Мінфін висловив позицію (і ДПС із нею погодилася), що для ФОП — платників єдиного податку в разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального чека датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена у чеку. А положення ПКУ — єдині для застосування платниками єдиного податку: як фізособами-підприємцями, так і юрособами. Тобто і для ЮО датою визнання доходу, оподаткованого ЄП, має бути дата чека.
Зміна позиції Мінфіну та ДПС щодо дати визначення доходу «єдинників» при розрахунках через POS-термінал та інтернет-еквайринг стала несподіванкою для платників єдиного податку. Раніше всі контролери були згодні з тим, що дохід «єдинника» від безготівкових розрахункових операцій визначається на дату отримання коштів від еквайра на поточний рахунок продавця. Що ж тут виявилося не так?
Договір еквайрингу між еквайром та суб’єктом господарювання
З 1 серпня 2021 року набрав чинності Закон про платіжні послуги, який визначив, зокрема, поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій, установив виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання. На виконання цього закону Нацбанк затвердив Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів від 29.07.2022 №164.
Еквайринг платіжних інструментів — це платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є, зокрема, переказ коштів отримувачу (пп. 9 п. 3 Положення №164). Тобто у процесі надання послуги еквайрингу еквайр приймає кошти від держателя платіжної картки з метою перерахування їх отримувачу — торговцю, який уклав договір еквайрингу.
Договір між еквайром і суб’єктом господарювання (отримувачем) про здійснення еквайрингу може передбачати обслуговування платіжних інструментів для здійснення платіжних операцій та/або інших операцій, визначених цим договором (п. 45 Положення №164). Еквайр залежно від особливостей діяльності суб’єкта господарювання зобов’язаний зазначити в договорі такі умови:
— порядок оформлення документів, що підтверджують здійснення операції;
— порядок і терміни/строки розрахунків між еквайром та суб’єктом господарювання;
— порядок та строк ініціювання суб’єктом господарювання повернення коштів за повернутий товар (ненадану послугу), який(а) був(ла) придбаний(а) з використанням платіжного інструменту (з урахуванням вимог законодавства України з питань захисту прав споживачів);
— відповідальність еквайра та суб’єкта господарювання (включно з відповідальністю за навмисне невикористання платіжних пристроїв або неповідомлення еквайра про їх нероботоздатність).
Тобто всі ризики неотримання оплати від клієнтів з вини еквайра мають бути врегульовані договором між еквайром та СГ. У той момент, коли покупець оплачує карткою через еквайринг і цю операцію підтверджено, продавець упевнений, що він отримав цю оплату саме від покупця, кошти з картки покупця списані і надійшли на рахунок еквайра з метою перерахування продавцю.
А як це відображається у бухобліку? Дохід у бухобліку визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (п. 5 НП(С)БО 15). Торговці-юрособи визнають дохід на дату розрахункової операції, тому що збільшується актив: виникає право на отримання коштів від еквайра: Д-т 33 К-т 70. Позаяк розрахункова операція реєструється через РРО, то дохід визнається на дату видачі покупцю фіскального чека.
Чи є цей дохід грошовим для потреб оподаткування єдиним податком? Так, звісно, тому що еквайр списує кошти з картки платника і перераховує їх торговцю за договором еквайрингу.
Дохід «єдинника» з метою оподаткування
Тепер дивимося, як сформульовано у п. 292.6 ПКУ правило щодо дати отримання доходу «єдинника»: датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платникові єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Зверніть увагу, що тут ані слова немає про те, на який саме рахунок мають надійти ці кошти. За усталеною практикою протягом усього часу існування цього правила і бізнес, і ДПС вважали, що це надходження коштів саме на поточний рахунок платника єдиного податку.
Але з розвитком технологій з’явилася потреба у новому регулюванні еквайрингових операцій, що й було зроблено за допомогою ухвалення Закону про платіжні послуги та відповідних підзаконних актів.
І тепер виходить, що кошти від покупця стають власністю продавця не тоді, коли вони надійшли саме на поточний рахунок, а тоді, коли підтверджено еквайрингову операцію, і після цього торговець надав покупцю товар або послугу. Якби торговець не був упевнений у тому, що покупець здійснив оплату, він би не надавав йому товарів/послуг. Подальші розрахунки між торговцем та еквайром уже не стосуються операції з продажу товарів чи послуг покупцю — див. таблицю.
Таблиця
Бухоблік еквайрингових операцій у юросіб
| Зміст операції | Д-т | К-т | Сума |
| Продаж товарів/послуг, підтвердження еквайрингового платежу, видача покупцю фіскального чека. На цей момент кошти від покупця вже перейшли у власність торгівця, але вони перебувають у дорозі до моменту їх зарахування на поточний рахунок | 333 | 70 | 1000 |
| Зарахування коштів на рахунок торговця від еквайра у повній сумі, що належить торговцю | 311 | 333 | 1000 |
| Списання комісії еквайра на витрати (для прикладу розмір комісії — 1,5%) | 93 | 311 | 15 |
Висновки
Отже, як бачимо, позиція Мінфіну відповідає суті еквайрингових операцій. Якщо бути точним, такий підхід треба було застосовувати від самого початку.
Чому це не було зроблено від самого початку? Напевно тому, що тоді ситуація з еквайрингом дуже нагадувала ситуацію з післяплатою. Коли покупець спочатку забирає товар (і його продаж теж проводиться через РРО, але із зазначеням «післяплата» в чеку), а потім (протягом періоду, про який домовився із продавцем) сплачує за цей товар. Тобто реалізація є, грошей ще немає. А у «єдинників» І — ІІІ груп основною перевагою був саме «касовий» метод визначення оподатковуваного доходу: є гроші, є дохід.
Як бачимо, з розвитком технологій та еквайрингових послуг податківці і Мінфін свою думку змінили. Тепер дата надходження коштів на поточний рахунок «єдинника» їх не цікавить. Головне — що ці кошти є і вони вже спрямовані на рахунок «єдинника», оплата за допомогою платіжної картки ініційована.
Але з якої ж дати «єдинникам» починати правильно вести облік доходів? Це питання залишається відкритим і потребує узгодження між ДПС та платниками єдиного податку.
На думку автора, це можна зробити у будь-який момент, але що раніше, то краще. Зокрема, платники єдиного податку групи ІІІ можуть зробити це з початку 2025 року, бо звітність з єдиного податку за І квартал 2025 року ще не подавалася. Формуючи декларацію за І квартал 2025, можна врахувати доходи від еквайрингових операцій на дату видачі фіскального чека з 1 січня 2025 року.
Ми розглянули це питання для платників єдиного податку — юросіб, але для ФОПі-«єдинників» і для всіх платників податків на загальній системі має застосовуватися такий самий підхід. І за видами операцій підхід також має бути уніфікований: грошовий дохід від готівкових та безготівкових розрахункових операцій у всіх платників податків має визначатися однаково: на дату видачі фіскального чека покупцю.