедура, стають причинами спорів.
Зміст справи
У коментованій нами справі роботодавець (ТОВ) вважає, що передбачена п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП підстава розірвання трудового договору не передбачає:
— необхідності попереднього повідомлення керівника про звільнення;
— з’ясування вини керівника у порушеннях, за які його звільняють;
— з’ясування доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів діяльності керівника.
При цьому роботодавець посилається на постанову ВС від 09.12.2020 у справі №487/2178/19.
Таким чином, на думку ТОВ, інвесторам (власникам) господарських товариств надано право звільняти посадових осіб без зазначення причин та узгодження з нормами трудового й господарського законодавства.
Натомість сам звільнений керівник вказує на порушення як його інтересів, так і інтересів самого ТОВ та його інвесторів. Але ж усі зацікавлені в тому, щоб ТОВ мало компетентного керівника, який діяв у його інтересах. Звільнення старого керівника та призначення нового у незаконний спосіб ставить під сумнів добросовісність дій як ТОВ та його учасників, так і новопризначеного директора.
А якщо водночас відбуваються зміни в організації діяльності, сумніви у причинах такого звільнення посилюються. Так, ухвалене рішення про зміну місцезнаходження товариства без переміщення матеріально-технічної бази може негативно вплинути на статутну діяльність ТОВ, яке експортує зерно за сприяння ООН.
Ухвалюючи від імені учасника ТОВ рішення про припинення повноважень директора, компанія «М» як представник іноземного учасника ТОВ (за безвідкличною довіреністю), який володіє 90% статутного капіталу ТОВ, діяла не в межах повноважень, передбачених корпоративним договором, та з порушенням положення Закону про ТОВ/ТДВ.
Адже за корпоративним договором право змінити директора ТОВ компанія «М» має лише у разі підтвердження невиконання ТОВ зобов’язань за кредитним договором щодо основної суми кредиту та/або процентів. Чого в цій ситуації не було!
Водночас умовами корпоративного договору передбачено:
1) питання ініціювання загальних зборів учасників для припинення повноважень комерційного директора ТОВ та призначення нового відбувається у спосіб надіслання відповідного повідомлення про заміну директора (форма затверджена у корпоративному договорі) кожному чи будь-якому учасникові, з вимогами про забезпечення скликання загальних зборів із зазначеного питання;
2) кожен з учасників зобов’язується забезпечити, щоб загальні збори учасників з питань, пов’язаних із заміною директора, були проведені протягом п’яти робочих днів з дати надання повідомлення про заміну директора.
Тим часом компанія «М» не зверталася до керівника ТОВ з вимогою про скликання загальних зборів, а сама організувала їх, де і було ухвалено рішення про заміну керівника. Таким чином, керівник дізнався про своє звільнення вже за його фактом.
Якщо було порушення процедури звільнення, як поновити керівника на посаді?
ВС вважає, що звертатися до суду й визнавати нечинним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії в ЄДР (про заміну керівника) є належними способами захисту, які передбачено законом.
Саме лишень визнання нечинним рішення загальних зборів не спричиниться до повного й ефективного поновлення права колишнього керівника — автоматичного поновлення на посаді (постанова ВС від 15.02.2023 у справі №910/8343/21).
У постанові від 02.02.2023 у справі №910/11872/21 ВС зазначив: скасуванням рішення про зміну керівника релігійної організації останній фактично намагається убезпечити своє право на поновлення на роботі. Проте скасування рішення про звільнення позивача з посади президента організації не має наслідком його поновлення на посаді.
ВС також звертає увагу, що 01.06.2014 набрав чинності Закон від 13.05.2014 №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», відповідно до пп. 1 п. 1 якого ч. 1 ст. 41 КЗпП доповнено пунктом 5: «припинення повноважень посадових осіб».
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту зазначеного Закону передбачення такої підстави розірвання трудового договору забезпечить «можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб», а як компенсацію для захисту інтересів останніх — установить мінімальний розмір вихідної допомоги у розмірі середньої зарплати за шість місяців.
Судова практика виходить із того, що спір про визнання звільнення незаконним (на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП), скасування рішення загальних зборів, поновлення на роботі та скасування реєстраційної дії — це трудовий спір, який не може бути поєднаний із вимогами про нечиннність рішень загальних зборів та скасування реєстраційної дії із заміни керівника юрособи.
