Коли намагаєшся довести, що твої ціни є звичайними та відповідають принципу «витягнутої руки», у пригоді стануть будь-які доступні докази та джерела інформації. Проте чи врахують контролери під час перевірки як джерело інформації ліцензію, отриману для проведення ЗЕД-операції? Розгляньмо це на прикладі з практики, щодо якого вже є рішення ВС.
* Коментар до постанови ВС від 09.07.2024 у справі №160/3387/22.
Зміст справи
АТ 18.09.2017 подало до управління Офісу великих платників податків звіт про контрольовані операції за 2016 рік. Але за півтора року, 06.03.2019, було подано уточнений звіт про контрольовані операції за 2016 рік. Що сталося?
Річ у тім, що 22.01.2019 податковий орган надіслав на адресу АТ запит про надання документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції, здійснені АТ із контрагентом — нерезидентом FTL (Республіка Кіпр) у 2014 році та з контрагентом —нерезидентом CM Ltd (Британські Віргінські Острови) у 2015 — 2016 рр. згідно з поданими звітами про контрольовані операції.
АТ 26.02.2019 надало відповідь разом із документацією з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції, здійснені з цими нерезидентами.
Що таке «документація з ТЦУ»?
Платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати і зберігати документацію з ТЦУ за кожний звітний період.
На запит ДПСУ платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з ТЦУ щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, наступного за календарним роком, у якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.
Документація з ТЦУ (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) має містити інформацію, повний перелік якої зазначено у пп. 39.4.6 ПКУ.
ДПСУ має право надіслати запит із вимогою надати глобальну документацію з ТЦУ (майстер-файл) платникові податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файлу) може бути надісланий не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік — не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
З 04.03.2021 до 19.11.2021 орган ДПС по роботі з великими платниками податків провів документальну позапланову виїзну перевірку АТ з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» під час здійснення контрольованих операцій із контрагентом CM Ltd (Британські Віргінські Острови) з експорту товару за звітний 2016 рік.
За результатами перевірки складено акт від 19.11.2021 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» про визначення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму 9,6 млн грн, у т. ч. за податковими та/або іншими зобов’язаннями — 7,7 млн грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) — 1,9 млн грн.
Тобто і податківці, і АТ вважали, що під час складання звіту за 2016 рік було допущено помилку. І АТ намагалося мінімізувати ризики. У чому ж підприємство помилилося?
Принцип «витягнутої руки» — обрання методу ДПС та АТ
ДПС вважає, що сутність принципу «витягнутої руки» у податковому законодавстві логічно пов’язана з поняттям «під час здійснення операції». Тому для потреб трансфертного ціноутворення ціна має визначатися на дату здійснення контрольованої операції (дату переходу права власності на товар), а не на дату укладення ЗЕД-контракту.
На думку контролюючого органу, правильне тлумачення пп. 39.3.3.3 пп. 39.3.3 ПКУ полягає у порівнянні ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) зіставних неконтрольованих операцій, що проводиться на підставі наявної інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату, яка визначається залежно від конкретних умов. Адже зміна у структурі активів та зобов’язань АТ відбулася саме у момент переходу права власності на товар.
Натомість АТ вважало, що податківці під час визначення звичайної ціни за наслідками перевірки порушило вимоги ст. 39 ПКУ, постанов КМУ від 08.09.2016 №616 та від 04.06.2015 №381.
На думку АТ, ціни контрольованих операцій відповідають принципу «витягнутої руки». АТ підтвердило це документацією з трансфертного ціноутворення, складеною після пошуку інформації від затверджених КМУ товарних бірж та з використанням інформації про ціни з інших відкритих джерел, зокрема щодо постачань аналогічного товару конкурентами.
Відповідність цін контрольованих операцій додатково було підтверджено висновками ДП «Держзовнішінформ» за контрактами, інформацією від Fertecon Nitrogen Report: Urea. Fertecon тощо.
Отже, на думку АТ, орган ДПС не зміг довести правомірність прийнятого рішення та належність доказів і джерел на підтвердження відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», і донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій було безпідставне.
ВС: ліцензія не є джерелом цін за принципом «витягнутої руки»
ВС уважно розглянув надані АТ підтвердні документи.
І погодився, що:
— на формування цін на товар впливали звичайні ринкові чинники, такі як сезонне коливання попиту, проведення тендерів на придбання великих об’ємів мінеральних добрив, розмір експортно/імпортного мита у КНР, зменшення/збільшення об’ємів виробництва товару найбільшими країнами-виробниками/споживачами, перенасиченість ринку продукцією тощо;
— у документації з трансфертного ціноутворення АТ за 2016 рік щодо контрагентів, зазначених у податковому запиті від 28.01.2019, відповідність умов вищенаведених контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» обґрунтовано проведенням функціонального аналізу, аналізу ризиків сторін контрольованих операцій, економічного та порівняльного аналізу контрольованих операцій та інших умов, що впливають на ціноутворення.
