• Посилання скопійовано

Звільнення працівника за прогул після лікарняного

Працівник після лікарняного не вийшов на роботу. З фейсбуку зрозуміло, що людина провадить активний спосіб життя і вже одужала. На дзвінки не відповідає. Надіслали листа з доганою з повідомленням про вручення, його ще не вручено, плануємо надіслати ще одного. Прогули засвідчено доповідними записками, актами, позначками в табелі. Чи можна звільнити працівника після відправлення йому другої догани у цій ситуації? Якщо так, то через який проміжок часу?

Прогулом вважається, в тому числі, відсутність на роботі більше ніж три години протягом робочого дня без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). Про що, як зазначено у запитанні, і було повідомлено працівника.

Те, що є доповідні записки безпосереднього керівника й акти, це добре. Крім того, якщо працівник не з’являється на роботі декілька днів поспіль і з ним або його родичами не вдається встановити зв’язок, тоді необхідно відвідати працівника вдома. До відвідання доцільно залучити декількох осіб, зокрема представника трудового колективу. Результат відвідування оформлюють актом.

Також роботодавцю слід з’ясувати, чи закрито е-лікарняний у реєстрі. Якщо його там немає, то був виписаний паперовий лікарняний і потрібно дочекатися, поки працівник надасть його для оплати. Позаяк звільняти працівника під час тимчасової непрацездатності заборонено ч. 3 ст. 40 КЗпП, бо це є поважною причиною відсутності на роботі.

Отже, якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо документального оформлення доказів відсутності. Позаяк не можна звільнити працівника за прогул у період його відсутності, враховуючи, що такий працівник не з’явився на роботі протягом тривалого часу (наприклад, понад два тижні) та жодних відомостей про місце його перебування та причини прогулу роботодавець не має.

Після повернення працівника на роботу і з’ясування всіх обставин відсутності та отримання від нього письмових пояснень роботодавець може прийняти рішення про звільнення працівника, якщо він справді прогулював після закриття лікарняного, за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Винятком є звільнення працівника через нез’явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності згідно з п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Отже, після того як усе з’ясовано, зібрано повний пакет документів, що підтверджують прогул/відсутність працівника на роботі, роботодавець приймає рішення про звільнення. Для цього потрібно оформити наказ про звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 або за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП. І обов’язково у день звільнення провести остаточний розрахунок при звільненні за ст. 116 КЗпП з дотриманням умов, викладених у ч. 1 ст. 47 КЗпП: видати копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у нього.

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру