Зміни щодо виконання податкових обов’язків під час війни та після її закінчення
Підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX виклали в новій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах ПН та АН, а також РК до них, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».
На перший погляд, здається, що в цій нормі нічого не змінилося. І так воно здебільшого і є. Але доки йшлося про обов’язок подання звітності, окремо наголошувалося, що це стосується і звітності, зазначеної статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 ПКУ. Тепер залишилася тільки згадка про п. 46.2 ПКУ, а про звітність щодо ТЦО та про КІК згадку забрали. Тож чи потрапляє ця звітність до загального переліку і чи було ось це «в тому числі» тільки уточненням, а не додаванням до переліку, — побачимо, що скажуть податківці. Хай там як, але якщо можливості відзвітувати немає, то її немає. Як і раніше, її треба буде довести (бажано — документально), і наявність такого форс-мажору дозволить уникнути штрафів. А от чи діятиме позбавлення штрафу ще 6 місяців після війни за такого неподання звітності з ТЦО, — вже є сумнів.
Аналогічні зміни були внесені і до наступного абзацу пп. 69.1, який стосується наявних у платника податків філій, акцизних складів, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу.
Як і раніше, платник податку не відповідає за аналогічні порушення його підрозділів лише до кінця війни (шести місяців він не має). Проте і тут згадку про звітність з ТЦО та КІК забрали.
Утім, норму щодо відновлення можливості, яка дозволяла таким платникам податків та/або їхнім підрозділам виконати податкові обов’язки протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення, залишили. Але для платників акцизу висунули нові умови!
Тепер платники акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, зобов’язані:
— зареєструвати в ЄРАН АН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей, або зведені АН/РК на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);
— подати оформлені у порядку, встановленому ст. 230 ПКУ, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати податкові обов’язки після припинення або скасування воєнного стану в Україні, зобов’язані протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні:
— зареєструвати в ЄРАН АН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, або зведені акцизні накладні/розрахунки коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);
— подати оформлені у порядку, встановленому ст. 230 ПКУ, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або єдиний електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.
А якщо можливість виконувати податкові обов’язки все-таки є? Ось для таких платників податків під час війни діють наступні абзаци пп. 69.1. Усі їх ми зараз перелічувати не будемо, зазначимо лише зміни.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:
— реєстрації в ЄРАН платниками акцизного податку АН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон №3303, або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №3303;
Що це означає?
Ця новація надає право зареєструвати без штрафів АН та РК до них, якщо їх граничний термін реєстрації припадає на період 24.02.2022 — 30.09.2023. Проте незастосування штрафу поширюється лише на випадки реєстрації таких АН/РК протягом певного періоду, з 03.09.2023 до 02.10.2023.
— подання оформлених із дотриманням порядку, встановленого ст. 230 ПКУ, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон №3303, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом №3303.
Що це означає?
Ця новація надає право надіслати до ДПС відомості про залишки пального й обсяги обігу пального або спирту етилового за період 24.02.2022 — 30.09.2023. При цьому треба зазначити залишки на ці граничні дати, так би мовити, вхідні та вихідні дані. Штрафу не буде, якщо надіслати ці відомості до 02.10.2023.
Із цікавого: законотворці залишили без змін норму, яка наголошує:
у разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим — восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим — восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними).
Але ж після додавання двох нових абзаців їх нумерація посунулася! Що ж, так і є, але, сподіваємось (як, напевно, і законотворці), що це не призведе до негативних наслідків. Позаяк раніше ця норма стосувалася, зокрема, звільнення від штрафів зі сплати податків, виконати які треба було ще 2022 року. А тепер вона стосується таких видів порушень:
— реєстрації в ЄРПН певних ПН/РК, яку треба було здійснити до 20.07.2022 та до 31.07.2022;
— подання звітності, яка передбачена п. 46.2 ПКУ (йдеться про фінзвітність, зокрема, і з аудиторським висновком);
— реєстрації АН/РК та подання відомостей про фактичні залишки та обсяги обігу пального або спирту етилового, про які ми говорили щойно.
І насамкінець два важливі зауваження:
1) норму про незастосування «самоштрафу» за виправлення помилок за звітні періоди, які припадають на час дії воєнного стану, залишили;
2) норму про неможливість до кінця дії воєнного стану зменшити суму податку до сплати внаслідок виправлень у податковій звітності за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року теж залишили.
І все нібито більш-менш зрозуміло, якби не одне «але», що потребує пояснень від податківців. Останній абзац оновленого пп. 69.1 каже: «Установити, що норми цього підпункту в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції» застосовуються з 1 серпня 2023 року».
Наведена в цьому абзаці назва закону — це назва Закону №3303. То від якої ж дати починати відлік і для чого це уточнення? Самі податківці коментують так (див. роз’яснення ДПСУ від 04.09.2023 у «ДК» №37/2023): враховуючи, що норми цього пункту в редакції зазначеного Закону застосовуються з 1 серпня 2023 року, при дотриманні вищенаведених вимог (тобто вимог, зазначених у новій редакції пп. 69.1), незважаючи на відновлення перебігу строків виконання обов’язків, визначених пп. 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, відповідальність, передбачена за несвоєчасну реєстрацію АН/РК та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, не застосовується.
Тобто цю норму, за словами податківців, запровадили для того, щоб ті платники акцизу, які вже встигли вчинити порушення і потрапити під відповідальність у зв’язку з відновленням штрафів та податкових перевірок з 1 серпня, були звільнені з-під відповідальності. Звісно, якщо вони підпадатимуть під нові норми, про які ми розповіли вище.
Розширено можливості для IV групи платників ЄП
Із 3 вересня платники ЄП IV групи можуть провадити діяльність з виробництва підакцизних товарів, а саме виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.
Отже, малі винороби отримали можливість виготовляти свою продукцію не лише із сировини власного виробництва, а й із сировини, придбаної в інших українських товаровиробників. Відповідні зміни внесли і до визначення цього терміна в Законі №481.
Утім, зміни, які були внесені до Закону №481 стосовно організації малого виноробства й отримання ліцензії, варті окремого розгляду. Тож проаналізуємо їх у наступній статті.
Нормативна база
- Закон №481 — Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
- Закон №3303 — Закон України від 09.08.2023 №3303-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції».