Заблокували ПН/РК в ЄРПН — яка послідовність дій?
Спочатку опишемо загальний порядок дій щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкових органів та платників податків:
1) після подання ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН платник податків отримує одну квитанцію про приймання документа та другу квитанцію із вказівкою на дату та час, де зазначено: «ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА». Нижче в тексті цієї квитанції зазначаються причини зупинення і пропозиція надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
2) далі на виконання абз. 2 п. 6 Порядку №520 платник податку може скористатися правом подати письмові пояснення та копії документів. Орієнтовний перелік документів наведено у п. 5 Порядку №520. На цьому самому етапі (або до подання ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН) платник може подати і Таблицю даних;
Зверніть увагу!
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, наступних за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
3) надалі податковий орган регіонального рівня розглядає подані документи й надсилає платникові податків рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Якщо документи не прийняті, обов’язково зазначають причину;
Зверніть увагу!
Якщо поданих документів, на думку податкових органів, недостатньо для прийняття рішення, у такому рішенні зазначається одна з таких причин відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН:
— або «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства»;
— або «ненадання/часткове надання письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК».
4) якщо платник податків отримує рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, він має право подати скаргу на таке рішення податкового органу регіонального рівня до ДПСУ (комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН).
Нагадаємо, що все описане вище здійснюється виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника.
Якщо наведені вище дії не спричинилися до реєстрації ПН/РК в ЄРПН, залишається вдатися до судового способу відновлення права платника ПДВ на реєстрацію ПН/РК. Але про це — далі.
Чи існує ідеальна Таблиця даних?
Отже, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податків може скористатися пропозицією подати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, протягом 365 днів.
І має враховувати, що такі пояснення слід складати з дотриманням декількох простих правил:
1) надати докладний опис господарської діяльності платника податків із зазначенням КВЕД за даними ЄДР; можна додати інші дані про реєстрацію платником ПДВ та за даними ЄДР;
2) описати свою матеріально-технічну (виробничу) базу, навести відомості про основний вид діяльності. Тобто зазначити види ОЗ, виробничих потужностей, орендованої та/або власної нерухомості, але тільки тих, які використовуються у господарської операції, щодо якої складено ПН/РК;
3) зазначити дані щодо трудових ресурсів;
4) надати інформацію щодо дозвільних документів, ліцензій тощо;
5) описати відносини з контрагентами, пов’язаними з господарською операцією, щодо якої складено ПН/РК.
Таке пояснення може надаватися, зокрема, й у вигляді Таблиці даних. У ній зазначають не лише разові операції, а й типові. Тобто в ідеалі прийнята податківцями Таблиця даних має убезпечити платника ПДВ від подальшого блокування ПН/РК за подібними операціями. Саме тому Таблицю даних платник ПДВ може подавати заздалегідь, не чекаючи на блокування ПН/РК, — не як пояснення до заблокованих документів, а як повідомлення податківців про те, що в нього будуть такі операції і, можливо, неодноразово.
Ідеальна таблиця даних очима податківців
Таблиця даних платника ПДВ має містити інформацію щодо специфіки діяльності платника ПДВ, зокрема види економічної діяльності (КВЕД), коди товарів (УКТЗЕД), послуг (ДКПП), які придбаються та реалізуються.
До Таблиці даних платника ПДВ обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності, які підтверджують реальність провадження платником діяльності, відображеної в таблиці, в яких зазначаються:
назва підприємства;
реєстраційні дані коротко;
основний вид діяльності;
специфіка діяльності (суть госпдіяльності) та обґрунтування необхідності використання таблиці даних платника податку на додану вартість;
наймані працівники, залучені до госпдіяльності;
наявність ліцензій/дозвільних документів/допусків тощо необхідних для провадження діяльності (за потреби);
основні фонди/засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя тощо, які використовуються в діяльності на правах власності чи оренди.
Важливо! У разі провадження декількох видів діяльності доцільно буде подати Таблицю даних платника податку на додану вартість окремо на кожен із них. Таблицю даних із кодами, на які вже є врахована таблиця, повторно подавати не потрібно.
