Документальне оформлення
Покупець не доплатив постачальникові 20 000 грн ПДВ за заблокованою ПН, втративши можливість відобразити ПК з ПДВ на цю суму. А постачаль ник, своєю чергою, втратив можливість отримати частину вартості оплаченого товару.
Сторони, покупець і постачальник, запитують, чи можливо здійснити взаємозалік боргу перед постачальником і заборгованості з ПДВ.
На наш погляд, казати в цій ситуації про взаємозалік недоречно.
Адже зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦКУ).
Тобто зарахування уможливлюється, якщо зустрічні вимоги є однорідними. Що розуміти під однорідними вимогами?
У наведеній у запитанні ситуації у покупця значаться кредиторська заборгованість перед постачальником на субрахунку 631 на суму 20 000 грн і дебіторська заборгованість на субрахунку 644.
Обов’язок постачальника полягає у реєстрації ПН, на підставі якої покупець зможе відобразити ПК. А обов’язок покупця полягає у сплаті частини вартості товарів.
Наприклад, у постанові ВС від 29.12.2021 у справі №826/17678/15 читаємо, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов’язання сторін стосовно одна одної мають бути виконані однаково, тимчасом як підстави виникнення зобов’язань можуть бути різними.
Тобто вимоги будуть однорідними, якщо, приміром, одна сторона має сплатити іншій кошти й інша сторона має сплатити першій кошти.
Але в наведеній ситуації вимоги не є однорід ними. Тому зарахування цих вимог неможливе.
На наш погляд, постачальник може простити покупцю частину боргу за постачений товар у сумі 20 000 грн. Для цього сторони мають укласти відповідну додаткову угоду до первісного договору постачання. На підставі такої угоди кожна зі сторін може скласти внутрішній первинний документ, приміром акт про списання заборгованості. Акт складає керівник підприємства у довільній формі. На підставі угоди й акта списану заборгованість відображають в обліку.
А от покупець, на наш погляд, не має правових підстав якимось чином простити заборгованість з ПДВ за незареєстрованою ПН.
Поряд з цим, внаслідок такої угоди, на наш погляд, покупець матиме право списати не тільки заборгованість, а й невідображений ПК, облікований на субрахунку 644: Д-т 949 К-т 644.
Формальною підставою для списання ПК є неможливість включення ПН до податкового кредиту, — оскільки вона не буде зареєстрована. Але тут виникає питання щодо дати, коли можна списати такий ПК.
З одного боку, сторони на 100% впевнені, що ПН не буде зареєстрована, до того ж основний борг уже списаний.
З іншого боку, ПКУ не передбачає списання ПК з ПДВ тільки на підставі впевненості в тому, що ПН не буде зареєстрована. З огляду на це списувати ПК потрібно після закінчення строку включення ПН до податкового кредиту. Це буде обережніший варіант.
Зауважимо, що списання основного боргу та списання ПК з ПДВ — це дві різні події і формально одна з одною не пов’язані.
Бухгалтерський облік у покупця
Списання кредиторської заборгованості і невідображеного ПДВ буде відображено такими проведеннями:
— Д-т 631 К-т 719 — 20 000 грн (списана прощена заборгованість);
— Д-т 949 К-т 644 — 20 000 грн (списана невідоб ражена сума ПК з ПДВ).
ПДВ
Покупець втрачає можливість відобразити ПК з ПДВ на суму 20 000 грн. Інших наслідків з ПДВ немає.
Податок на прибуток
Сума прощеної заборгованості збільшує, а списана сума невідображеного ПК зменшує фінрезультат до оподаткування, що є основою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).
Податкових різниць тут немає.