Депонована заробітна плата — готівка, одержана суб’єктами господарювання для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізособам (пп. 6 п. 3 розділу І Положення №1481).
1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 №148.
Відразу зазначимо, що, на відміну від бюджетних установ, для приватних підприємств позовної давності щодо виплати зарплати та депонованих сум законодавством не передбачено.
Тому колишній працівник (коли з’явиться) може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті (ч. 1 ст. 233 КЗпП). І встановлений ст. 257 ЦКУ загальний строк позовної давності (три роки) тут не діє, тому що ЦКУ не регулює трудові відносини.
Тож колишній працівник, керуючись ч. 1 ст. 233 КЗпП, має право звернутися до суду з позовом про стягнення з роботодавця суми заробітної плати, на які він мав право за умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, навіть незалежно від того, чи нарахував роботодавець такі виплати.
Отже, списати депоновану зарплату можна лише після її повного погашення. Тобто підприємство має обліковувати її на балансі доти, доки не виплатить її колишньому працівникові у повному обсязі.
Для підприємства жодних наслідків не буде, якщо депоновану зарплату обліковувати (як і до сьогодні) відповідним чином та не списувати як кредиторську заборгованість після закінчення трьох років. Навіть зважаючи на описану ситуацію, якщо протягом трьох років ніхто не звертається по депоновану зарплату і всі можливі варіанти знайти працівника виявилися марними (крім надсилання листів, було проведено рейд за місцем проживання, розпитано сусідів та складено відповідні акти).
Звернутися до поліції із заявою про те, що, можливо, працівник зник, аби розпочати процедуру розшуку, колишній роботодавець не має права, бо це є порушенням ч. 2 ст. 32 Конституції України. Це мають зробити найближчі родичі.
Списати депоновану зарплату роботодавець зможе лише на підставі відповідної підтвердної довідки від поліції про те, що працівник зник безвісти, або встановлення факту смерті та за відсутності спадкоємців.