Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).
Термін для повернення поворотної фінансової допомоги
Законодавчо граничних термінів повернення ПФД не встановлено — такий строк сторони визначають самостійно в договорі.
ПДВ
Як отримання, так і повернення ПФД не є об’єктом оподаткування ПДВ, бо грошова допомога не є постачанням товарів/послуг у розумінні п. 185.1 ПКУ.
Аналогічною є позиція ДПС.
Єдиний податок
У разі повернення поворотної фінансової допомоги протягом 12 місяців після її отримання жодних податкових наслідків не буде. Дохід виникає, тільки якщо допомогу не повернено протягом 12 місяців з дати отримання.
Проте таке обмеження встановлено пп. 3 п. 292.11 ПКУ, де сама стаття 292 має назву «Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої — третьої груп». Отже, платників 4-ї групи це обмеження не стосується!
Оподатковувані доходи платника 4-ї групи визначені ст. 292-1 ПКУ, в якій про жодну ПФД не йдеться. Отже, незалежно від того, коли буде повернено фінансову допомогу, ба більше, незалежно від того, чи буде її взагалі коли-небудь повернено, єдиним податком для платника 4‑ї групи вона не оподатковується!
ПДФО та ВЗ
Жодних ПДФО та ВЗ сплачувати не потрібно, адже дохід отримує юрособа.
Проте в разі якщо засновник є фізособою, то повернення суми ПФД юрособа має показати в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу «153». А ось отримання ПФД від засновника-фізособи відображати в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ не потрібно.
Бухгалтерський облік
Отримання поворотної фінансової допомоги спричинюється до збільшення активів підприємства з одночасним виникненням зобов’язань, а повернення такої ПФД з одночасним зменшенням активів спричиниться і до зменшення зобов’язань підприємства. Отже, операція з отримання ПФД не включається до доходу отримувача, а операція з повернення — відповідно до витрат (п. 5 П(С)БО 15 та пп. 9.3 П(С)БО 16).
Для відображення ПФД, отриманої не від банківських установ, залежно від строків, передбачено субрахунки:
— 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», якщо строк повернення позики згідно з договором більший за 12 місяців з дати складання фін звітності (закінчення звітного періоду);
— 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
— 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно з договором уже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не закінчився).
Короткострокову ПФД (строком до 12 місяців) відображають такими проведеннями:
— Д-т 311 К-т 685 — отримана юрособою на банківський рахунок ПФД від засновника;
— Д-т 685 К-т 311 — повернута сума ПФД на банківський рахунок засновника.
Облік довгострокової ПФД (отриманої на строк більше ніж 12 місяців) матиме певні особливості.
В обліку довгострокову ПФД відображають такими проведеннями:
— Д-т 301, 311 К-т 55 (505) — отримання довгострокової ПФД;
— Д-т 55 (505) К-т 611 — переведення довгострокових зобов’язань до складу поточних;
— Д-т 611 К-т 301, 311 — повернення ПФД.
Крім того, згідно з Цивільним кодексом, така допомога вважатиметься безпроцентною грошовою позикою (саме про це свідчать назви субрахунків, на яких її обліковують). А довгострокову позику слід дисконтувати, і якщо її отримано від засновника, — ще й за особливим порядком. Докладно його ми розглянули у статті «Позика від засновника: що з дисконтуванням?» у «ДК» №7/2020.