Для потреб оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ). При цьому платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПКУ.
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
З огляду на наведене, якщо платник податку помилково склав податкову накладну, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписано до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності також не включається.
Але вийшло так, що в ситуації, зазначеній у запитанні, помилки було дві: підприємство не лише склало та зареєструвало зайву ПН, а й відобразило її в декларації з ПДВ.
Тому, якщо підприємство виявило помилку, зокрема включивши у січні 2024 р. ПН, складену на господарську операцію, яка не підтверджена первинними документами, то слід скласти РК до помилкової ПН та подати УР до декларації за січень 2024 р., вилучивши з неї помилкову ПН.
Проте є одне «але». При розрахунку ліміту реєстрації в СЕА ПДВ є показник ∑ Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Цей показник враховує всі ПН та РК, що складені, включно з помилковими.
Тобто якщо підприємство подасть УР за січень 2024 р. та не врахує РК у березні 2024 р., то виникне перевищення ПЗ, яке можна відкоригувати лише при врахуванні ПН та РК у періоді їх складання за умови реєстрації їх без порушення строків. Саме таку думку висловили податківці в ІПК №20/ІПК/26-15-04-02-16: «У випадку виникнення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою правильного обрахунку показника ∑ Перевищ платнику податку необхідно виправити таку невідповідність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу».
Якщо підприємство не подасть УР за січень 2024 та включить РК до декларації за березень 2024 р., то перевищення не буде.
Отже, є два варіанти.
1. Подати УР за січень та не включити РК до декларації за березень. Тоді у березні підприємство зменшить реєстраційний ліміт на суму РК і виникне показник перевищення. Повернути цей ліміт не вдасться, але всі задекларовані операції відповідатимуть даним бухгалтерського обліку.
2. Не подавати УР за січень та включити РК у березні 2024 р. Тоді є ймовірність нарахування штрафу під час перевірки (за недоплату ПДВ через заниження ПЗ за березень) і потрібно бути готовим обстоювати свої права в суді. Одночасно перевіряльники повинні виключити помилкову ПН із зобов’язань січня 2024 р., і там виникне переплата на таку саму суму. Але ліміт буде збережено у повному обсязі.
Варіант платник обирає відповідно до економічної доцільності. Окремо радимо звернутися по ІПК, поставивши запитання про те, як зробити так, щоб правильно скласти податкову звітність з ПДВ і при цьому не виникав показник ∑ Перевищ.