Зміст справи
На момент проведення фактичної перевірки ТОВ виробляло алкогольні напої на підставі ліцензії на виробництво терміном дії з 27.06.2018 до 27.06.2023.
* Постанова ВС від 07.02.2024 у справі №420/15857/22.
Перед проведенням перевірки, 01.09.2022 посадовій особі ТОВ — заступникові директора надано для огляду наказ про проведення фактичної перевірки від 01.09. 2022 та пред’явлено скерування.
За результатами фактичної перевірки ГУ ДПС області 09.09.2022 склало акт перевірки, яким установлено порушення:
— вимог ст. 3 Закону №481, а саме: немає повного технологічного циклу виробництва вин, а саме: виноматеріали виробляються за однією адресою, а технологічні операції «витримка у пляшках на дріжджах» вин — за іншою. Крім цього, адреса, за якою проводиться технологічна операція, така як витримка виноматеріалів у дубових бочках, не внесена до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (штраф у розмірі 839 916 грн);
— вимог п. 85.2 ПКУ, за що передбачено відповідальність згідно з п. 121.1 ПКУ в розмірі 1 020 грн, а саме: на письмовий запит органу ДПС на дату проведення фактичної перевірки були надані засвідчені належним чином копії документів не у повному обсязі.
Також ліцензія на виробництво алкогольних напоїв була анульована на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих ТОВ разом із заявою на ліцензію. Недостовірними даними податківці вважали виявлення різних адрес виготовлення і витримки винної продукції.
Аргументи ТОВ
Виробник із зазначеним в акті перевірки не погодився.
На обґрунтування своєї позиції ТОВ зазначило, що:
1) під час подання документів, необхідних для отримання ліцензії, жодних підстав для відмови в її видачі ДПСУ не було встановлено, а подані документи були достатніми для ухвалення рішення про видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв;
2) акт і матеріали перевірки не підтверджують відсутності повного технологічного циклу виробництва вин, а також того, що виноматеріали виробляються й витримуються за різними адресами, одна з яких не внесена до ліцензії;
3) повний цикл виробництва алкогольної продукції ТОВ здійснює фактично за однією адресою, де має територію, необхідне обладнання та потужності для виготовлення алкогольних напоїв;
4) під час провадження госпдіяльності ТОВ потрібно було орендувати допоміжні приміщення для зберігання алкогольних напоїв — це і є така друга адреса, де здійснюється саме зберігання вин, а не їх витримка. Ця адреса внесена до місць зберігання оптових партій готової продукції;
5) фахівці ГУ ДПС області не брали участі в інвентаризації, не перевіряли безпосередньо технологічного процесу, не зафіксували належним чином жодного порушення та суб’єктивно відобразили в акті недостовірні відомості.
Це, на думку ТОВ, свідчить, що висновки контролюючого органу є штучними припущеннями, суб’єктивною думкою, що в актах перевірки згідно з чинним законодавством не допускається.
Закон №481 щодо ліцензування виробництва алкоголю ще діє!
Із 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», крім окремих його норм, зокрема розділу VІІ «Ліцензування» Закону №3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону №3817 установлено, що Закон України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону №481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817.
Витримка чи зберігання: позиція ВС
Щодо застосування штрафних санкцій на суму 839 916,00 грн, які застосовані до ТОВ відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481, за порушення ст. 3 зазначеного Закону.
До госпсуб’єктів застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії — 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше ніж 85 000 грн (ч. 2 ст. 17 Закону №481).
Проте ВС з’ясувало, що ТОВ має чинну ліцензію на виробництво алкогольних напоїв. Крім того, за адресою, зазначеною у ліцензії, здійснюється повний цикл виробництва алкогольної продукції, акредитований відповідно до законодавства. За цією адресою ТОВ має сукупність приміщень, необхідне обладнання, територію та потужності для виготовлення алкогольних напоїв (відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом).
Така сукупність приміщень, по суті, є єдиним майновим виробничим комплексом. Тому посилання податкових органів на відсутність повного технологічного циклу виробництва алкогольної продукції не відповідає дійсності.
До такого виробничого комплексу належать і місця зберігання, які були внесені до Єдиного державного реєстру ще до отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. Справді, приміщення, в якому зберігається готова продукція, має іншу адресу. Проте воно розташоване поруч з адресою, за якою здійснюється виробництво алкогольної продукції, і всі ці потужності обгороджені одним парканом.
