Довоєнні перевірки Держпраці доволі часто починалися зі спостереження за роботою працівників. Результати якого іноді давали підстави для визнання цих працівників неоформленими (з урахуванням зафіксованих дій та виконання ними певної роботи).
* Постанова ВС від 18.06.2024 у справі №420/21319/21.
У коментованій нами справі зі спостереження з’ясувалося, що два ФОПи орендували різні поверхи однієї будівлі. Але працівники обох ФОПів мали безперешкодний доступ до всіх приміщень ресторану.
Працівники були офіційно оформлені, проте на різних ФОПів (за потрібною для провадження госпдіяльності кількістю). Це не завадило Держпраці визнати окремих працівників допущеними до роботи без належного оформлення трудових відносин із застосуванням штрафу в розмірі 360 тис. грн.
Але постанова про накладення штрафу була оскаржена до суду з огляду на дві обставини:
1) у направленні на перевірку була зазначена неправильна підстава для позапланової перевірки.
Підставою для перевірки стало рішення керівника Держпраці, ухвалене за результатом нібито відвідання інспекторами органу Держпраці з метою інформування ФОПа та його працівників про необхідність додержання законодавства з питань оформлення працівників, яке відбулося на підставі п. 28 чинного на той час Порядку №823. Проте насправді жодного консультування не проводилося;
2) безперешкодний доступ працівників до всіх приміщень не вказує на виконання ними посадових обов’язків.
ФОП 1 провадив підприємницьку діяльність на першому поверсі будівлі, і його працівники займалися виключно приготуванням різних алкогольних напоїв, на що він мав відповідну ліцензію. До провадження підприємницької діяльності були залучені 3 особи на підставі трудових договорів. Будь-які інші особи у ФОПа не працювали — ні на папері, ні фактично!
ФОП 2 провадив підприємницьку діяльність на другому поверсі. Ось там був уже безпосередньо ресторан, тобто відбувалося приготування і продаж їжі тощо.
Позаяк будівля одна, а діяльність ФОПів була повʼязана, то заборони перебувати у більшості її куточків у працівників обох ФОПів не було. Але ж перебувати на чужій території і працювати на іншого роботодавця — це різні речі!
Так, особи, працю яких нібито було зафіксовано, перебували у частині приміщення, де провадив діяльність ФОП 1, проте вони на нього не працювали.
Тобто ФОПа 1 було безпідставно притягнуто до відповідальності та необґрунтовано накладено на нього штраф за те, що він начебто допустив до роботи працівників без укладення трудового договору.
Держпраці не заперечувало, що лекцію на тему дотримання трудового законодавства інспектори прочитати не встигли (хоч і мали намір). Бо, прийшовши до ресторану, побачили вже наявні порушення! І тому консультування на деякий час відклали.
Так, інспектори встановили у ФОПа 1 розбіжності між фактичними показниками кількості працівників та звітними показниками. Тобто на папері працівників було 3, а фактично у барі ресторану працювало значно більше персоналу!
Тож було прийнято рішення про інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Копія направлення була вручена адміністратору ФОПа 1. Але він не надав жодних документів щодо укладення трудових (чи інших) договорів із персоналом бару, а також кому працівники підпорядковуються. На момент перевірки в барі перебувало 6 зайвих працівників. Отже, було застосовано штраф за ст. 265 КЗпП.
Чим займалися працівники ФОПа
Держпраці стверджувала, що:
1) адміністраторка ФОПа 1 отримала скерування на здійснення інспекційного відвідування;
2) один працівник виконував обов’язки офіціанта, на запитання Держпраці під час опитування зазначив, що працює з весни, інший офіціант відмовився надати інформацію;
3) ще один працівник працює на посаді кальянника, на момент перевірки відпрацював тиждень;
4) ще один, який перебував за стійкою бару, зазначив, що працює другий день;
5) ще одна працівниця перебувала на кухні. На запитання відповіла, що прийшла допомогти і проходить стажування;
6) ще одна особа зазначила, що проходить стажування на посаді кухаря перший день;
7) ще дві особи, зафіксовані на кухні (одна з яких мила посуд), покинули приміщення через запасний вихід;
8) інші працівники від спілкування відмовилися.
Тому представники Держпраці й вирішили: ФОП 1 допустив шістьох працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, і повідомлення про прийняття працівника на роботу надіслано несвоєчасно.
Що сказав суд
Суд першої інстанції аргументи Держпраці не переконали, навіть коли вони були підтверджені відео перебування зазначених шести осіб у приміщенні ФОПа 1. Бо це відео не зафіксувало використання підприємцем неоформленої праці, а лише свідчило про перебування певних осіб у приміщенні бару. Жоден із цих шести працівників на суді не визнав, що працює на ФОПа 1. Штраф було скасовано. Натомість апеляційна інстанція звернула увагу на виконання ФОПом припису Держпраці укласти трудові договори із згаданими шістьма особами. І факт виконання припису було витлумачено як підтвердження фактичного визнання ФОПом 1 за собою порушення вимог трудового законодавства щодо допущення до роботи шести осіб без укладення з ними трудових договорів.
Аргумент, що ці шестеро осіб на момент перевірки вже були оформлені на ФОПа 2, не було прийнято. Штраф визнано законним.
Спільна діяльність, але окремі працівники
ВС зауважив, що, попри використання приміщень одночасно двома ФОПами та провадження там різних видів підприємницької діяльності, все ж таки під час перевірки інспекторам Держпраці не було надано жодних документів щодо укладення трудових (чи інших) договорів та/або будь-яких пояснень із зазначенням, кому саме підпорядковуються виявлені особи та з ким вони взаємодіють.
Тому висновки, зазначені в акті перевірки та у відповідному рішенні про застосування штрафу, не були безпідставними. Інша річ, чи відповідали вони дійсності.
На думку ВС, який проаналізував і факти, зазначені в акті, і пояснення, надані ФОПом 1 та персоналом, обидва ФОПи провадили спільну підприємницьку діяльність: ФОП 1 надавав послуги з приготування та продажу напоїв, у тому числі й алкогольних, а ФОП 2 займався приготуванням та продажем страв. Тобто обидва госпсуб’єкти провадили спільну діяльність, пов’язану з функціонуванням бару-ресторану.
ФОП 1 як особа, яка провадить спільну підприємницьку діяльність з іншою особою в одному закладі громадського харчування, беззаперечно має знати, кому конкретно належить персонал: йому чи його діловому партнерові.
Але адміністраторка ФОПа 1, яка отримала скерування на перевірку, надаючи пояснення стосовно виявлених осіб, не уточнила їхні трудові відносини з ФОПом 2, натомість повідомила про стажування таких осіб останні два-три дні. Тобто факт спільної діяльності вирішили замовчати, а щодо статусу частини персоналу — ввести інспекторів Держпраці в оману.
Крім того, з відеозапису видно, що дві особи, які були оформлені на ФОПа 1, мали безперешкодний доступ до приміщення кухні, розташованого на другому поверсі, що спростовує твердження ФОПа 1 про провадження діяльності виключно на першому поверсі.
Тим часом спільна діяльність не заборонена. Але вона не була офіційно оформлена, як не було створено і юрособи з кількома власниками.
Тобто спільного роботодавця у таких працівників не було, а тим часом вони вочевидь працювали на обох ФОПів.
Отже, ВС вирішив, що ФОП 1 усе-таки використовував у власній діяльності працю чужих працівників без належного документального оформлення.