Але для визначення діапазону цін АТ використало дані декількох джерел. І одне з них — ліцензію на ЗЕД-операцію, на яку воно посилалося для обґрунтування цін, — ВС не врахував.
Річ у тім, що ця разова індивідуальна ліцензія була видана для операцій за контрактом від 09.06.2015 та додатковою угодою від 29.01.2016 №5 до цього контракту, операції за яким відбувались у березні 2016 року. І засвідчує, що контрактна ціна відповідає кон’юнктурі ринку та перебуває у межах ринкового діапазону на третю декаду січня 2016 року.
Проте вищенаведені операції відбувалися з 01.03.2016 до 15.03.2016, тобто й після зазначеного у ліцензії періоду.
Водночас податковий орган переконав суди, що режим індивідуального ліцензування не має жодного відношення до ціноутворення у ЗЕД-операціях, а встановлює певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави. Ліцензія взагалі не може вважатися джерелом інформації для встановлення відповідності цін контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». І ВС із цим погодився.
Отже, суб’єкти ЗЕД, запам’ятайте цей висновок ВС на майбутнє!
Чи завжди ВС стає на бік ДПС щодо визначення цін у КО?
Ні, не завжди.
Зокрема, і в коментованій справі ВС нагадав, що у постанові від 18.11.2021 №580/2610/19 він став на бік платника податку. Тобто суди мають аналізувати аргументи обох сторін і вирішувати, хто з них розраховував звичайні ціни правильніше (спираючись на норми ПКУ).
У цій справі ВС установив, що контролюючий орган порівняв ціни між операціями у періоді, який перевірявся, з договором за іншими умовами постачання.
З огляду на це проведене органом ДПС коригування порівняльних цін не забезпечило їх зіставність із цінами у контрольованих операціях. І ВС скасував донараховану суму податку на прибуток та штрафні санкції.
ВС: аналіз решти доказів
Щодо інших джерел інформації, використаних АТ, то у документації з ТЦУ наведено вартість доставки продукції на умовах DAР — ст. Батев, ст. Ужгород, ст. Павлове, FOB — порт Південний, FCA — м. Кам’янське, ст. Баглій щодо кожного постачання окремо.
АТ самостійно розрахувало коригування вартості доставки товару на різних умовах доставки до умов, зазначених у відкритому джерелі інформації. При цьому, розраховуючи ринковий діапазон цін, використало часовий проміжок від 3 до 4 тижнів, від дати укладення договору/додаткової угоди до дати переходу прав власності.
Контролюючий орган натомість побудував діапазон цін та медіану діапазону на дату, найближчу до дня здійснення контрольованої операції, зокрема, на підставі інформації, наявної у загальнодоступному джерелі інформації «Товарний монітор». І за результатами цих розрахунків установив заниження цін за окремими постачаннями, а саме: ціни є нижчими за мінімальне значення ринкового діапазону цін.
Тобто платник податку і ДПС використовували різні джерела інформації та різні правила визначення звичайної ціни. Хто з них має рацію і чиї результати розрахунків треба враховувати?
Податківці, звісно, наполягали на слушності своїх результатів.
Так, під час перевірки було встановлено, що АТ реалізовувало товар на користь нерезидента, зареєстрованого на території Британських Віргінських Островів за цінами, нижчими від ринкового діапазону (джерело інформації «Товарний монітор. Україна» видавництва ДП «Держзовнішінформ»), що не відповідає принципу «витягнутої руки».
Тимчасом як ціну контрольованої операції порівнюють із ціною (діапазоном цін) зіставних неконтрольованих операцій на підставі наявної інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, або інформації на дату, найближчу до дня здійснення контрольованої операції (пп. 39.3.3.3 ПКУ).
За висновком контролюючого органу, платник із наданої фактографічної довідки відібрав ціни для зіставлення частково (вибірково), а не за всіма наведеними у довідці операціями. Так, до вибірки платника не включено операції з експорту аналогічного товару іншими великими постачальниками — резидентами України.
А ДПС за результатами аналізу статистичних даних ДП «Держзовнішінформ», цінового агентства Argus, наукових досліджень та відомостей в Інтернеті встановила, що цінова ситуація на ринку мінеральних добрив у 2016 році загалом характеризувалася нестабільністю. Але, попри волатильність ринку, контролюючий орган зібрав усю доступну інформацію про ціни на найближчу дату до дня здійснення контрольованої операції. Що і довів у суді.
Тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено в силі.
Отже, суб’єкти ЗЕД, візьміть до уваги і цей момент: збираючи інформацію для розрахунку діапазону цін, не відкидайте ті ціни, які вам не подобаються. Навіть якщо вони мають великий діапазон, а ринок у період проведення госпоперацій не є стабільним.