Попри скорочення видів діяльності, які потребують отримання ліцензії, все ж таки подекуди без неї не обійтися. Щоб отримати ліцензію, потрібно відповідати низці ліцензійних умов. Але виконувати їх треба і після отримання ліцензії, бо порушення ліцензійних умов може призвести до її втрати (анулювання).
* Правова позиція ВС у справі від 30.04.2024 №160/6248/19.
Зазвичай це має такий вигляд: контролюючий орган проводить перевірку, встановлює факт порушення ліцензійних умов і вимагає їх усунення. Якщо у терміни, зазначені у приписі, порушення не усунуть, ліцензія анулюється.
Але чи впливає на рішення контролюючого органу факт наявності чи відсутності повторних порушень протягом строку, встановленого для усунення порушень? Це питання стало предметом судового спору, який був розглянутий у коментованій справі.
Зміст справи
НКЦПФР анулювала ліцензію на провадження господарської діяльності з двох підстав. Отже, підставами стали два документи:
1) акт про повторне порушення ліцензіатом законодавства та
2) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, установлених для виду господарської діяльності.
Обидва акти зазначено у постанові про анулювання ліцензії.
Але ТОВ-порушник вважало, що повторність порушення не доведена, а тому не може бути підставою для анулювання ліцензії.
Отже, постало запитання: що таке повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов та чи може воно бути підставою для анулювання ліцензії?
Що каже закон?
Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення протягом року з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення однієї чи більше вимог ліцензійних умов, щодо яких було видано таке розпорядження.
Анулювання ліцензії повністю або частково — це позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі (ст. 16 Закону №222).
Що сказав суд?
Суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ повторно порушило законодавство щодо ринку цінних паперів після застосування санкцій за аналогічне порушення. І що було встановлено факт невиконання розпорядження про усунення попередніх порушень ліцензійних вимог.
Водночас фактично матеріалами справи підтверджено лише обставини, викладені в акті про невиконання ТОВ у повному обсязі розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувану постанову про анулювання ліцензії ТОВ ухвалено без дотримання принципу обґрунтованості рішення суб’єкта владних повноважень, суть якого полягає у тому, щоб рішення було ухвалено з урахуванням усіх обставин та оцінки всіх фактів, що мають значення для ухвалення рішення.
Закон про ліцензування є спеціальним законом
ВС зазначає, що в цій справі визначальним є правильність застосування норм п. 6 ч. 12 статті 16 Закону №222. Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів госпдіяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на провадження таких видів господарської діяльності, як діяльність з надання фінансових послуг та професійна діяльність на ринках капіталу й організованих товарних ринках, ліцензування якої здійснюють НБУ та НКЦПФР відповідно до окремих законів.
Отже, Закон №222 є спеціальним Законом у сфері ліцензування видів діяльності. При цьому професійна діяльність на ринку цінних паперів ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом №448. Тож у правовідносинах, щодо яких виник спір у коментованій нами справі, анулювання ліцензії є відповідальністю за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності, і відповідальність має застосовуватися відповідно до норм Закону №222.
За статтею 16 цього Закону ліцензію може бути анульовано на підставі, зокрема, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, установлених для виду господарської діяльності, чи акта про повторне порушення ліцензіатом умов з урахуванням повторності порушення, що визначено Законом №222.
Тимчасом як Закон №448 не містить визначення поняття повторного порушення ліцензійних умов у сфері ЦП.
Що це означало для коментованої справи?
Отже, як ми вже наголосили вище, у цій справі ліцензію анульовано з двох самостійних підстав:
— невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, установлених для виду господарської діяльності;
— повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов.
За правопорушення на ринку цінних паперів до юросіб застосовують фінансові санкції, а також анулюють дію ліцензії, виданої НКЦПФР. Отже, законодавець надав НКЦПФР право анулювання дії ліцензії згідно із Законом №448 та ліцензійними умовами.
При цьому виключні підстави для ухвалення рішення про анулювання ліцензії, однією з яких є акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, установлених для виду господарської діяльності, є у ч. 12 ст. 16 Закону №222, і згадана норма не містить альтернативних видів відповідальності за таке порушення.
Також для анулювання ліцензії наявності повторного порушення ліцензійних умов не потрібно, а достатньо встановити факт невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
Тому попри те, що одну з підстав анулювання ліцензії і було оскаржено, на думку ВС, вона і не була потрібна. Рішення про анулювання ліцензії залишилося чинним.
Від редакції.
З періоду, який розглядався у коментованій справі, Закон №222 зазнав змін. Серед них, зокрема, і те, що акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження виду господарської діяльності (частини виду госпдіяльності) є підставою для часткового або повного зупинення ліцензії строком не більше ніж на два місяці з дня набрання чинності рішенням про зупинення дії ліцензії повністю або частково (ч. 2, 6 ст. 16 Закону №222).
І лише акт про неусунення ліцензіатом протягом строку повного або часткового зупинення дії ліцензії підстав, що спричинили її повне або часткове зупинення, може бути підставою для анулювання ліцензії повністю або частково.
Утім, положення щодо повторності порушення як підстави для анулювання змін не зазнало.
Тому, по суті, висновки ВС у коментованому нами рішенні мають право на існування і тепер. Якщо буде встановлено факт невиконання вимог органу ліцензування протягом строку зупинення ліцензії, останню може бути анульовано незалежно від наявності чи відсутності повторного порушення ліцензійних умов.
Нормативна база
- Закон №222 — Закон України від 02.03.2015 №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності».
- Закон №448 — Закон України від 30.10.1996 №448/96-ВР«Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків».