На офіційному сайті Ради бізнес-омбудсмена (далі — РБО) буквально рік тому було розміщено інформацію про те, як РБО допомогла київській компанії повернути до реєстраційного ліміту платника ПДВ суму майже 1,9 млн грн, на яку ліміт СЕА було зменшено через анулювання реєстрації платником ПДВ. Як цього вдалося досягнути?
* Постанова ВС від 25.02.2025 у справі №400/10114/23.
Ситуація з практики
Ця ситуація бере початок з 2019 року, коли була анульована реєстрація платником ПДВ. Компанія звернулася до РБО по допомогу, адже суд скасував рішення ДПС про анулювання реєстрації платником ПДВ. Тобто власними силами і боротьбою протягом тривалого часу компанія самостійно домоглася того, аби податкова повернула її до реєстру платників ПДВ.
А ось щодо реєстраційного ліміту, то податківці продовжували тримати оборону. Тобто не відновлювали його ніяк. І йшлося про чималу суму! Податківці виправдовувалися тим, що для цього не мають «необхідного програмного забезпечення». Чи справді це так?
Як повертали реєстраційний ліміт
Опрацювавши скаргу київської компанії, Рада підтримала позицію скаржника та провела офіційну комунікацію з Державною податковою службою. Понад десять разів Рада обговорювала питання з ДПС у форматі експертної групи, а також провела декілька робочих зустрічей за участю платника.
Закон про цю ситуацію говорить доволі чітко.
Згідно з нормами ПКУ в разі скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ сума реєстраційного ліміту підлягає перерахунку протягом трьох робочих днів за днем винесення рішення про поновлення статусу платника ПДВ у системі.
Проте, як виявилося, протягом тривалого часу (вже скільки існує СЕА ПДВ?) ДПС не мала інструментів реалізувати цю дію технічно. Вирішення практичної сторони цього питання затягнулося на майже три роки.
Прикметно, що Рада видавала Міністерству фінансів та ДПС рекомендації організувати технічне оновлення показників в СЕА ПДВ ще у системному звіті «Адміністрування податків, які сплачує бізнес» (2020). Але щойно у жовтні 2023 року сталося довгоочікуване зрушення. Під кінець 2023 року ДПС імплементувала технічні рішення, що дозволили поновити всі показники платника в СЕА ПДВ.
Завдяки цьому РБО оголосила, що справа закрита успішно.
Проте це не остання битва!
Адже Рада вже отримала нові скарги, де для поновлення втрачених показників у СЕА ПДВ в аналогічній ситуації ДПС планує застосовувати алгоритми, розроблені під час опрацювання зазначеної скарги.
Попри те що технічний механізм повернення реєстраційного ліміту станом на дату скасування реєстрації платником ПДВ за рішенням податкового органу вже є, органи ДПС і досі в судах обстоюють позицію відсутності відповідного законодавчого врегулювання.
Прикладом цього є коментована справа: в ній ГУ ДПС посилається на те, що чинними нормами ПКУ не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в СЕА після скасування реєстрації такого суб’єкта господарювання платником ПДВ та поновлення в облікових даних платника податку суми ПДВ за отриманими податковими накладними. При цьому за загальним правилом, визначеним статтею 43 ПКУ з урахуванням положень пункту 200-1.8 ПКУ, кошти в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, обліковуються та враховуються у рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платникові на його рахунок відповідно до статті 43 ПКУ.
Наголошує ГУ ДПСУ й на тому, що підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, у зв’язку з чим позовна вимога Товариства про зобов’язання ДПС вчинити відповідні дії спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час звернення до суду і розгляду справи не були порушені, тож така вимога є заявленою передчасно.
Отже, розгляньмо цю ситуацію докладно і згадаймо, що насправді каже ПКУ. А наприкінці підсумуємо два шляхи, за якими можна пришвидшити відновлення реєстраційного ліміту.
Скасування ПДВ та наслідки для платника
ТОВ звернулося з позовом до суду і просило визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС області про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов’язати ДПСУ поновити реєстрацію платника ПДВ датою анулювання зі збереженням показників у СЕА ПДВ.
ТОВ вказує на те, що з 24.02.2022 до березня 2023 року перебувало у простої, що підтверджується наказом про оголошення простою під час воєнного стану, діяльність ТОВ була частково зупинена у зв’язку з військовою агресією, відсутністю працівників та постійною небезпекою для життя. А подання декларацій зі сплати ПДВ з нульовими показниками відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника ПДВ щодо провадження госпдіяльності, а внаслідок неможливості провадити її через форс-мажорні обставини в країні (карантинні обмеження та воєнний стан), не залежні від ТОВ обставини.
Цікаво, що суди першої та апеляційної інстанції мали цілком протилежні висновки.
Перша з посиланням на приписи пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ вважає, що обов’язковою умовою для ухвалення контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є нездійснення платником податків госпдіяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою неподання декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Тобто у цьому випадку мусить мати місце пасивна поведінка суб’єкта господарювання щодо провадження протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності. І наявність форс-мажору вказує на не залежні від ТОВ причини відсутності госпоперацій (не госпдіяльності), що є достатньою підставою для скасування рішення та відновлення показників СЕА ПДВ.
