Об’єкт основних засобів вилучають з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі чи невідповідності критеріям визнання активом (п. 33 НП(С)БО 7).
Ліквідація відбувається внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, а саме через відсутність імовірності отримання в майбутньому економічних вигід, а продаж — за можливості отримання економічних вигід внаслідок продажу ОЗ.
Критеріїв того, як визначити «відсутність імовірності отримання у майбутньому економічних вигід», Мінфіном не встановлено. Отже, знову ця процедура лягає на плечі самого підприємства, і головним чинником прийняття рішення про ліквідацію ТЗ є одне — очікування.
Тому, навіть якщо об’єкт ОЗ повністю замортизовано, але підприємство бажає використовувати його і надалі, списувати такий об’єкт ОЗ не обов’язково.
Як правило, для визначення непридатності основних засобів до подальшої експлуатації, недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) й оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства створює комісію. Тобто саме комісія (зокрема, постійно діюча) приймає рішення про ліквідацію транспортного засобу.
В актах на списання (можна, хоч і не обов’язково, застосовувати форму №ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів») наводять дані про об’єкт, зокрема: інвентарний номер, рік випуску (побудови), дату надходження на підприємство та введення в експлуатацію, первісну (переоцінену) вартість об’єкта, суму нарахованого зносу, інформацію про кількість та вартість проведених ремонтів, технічний стан та причини списання. Крім того, в актах (у розділі «Розрахунок результатів списання об’єктів») зазначають витрати на списання (з посиланням на відповідні первинні документи), а також перелік та вартість матеріальних цінностей, отриманих внаслідок ліквідації об’єкта.
Акти складають у двох примірниках:
- один передається до бухгалтерії та буде підставою для відображення ліквідації транспортного засобу у бухобліку,
- другий буде підставою для передачі на склад (інше місце зберігання) матеріальних цінностей, які було отримано від ліквідації.
Складені акти затверджуються керівником — посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством (статутом підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктами ОЗ, та після затвердження відображаються у бухгалтерському обліку.
Вибуття основних засобів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, тобто ліквідації, відображають за кредитом рахунку 10 «Основні засоби».
За дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» показують залишкову вартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж). Адже залишкову вартість ліквідованих необоротних активів відображають в обліку у складі інших витрат (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати»).
Наголосимо, що витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів, фіксують також за дебетом субрахунку 976 (наприклад, послуги сторонніх організацій, що здійснювали демонтаж, послуги із утилізації тощо).
Щодо амортизації, то її нарахування припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття такого об’єкта (п. 29 НП(С)БО 7). Але якщо застосовується виробничий метод амортизації, — її нарахування припиняється з дати, наступної за датою вибуття об’єкта ОЗ. Під час відображення ліквідації у бухгалтерському обліку частина первісної вартості в сумі, що дорівнює накопиченій амортизації, згортається з такою амортизацією (Д-т 13 К-т 10).
Деталі та інші матеріали, отримані під час списання автомобіля, оприбутковують з визнанням іншого доходу (субрахунок 746 «Інші доходи від звичайної діяльності») і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів.
Увага: у разі вибуття об’єктів ОЗ, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта ОЗ включають до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу (п. 21 НП(С)БО 7). Відповідно до рекомендацій Мінфіну, наведених у листі від 13.06.2007 р. №31-34000-10-16/12153, на суму такого перевищення роблять проведення: Д-т 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» К-т 441 «Прибуток нерозподілений».
Податок на прибуток
Ті платники податку на прибуток, які за пп. 134.1.1 ПКУ повинні застосовувати податкові різниці, повинні пам’ятати, що у разі ліквідації їх визначений фінансовий результат має (п. 138.1, 138.2 ПКУ):
- збільшитися на суму на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО;
- зменшитися на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Якщо авто було віднесено до невиробничих, то при його ліквідації слід буде збільшити фінрезультат на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО.
Податок на додану вартість
Якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для потреб оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).
Наразі визначення звичайної ціни для неконтрольованих операцій наводиться у пп. 14.1.71 ПКУ. Але про ліквідацію ОЗ у цьому визначенні не зазначено. Наведені в ньому алгоритми можуть бути застосовані для продажу, але не можуть використовуватися для списання. Тож наразі немає затвердженого підходу для визначення звичайної ціни з метою оподаткування ПДВ операції з ліквідації ОЗ.
Про те, як податківці визначатимуть звичайні ціни з метою оподаткування ПДВ, ми написали тут.
Але коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням через дію обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, зокрема в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, то така ліквідація не є постачанням для потреб ПДВ.
Тож на підставі вищенаведеної норми ПКУ платникам ПДВ можна й оминути нарахування ПДВ при ліквідації основних засобів, якщо наслідком такого списання буде те, що ОЗ не зможе бути використано надалі за первісним призначенням. Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основного засобу, є висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання у майбутньому цих засобів за первісним призначенням та акти на їх списання відповідної форми. Увага! Пунктом 189.10 ПКУ встановлено: якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються ПЗ з ПДВ.