При відображенні у бухгалтерському обліку операції з продажу основних засобів потрібно керуватися нормами НП(С)БО 27. Тобто, перш ніж продати об’єкт ОЗ, його треба перевести у запаси — на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» за залишковою вартістю. До вартості такого об’єкта також увійдуть витрати, пов’язані з підготуванням його до реалізації.
При цьому роблять проведення: Д-т 131 К-т 10, Д-т 286 К-т 10.
Якщо необоротні активи, призначені для продажу, ще не реалізовані й обліковуються й надалі, то на кожну дату балансу їх відображають у бухобліку за найменшою з двох величин: за балансовою вартістю або за чистою вартістю реалізації (п. 9 розд. ІІ НП(С)БО 27).
Дохід від реалізації необоротного активу, утриманого для продажу, відносять до складу інших операційних доходів (п. 7 НП(С)БО 15) та відображають на субрахунку 712 «Дохід від реалізації оборотних активів». При цьому не визнають доходом суму ПДВ, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.
Тож за загальним правилом суму нарахованих ПЗ з ПДВ вилучатимуть зі суми нарахованого доходу, пов’язаного з реалізацією необоротного активу, утриманого для продажу. Для цього треба буде зробити проведення Д-т 712 К-т 641/ПДВ.
Собівартість реалізованих необоротних активів, які утримуються для продажу, відносять до складу інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16). Підтверджує це й опис субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів», наведений в Інструкції №291. Так, на цьому субрахунку ведуть облік собівартості реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів, відходів тощо) і необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу.
Увага: Мінфін в листі від 25.07.2008 р. №31-34000-10-10/29072 висловив думку, що дохід від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, слід відображати за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», а їх собівартість — за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Але ми дотримуємося позиції, що застосовувати слід субрахунки 712 і 943, як це передбачено Інструкцією №291.
Для відображення заборгованості за необоротними активами, утримуваними для продажу, Інструкцією №291 призначено субрахунок 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу». Це свідчить про те, що до проведення Д-т 361 К-т 712, яке зазвичай роблять при реалізації ОЗ, треба додати кореспонденцію з субрахунком 680 (Д-т 680 К-т 712, Д-т 361 К-т 680). Але на практиці мало хто робить такі проведення, тому, на нашу думку, використовувати їх не обов’язково і таку заборгованість цілком правильно буде обліковувати за дебетом субрахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».
У разі реалізації об’єкта основних засобів, який переведено до групи вибуття, треба скласти акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1). Порядок оформлення акта встановлено Наказом №352. Його складають у трьох примірниках: перші два — для підприємства, яке передає основний засіб (перший примірник додається до звіту, а другий — до повідомлення на передачу та для акцепту), третій — особі, що приймає основні засоби.
Утім, на нашу думку, підприємство може оформити й іншу форму первинного документа про таку реалізацію, наприклад накладну. Головне, щоб такий первинний документ містив усі обов’язкові реквізити первинного документа, встановлені ст. 9 Закону про бухоблік. А от переведення ОЗ до групи вибуття можна оформити і відповідним наказом про таке переведення.
Податок на прибуток
Як правило, автомобіль на підприємстві належить до виробничих основних засобів — тобто використовується у господарській діяльності (спрямованій на отримання доходу).
Тому ті платники податку на прибуток, які за пп. 134.1.1 ПКУ застосовують податкові різниці, повинні пам’ятати, що у разі продажу або іншого способу вибуття ОЗ їх визначений фінансовий результат має (п. 138.1, 138.2 ПКУ):
- збільшитися на суму на суму залишкової вартості окремого об’єкта виробничих основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО;
- зменшитися на суму залишкової вартості окремого об’єкта виробничих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Податок на додану вартість
При постачанні основних виробничих або невиробничих засобів базу оподаткування ПДВ визначають відповідно до п. 188.1 ПКУ, а саме виходячи з їх договірної вартості.
При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).
Тож у разі продажу ОЗ за договірною ціною, яка більша від балансової вартості ОЗ або дорівнює їй, підприємство нараховує ПЗ з ПДВ саме з договірної вартості. Продавець складає одну ПН на покупця та реєструє її в ЄРПН (п. 201.1 ПКУ).
Якщо ж ОЗ продаватиметься за ціною нижче ніж його балансова вартість, то підприємство має нарахувати ПЗ з ПДВ і скласти дві ПН:
- на договірну ціну;
- на суму перевищення балансової вартості над договірною ціною.