При поданні до ДПС Таблиці даних платника податку враховуйте відповідність виду економічної діяльності платника та кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізуються) платником на території України. Код виду економічної діяльності відображений у реєстраційних даних платника та зазначається у графі «Код згідно з КВЕД» Таблиці даних платника.
Надавайте лише достовірну інформацію. Подана інформація має корелюватися з показниками податкової звітності.
Дотримуйтеся принципу відповідності кодів товарів (послуг), що постачаються (реалізовуються) платником, та наявних у платника основних засобів, працівників, необхідних для виробництва та реалізації таких товарів (послуг).
Основним критерієм, за яким приймається рішення Комісії про врахування Таблиці даних платника податку, є підтвердження наявності достатньої матеріально-технічної бази та людських ресурсів для ведення господарської діяльності (пояснення мають розкривати суть господарських операцій, тобто розкривати внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість ризику) і ділову мету), які за формою (зовнішнім вираженням) зумовлюють зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу.
Але у будь-якому разі її варто подавати разом із поясненням, в якому зазначають вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку №1165) Але суди вважають, що сама по собі відсутність у поясненнях у Таблиці даних посилання на податкову й іншу звітність не є підставою, визначеною п. 19 Порядку №1165, для ухвалення рішення про її неврахування (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №420/15855/22, ВС відмовив у відкритті провадження за скаргою органу ДПС).
Ці пояснення розглядає комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після отримання.
Важливо! Надалі ці пояснення буквально лягають в основу документа (скарги або позову — про це далі) для оскарження рішення ДПС про залишення без розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
За результатами розгляду поданих документів комісія регіонального рівня ухвалює рішення про їх врахування або неврахування, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет.
Увага! У рішенні про неврахування пояснень платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина неврахування. Так, у разі ухвалення рішення про неврахування Таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається докладна інформація, що стала підставою для неврахування, а саме:
— тип операції (придбання/постачання),
— період здійснення госпоперації,
— код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару,
— податковий номер платника податку, залученого до ризикової операції, дата включення платника податку, залученого до ризикової операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Чому так докладно? Тому що судова практика дуже критично ставиться до змісту такого рішення про відмову. І відсутність чітко зазначених причин часто стає підставою для ухвалення рішення на користь платника (скасування рішення про неврахування Таблиці даних) та обов’язку податкового органу врахувати (прийняти) її (п. 22 Порядку №1165).
Наприклад, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.09.2023 у справі №600/7228/21-а (Верховний Суд відмовив у відкритті провадження за скаргою органу ДПС1) наголосив, що рішення про неврахування Таблиці даних не містить будь-яких доводів щодо того, в чому полягає невідповідність визначених платником податку в Таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Податковий орган не навів жодної обставини невідповідності визначених платником податку в Таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам і не додав жодного документального доказу на підтвердження виявленої невідповідності. Унаслідок цього платник ПДВ виграв справу, і Таблицю даних податківці змушені були врахувати.
1 Ухвала Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №600/7228/21-а.
Наголосимо, що коли Таблицю подають після зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то на неї поширюються строки, встановлені у п. 6 Порядку №520, тобто протягом 365 днів, як і для письмових пояснень та копій документів, якщо вона безпосередньо стосується ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Але пам’ятайте, що письмові пояснення та копії документів щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН подають у цьому разі разом із Таблицею даних.
Таким чином, підприємства можуть використовувати адміністративне оскарження рішень про відмову у врахуванні таблиці даних без побоювання загрузнути в судових процесах. Проте, якщо вони програють у цьому виді оскарження, у них залишається судове оскарження, тобто другий варіант. Якщо ж одразу подавати до суду, то право на адміністративне оскарження втрачається.
Які рішення та в які строки можна оскаржити вже?
Нагадаємо, що з 8 липня 2023 року платники ПДВ можуть протягом 10 робочих днів, наступних за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня (п. 3 Порядку розгляду скарг Постанови №1165), оскаржувати:
— рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (J/F1313204 Скарга в електронному кабінеті платника); разом зі скаргою можна подати пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
— рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиць даних платника ПДВ (J/F1315901 СКАРГА в електронному кабінеті платника); разом зі скаргою можна подати пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у таблиці даних платника податку на додану вартість;
— рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку(J/F1316001 СКАРГА в електронному кабінеті платника); разом зі скаргою можна подати інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Окремо спинимося на змісті письмових пояснень: наприклад, за фактом зміст пояснень, які подають до контролюючого органу на виконання вимог квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН чи до скарги на відмову в реєстрації до комісії ДПСУ, є дуже схожим.