Апеляційна інстанція звернула увагу на приписи пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, який застосовується з 27.05.2022, щодо неможливості виконання податкових зобов’язань та дійшла висновку: позаяк платник ПДВ не скористався Порядком №225, не отримав відповідного рішення від податкового органу та продовжував протягом цього періоду подавати декларації з ПДВ із нульовими показниками, то анулювання реєстрації платника ПДВ є цілком законним.
Утім, питання відновлення показників СЕА ПДВ все ж таки постало, але вже в касаційній інстанції. ВС нагадав про численну судову практику, а ми — на варіантах виконання судового рішення. Адже ВС зауважив, що не є спірним питання щодо правомірності лише самого рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ. ТОВ наполягає на тому, що саме по собі скасування цього рішення у судовому порядку не відновлює його права й інтереси, які були порушенні внаслідок його ухвалення. З чим ми цілком погоджуємося.
Але спочатку варто з’ясувати питання застосування приписів пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ.
ПН в ЄРПН, воєнний стан та «пасивна» поведінка ТОВ
Тут, до речі, варто нагадати, що анулювання реєстрації платника ПДВ за умови, що не декларувалися ПЗ, проте формувалися ПК з ПДВ, — давно забута судова практика, про яку згадали суди.
Адже рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу ухвалюються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування ПЗ чи ПК у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.
За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків ухвалює рішення про анулювання реєстрації особи — платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов’язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати ПДВ відповідно до законодавства (п. 5.6 Положення №1130).
У коментованій нами справі ТОВ з червня 2022 року до лютого 2023 року не подавало декларацій з ПДВ. А за березень — травень 2023 року подало їх із нульовими показниками. Крім того, справді, ТОВ не зверталося до контролюючого органу із заявою щодо неможливості виконання податкових обов’язків за правилами пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Водночас у зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану директор ТОВ ухвалив наказ від 24.02.2022, яким оголосив простій не з вини працівників.
І ще у період березня — травня 2023 окремі підприємства виписували на адресу ТОВ у зв’язку з придбанням товарів податкові накладні, чим підтверджується наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування ПЗ/ПК.
Жодних сертифікатів ТПП товариство не отримувало та суду не надавало.
Але суди визнали, що повідомлені платником суду обставини є загальновідомими і додатковому доведенню не підлягають. Отже, треба зважати на ту обставину, що ТОВ із запровадженням на всій території України воєнного стану було позбавлене можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в СЕА ПДВ та на формування своїх подальших ПЗ/ПК. Це доводить і розташування офісу та об’єктів провадження діяльності підприємства на території, де проводяться активні бойові дії.
Отже, у період з лютого 2022 року немає пасивної поведінки платника щодо провадження своєї госпдіяльності і підтверджується провадження ним діяльності починаючи з березня 2023 року, що вказує на незаконність анулювання реєстрації платником ПДВ.
Судова практика щодо відновлення СЕА ПДВ не змінилася
ВС наголошує, що питання скасування рішень про анулювання платника ПДВ та її відновлення зі збереженням показників СЕА ПДВ було предметом неодноразового правового аналізу Верховним Судом.
Так, зокрема, відповідно до останньої судової практики, а саме висновків ВС у справі №640/18588/19 (постанова від 26.06.2024), за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ у судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов’язку з повернення платника податку до первинного правового становища, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації госпсуб’єкта як платника ПДВ, але в т. ч. і відновлення даних рахунку в СЕА ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії контролюючий орган має вчинити самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.
ВС також наголосив: судові інстанції дійшли правильного висновку, що на виконання судового рішення щодо скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний самостійно вчинити дії з повернення платника податків до становища, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії, що включає в себе:
— поновлення реєстрації суб’єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення (або відкриття нового) електронного рахунку в СЕА ПДВ;
— відображення на такому рахунку реєстраційної суми (∑Накл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п. 200-1.3 ст. 201-1 ПКУ, з урахуванням обставин використання наданого платникові податків права з повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених ПЗ, та наявності підстав для сплати узгоджених ПЗ.
Як відновити реєстраційний ліміт?
На сьогодні є два дієві способи у найкоротші строки (в середньому до 3 — 4 місяців) вплинути на виконання судового рішення:
1) звернутися до Ради бізнес-омбудсмена та дійти згоди з податковими органами щодо поновлення показників СЕА ПДВ;
2) якщо податкові органи вказують на неможливість виконання судового рішення, звернутися із заявою до суду першої інстанції, який ухвалив рішення на користь платника ПДВ, про контроль за виконанням судового рішення (ст. 381-1 — 383 КАС України). У межах розгляду такої заяви суд вимагає подання звіту про виконання судового рішення. Якщо рішення не виконане, то на керівника суб’єкта владних повноважень накладається штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2025 рік штраф сягатиме від 60 560 грн до 121 120 грн.