Якщо керівник не є учасником ТОВ, його присутність на загальних зборах не вимагається!
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13 Закону про ТОВ/ТДВ).
Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 №1-рп/2010 дійшов висновку, що зміст положень ст. 99 ЦКУ треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу щодо виконання обов’язків, які він йому визначив, у будь-який час, на власний розсуд, з будь-яких підстав.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірвано у разі припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
Увага! Підставою для розірвання договору є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з приймання/звільнення працівників. Припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення негативного впливу або запобігання йому на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління (постанова Великої Палати ВС від 10.04.2019 у справі №510/456/17).
ВС наголошує: обіймаючи посаду керівника товариства, фізособа має усвідомлювати особливості правової природи та специфіку свого статусу як керівника юрособи, зокрема й можливість припинення його повноважень та звільнення у будь-який час за рішенням загальних зборів.
Керівник товариства у разі припинення повноважень за рішенням загальних зборів не може скаржитися на наявність процедурних порушень, допущених під час їх скликання чи проведення.
Виняток становлять випадки, коли сторони безпосередньо обумовили застосування певних додаткових процедур звільнення директора у трудовому договорі (контракті) та/або якщо це прямо передбачено статутом, внутрішніми (локальними) документами товариства (наприклад, право директора надати пояснення загальним зборам).
Отже, керівник, який не є учасником ТОВ, не може посилатися на процедурні порушення, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання нечинними рішень загальних зборів тим, що його на цих загальних зборах не було. До того ж у коментованій справі інших спеціальних умов статуту/трудового договору (контракту), які б свідчили про зворотне, немає.
А якщо керівник ТОВ є його учасником?
ВС відповідає на ще одне запитання: чи може керівник поновитися на посаді в разі оскарження рішення загальних зборів учасників, якщо він теж є учасником ТОВ, а його на цих зборах не було (наприклад, його на них не запросили)?
Своєчасне й належне повідомлення учасника ТОВ про скликання загальних зборів є важливим для формування волі під час ухвалення рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Отже, учасник товариства може розпочати не лише трудовий спір щодо поновлення на посаді керівника, а й звернутися з окремим позовом до суду, посилаючись на порушення своїх прав щодо управління товариством. Щодо останнього — ось тут вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії можуть бути ефективними способами захисту.
Водночас для визнання нечинним рішення загальних зборів ТОВ потрібно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з’ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного його повідомлення про збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства (п. 45 постанови Великої Палати ВС від 22.10.2019 у справі №923/876/16).
Верховний Суд зазначає, що неповідомлення учасника господарського товариства саме по собі не є самостійною підставою для визнання нечинними рішень загальних зборів товариства, але з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх нечинними.
Крім того, у коментованій нами справі ВС звертається до правової позиції, викладеної у справі №918/531/22 від 13 січня 2023 року (п. 32, 33, 34), а саме «оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким замінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом усього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи».
Від редакції
Загалом погоджуємося з такими висновками ВС. Якщо керівник ТОВ/ТДВ є ще й учасником такого товариства, то звільнити його на загальних зборах, на які його навіть не запросили, — це, безумовно, порушення його прав.
Проте додамо, що деякі учасники товариств нехтують правом бути присутніми на загальних зборах особисто або через свого представника, що подекуди, справді, може паралізувати роботу юрособи. На нашу думку, учасник товариства бере участь у діяльності товариства не лише своїм внеском до статутного капіталу, а й має активно діяти під час ухвалення управлінських рішень, що прямо віднесено до компетенції учасників Законом про ТОВ/ТДВ та статутом.
Тим більше коли йдеться про заміну керівника — доволі часто ухвалення такого рішення не обмежується одним засіданням загальних борів. У певних випадках спочатку ухвалюють рішення про зміну керівника, що має наслідком підготовку до передання справ, а вже згодом — відбувається фактичне звільнення керівника (із внесенням відповідних змін до ЄДР).
У такому разі учасники, які не згодні із заміною керівника, мають фактично двічі можливість висловити протест проти зміни керівництва товариства. Якщо ж вони проігнорують обидва збори, то покликатися на процедурні порушення в суді таким несвідомим учасникам буде неможливо.