Саму скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН заповнюють в електронному вигляді (додаток 1 до Порядку розгляду скарги №1165) з мінімальною інформацією. Проте у ній є можливість вказати на «Кількість документів, що додаються до скарги, _________».
Зверніть увагу на строки!
Нагадаємо, що до суду платник ПДВ може звернутися у будь-який момент, на будь-якому етапі після блокування ПН/РК: одразу після блокування, після отримання рішення про відмову на оскарження від органу ДПС регіонального рівня або ж після отримання рішення про відмову на оскарження, подане до вищого органу — ДПСУ. Але зважайте на строки!
Зокрема, коли йдеться про оскарження наведених вище рішень органу ДПС регіонального рівня, строк для звернення до суду на такі рішення комісії регіонального рівня становить 6 місяців. Але якщо платник подав скаргу на таке рішення до комісії ДПСУ й отримав відмову, то строк для звернення до суду становить лише 3 місяці.
Чи є діючі способи оскарження?
Відразу зауважимо, що на сьогодні ми б виокремили два способи розв’язання проблеми з нереєстрацією ПН/РК в ЄРПН:
1) звернутися до Ради бізнес-омбудсмена (РБО);
2) звернутися до суду.
Звернення до РБО
Рада бізнес-омбудсмена розглядає звернення підприємців щодо порушень законних прав підприємців з боку державних органів. При цьому не розглядає скарги стосовно прав, що перебувають на розгляді в судах, які вже розглянуто судами, а також скарги приватного бізнесу один на одного.
Скаргу можна подати безпосередньо через вебсайт Ради, заповнивши відповідну форму.
І на сьогодні вже є багато справ, які розглянуті Радою, зокрема і щодо Таблиці даних, — ми взяли справи за березень 2024 р.
1. Так, в одній зі справ одеська компанія, яка виготовляє різноманітну продукцію з поліетилену та поліпропілену, поскаржилася до Ради бізнес-омбудсмена на те, що регіональна податкова не враховувала Таблиці даних платника щоразу з різних причин. Зокрема, у першій відмові враховувати Таблицю даних податківці наголосили, що зазначені у Таблиці види діяльності не відповідали наявним основним засобам компанії. Пізніше причиною для неприйняття Таблиці даних стала наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення компанією ризикових операцій.
Рада порекомендувала Одеській компанії скористатися процедурою адміністративного оскарження рішень про неврахування Таблиці даних. Водночас попередньо (до подання компанією скарги до Комісії центрального рівня) Рада вирішила обговорити ситуацію на найближчій зустрічі Експертної групи з ДПСУ.
З огляду на те що на зустрічі з ДПС остання не мала зауважень до діяльності скаржника, компанія подала до Комісії центрального рівня скарги на рішення про неврахування Таблиць даних.
Результат зрештою був позитивний: ДПС задовольнила скарги підприємства і прийняла Таблиці даних.
2. В іншій справі одразу з двома скаргами до Ради бізнес-омбудсмена звернулась інша Компанія — одна з них стосувалася проблеми з податковою: Державна податкова служба не виконувала судового рішення щодо реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 1,5 млн грн.
Така ситуація спонукала компанію просити Раду про допомогу, аби розблокувати свою діяльність. Знову ж таки завдяки наполегливій комунікації РБО з державними органами вдалося досягнути позитивних результатів: ДПС виконала судове рішення щодо ПН в ЄРПН.
Як бачимо, подання скарги до РБО заощаджує як час, так і кошти платників податків, які б вони сплатили у разі звернення до суду у вигляді судового збору.
Судове оскарження
Загалом Верховний Суд прямо зазначає, що переважна більшість справ у спорах щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН вирішується на користь платників податків.