Водночас податковий орган не надав доказів того, що він у межах перевірки склав опис або перелік того, що було виявлено у місці зберігання — готової продукції чи виноматеріалів, які, за твердженням органу ДПС, перебували у пляшках та дубових бочках відповідно за внесеними до акта фактичної перевірки адресами.
І фахівці контролюючого органу справді не вимагали проведення інвентаризації та не були при ній присутні. Тому й стверджувати про відсутність повного циклу виробництва за заявленим ТОВ місцем виробництва вони не можуть.
Тобто факт того, що на місці зберігання відбувалася витримка винної продукції до її готовності, а не зберігання вже готової продукції, перевіркою документально не підтверджено.
Як наслідок, штраф з ТОВ було знято.
Орган ДПС має чітко зазначити перелік документів, які не були надані на запит.
Щодо встановлених в акті перевірки порушень позивачем вимог п. 85.2 ПКУ, а саме надання документів не у повному обсязі на письмовий запит контролюючого органу від 01.09.2022 №1, за наслідком чого застосовано штрафні санкції на суму 1 020,00 грн.
Пунктом 85.2 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 121.1 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з ЄРПН) чи їх копій під час здійснення податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн.
ВС наголошує, що з моменту початку проведення перевірки у платника виникає обов’язок надання контролюючому органу на виконання відповідного запиту інформації та її документального підтвердження з питань у межах предмета перевірки із зазначенням конкретного переліку документів та інформації, що запитуються.
За результатами оцінки судом запиту про надання інформації ВС зауважує, що запит ГУ ДПС області №1 від 01.09.2022 не містить конкретного переліку (переліку укладених договорів, накладних, актів виконаних робіт/послуг, чеків, квитанцій тощо) запитуваних, у тому числі, первинних документів, а містить лише узагальнений перелік типів документів, що є порушенням та взагалі не дозволяє ідентифікувати ТОВ витребувані документи. Крім того, надісланий запит містить лише формальне посилання на загальні норми права.
Водночас сам акт фактичної перевірки вказує на перелік документів, які було використано під час перевірки із вказівкою на їхні реквізити, серед яких: ліцензія на виробництво алкоголю, ліцензії на здійснення роздрібної/оптової торгівлі, статут ТОВ, атестати виробництва, рішення про визнання спроможності проведення вимірювань, витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договори оренди майна, договори на постачання винограду та реалізацію винопродукції, видаткові накладні на готову продукцію, довідка про внесення місця зберігання, акти зняття зі зберігання з подальшим оформленням, звіти про сезон переробки винограду, звіт про рух винопродукції, купажні листи, журнали тощо.
При цьому податковий орган не уточнив, яких саме документів під час фактичної перевірки не надано.
Через нечіткість сформульованих вимог про витребування документів у запиті контролюючого органу ВС наголошує на неправомірності застосування до ТОВ фінансових санкцій за п. 121.1 ПКУ.
Документи для видачі ліцензії перевіряються на стадії ухвалення рішення
Щодо розпорядження ДПСУ про анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв терміном дії з 27.06.2018 до 27.06.2023.
Ліцензія анулюється шляхом ухвалення органом, який видав ліцензію, рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (ст. 3 та 15 Закону №481).
Судова практика вказує на те, що питання достатності документів для здобуття права на виробництво алкогольних напоїв досліджується самим органом доходів і зборів на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.
Європейський суд з прав людини наголосив на особливій важливості принципу «належного урядування». Так, держоргани, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, видавши ТОВ ліцензію на виробництво алкогольних напоїв на підставі доданих до заяви документів та визнавши їх достатніми для її отримання, орган ДПС надалі не має права посилатися на їх неповноту як на підставу для анулювання раніше виданої ліцензії.
При цьому фактів отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подано разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами, чи фактів подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, акт перевірки не містить.
Як наслідок, і це рішення органу ДПС було скасовано.
Крім того, суд нагадав: анулювання ліцензії призводить до повного зупинення госпдіяльності ТОВ, що матиме наслідки, такі як заподіяння фінансової шкоди заявникові (втрата прибутку від здійснення госпдіяльності), заподіяння працівникам позивача матеріальної шкоди у вигляді оплати заробітної плати у меншому розмірі або неможливості виплати заробітної плати взагалі, а також неможливість сплати податків, виконання зобов’язань перед третіми особами за вже укладеними правочинами.