Від себе наведемо кілька важливих моментів, на які суди зважають під час розгляду таких справ:
1) платник податку не повинен самостійно та на власний розсуд визначати перелік документів, які необхідні і достатні для реєстрації ПН, реєстрацію якої зупинено контролюючим органом. Натомість такий чіткий перелік має бути визначено контролюючим органом. Тому, якщо контролюючий орган на етапі зупинення реєстрації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не навів чіткого та вичерпного переліку документів, які є необхідними і достатніми для реєстрації податкової накладної, а платник податків самостійно визначив та подав такий пакет документів на власний розсуд, — контролюючий орган не має права відмовити такому платникові податку в реєстрації податкової накладної, тому що такої підстави для відмови у реєстрації в Порядку №520 немає;
2) письмові пояснення та копії документів мають стосуватися саме тієї операції, щодо якої складено ПН/РК та подано на реєстрацію. Решту податкові органи мають перевіряти під час документальних перевірок. Тому, ухвалюючи рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган не повинен здійснювати повного аналізу господарських операцій щодо їх реальності;
Що каже Верховний Суд
49. Верховний Суд звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов’язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. <...>
52. Слід зазначити, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
53. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21.
Постанова Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №420/7850/22
3) здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не має підмінювати за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу;
4) контролюючі органи мають виходити з того, що обсяг документів завжди є унікальним та залежить від організації госпвідносин між госпсуб’єктами, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу;
5) суб’єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (зокрема договорів, первинних та інших документів), наданих на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено. Зокрема, при вивченні договорів під час зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складеної на авансові платежі, податкові органи не можуть відмовити у реєстрації з посиланням на відсутність первинних документів на виконання операції.
Штрафні санкції
Насамкінець нагадаємо, що факт подання Таблиці даних, копій первинних документів та письмових пояснень щодо господарських операцій, реєстрацію ПН/РК за якими зупинено, не позбавляє податківців можливості застосувати штраф за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
ДПСУ наголошує, що штраф застосовується у разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН була зупинена і платник податку протягом 365 календарних днів не вчинив усіх необхідних дій для відновлення реєстрації ПН в ЄРПН.
Водночас за приписами абзацу тринадцятого п. 120-1.1 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК.
Тобто протягом строку, коли ви можете подати пояснення та розблокувати ПН/РК, штрафувати вас за порушення строків реєстрації податківці не можуть.
Що важливо прописати у змісті скарги чи позові?
Позов до суду або скарга до РБО загалом складається з таких частин:
1) відомості про платника податків та його основну діяльність, реєстраційні дані платника податків, — відповідну інформацію наведено у Таблиці даних;
2) порядок дій платника податків від подання ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН до отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в реєстрації, неврахування Таблиці даних, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості — просто потрібно навести послідовно дії платника та податкового органу;
3) докладний опис госпоперації, до якого варто додати договори та первинні документи, які безпосередньо стосуються госпоперації, щодо якої складено ПН, відомості про матеріально-технічну базу, трудові ресурси та інше, — це все також зазначено у поясненні до Таблиці даних та поясненнях, які подають разом із копіями документів після отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН до податкового органу регіонального рівня;
4) зміст порушення прав, тобто фактично причини блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН, — відповідну інформацію платник докладно наводить у поясненні до скарги на рішення податкового органу регіонального рівня;
5) приклади, коли податковий орган або реєстрував без зупинення, або розблоковував реєстрацію ПН після подання письмових пояснень та копій документів до податкового органу регіонального рівня, за аналогічними операціями та/або з тими самими контрагентами, — це дуже важливо для суду, адже це вказує на безпідставність зупинення реєстрації ПН або на необхідність з’ясувати додаткові причини та витребувати у податкового органу пояснення чи документи, які на цей раз могли бути підставою для зупинення реєстрації ПН за аналогічною операцією та/або з тим самим контрагентом, що може прямо вплинути на ухвалення рішення на користь платника;
6) прохальна частина — що саме ви просите та яке рішення просите прийняти;
7) перелік усіх копій документів, на які ви посилаєтесь у тексті скарги/позову.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Порядок №520 — Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.
- Порядок №1165 — Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.