З 1 липня 2022 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, на одну особу він становитиме на місяць 2508 грн (узагальнений показник). Водночас для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2022 року буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму:
— для дітей віком до 6 років — 2201 грн;
— для дітей віком від 6 до 18 років — 2744 грн;
— для працездатних осіб — 2600 грн;
— для осіб, які втратили працездатність, — 2027 грн.
Але розмір мінімальної заробітної плати не зміниться. Як і з 1 січня 2022 року, він становитиме:
— у місячному розмірі — 6500 грн,
— у погодинному розмірі — 39,26 грн.
Тепер розглянемо, на які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму та як зростуть суми соціальних допомог.
Індексація заробітної плати
Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 4 Порядку №1078).
Тож з 01.07.2022 р. індексації підлягає зарплата працівників у межах 2600 грн.
Аліменти
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ).
Отже, розмір аліментів у липні 2022 року становитиме:
— для дітей до 6 років — не менше 1100,50 грн (2201 грн х 50%);
— для дітей від 6 до 18 років — не менше 1372,00 грн (2744 грн х 50%).
Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим? Роботодавець змінити призначену суму аліментів не має права й утримує їх у розмірі відповідно до зазначеного у виконавчому листі. Тож зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. І якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим від означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Що робити з утриманням аліментів щодо працівників, доходи яких під час карантину та війни зменшилися, а дехто залишився без роботи? Цю проблему ми розглянули у статтях «Аліменти під час карантину» в «ДК» №17/2020 та «Як утримувати аліменти з працівників під час війни: роз’яснення Мін’юсту» в «ДК» №18/2022. Тож зазначимо коротко:
— із запровадженням карантину та воєнного стану порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінилися;
— сторони мають домовлятися та самостійно вирішувати щодо встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину. Якщо домовитися не вдається, — доведеться йти до суду;
— щодо працівників, у яких доходи зменшилися, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою вважатиметься заборгованістю та погашатиметься у наступних періодах;
— не треба забувати, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін’юстом (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження). І навіть якщо працівник скерований у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.
Ще раз наголосимо: аліменти треба сплачувати і під час війни.
Допомога з безробіття
Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533).
Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття у липні 2022 року становитиме 10400 грн (2600 грн х 4).
Декретні непрацюючим
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, що сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою за 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тож така допомога з розрахунку на місяць не може бути меншою за 650 грн (2600 грн х 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.07.2022 р. становитиме:
— якщо 126 календарних днів відпустки — 2730 грн;
— якщо 140 календарних днів відпустки — 3033,33 грн;
— якщо 180 календарних днів відпустки — 3900 грн.
Допомога одиноким матерям
Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно поділити на 6, а відтак на кількість членів сім’ї). Отриманий після ділення дохід слід порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.
Якщо внаслідок порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:
— вищим за відповідний прожитковий мінімум, — то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
— нижчим за відповідний прожитковий мінімум, — тоді одинокій матері буде призначено соціальну виплату на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку та середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.
Отже, з 01.07.2022 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:
— до 6 років — 2201 грн;
— від 6 до 18 років — 2744 грн;
— від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у виші) — 2600 грн.
Які показники залишаться без змін?
1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, — 2481,00 грн.
2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче від мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Адже ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата, як ми зазначили на початку, при цьому не зміниться.
3. Єдиний соцвнесок (ЄСВ). На розмір мінімального страхового внеску у 2022 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, бо він розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% і становить 1430 грн (6500,00 грн х 22%).
Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ, бо він становить 15 мінімальних зарплат (у 2022 році — 97500 грн).
Нагадаємо, що роботодавці сплачують ЄСВ з доходів працівників протягом карантину, як і раніше, без жодного звільнення.
4. Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма є і щодо допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
А для працівників, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше ніж шість місяців, лікарняні і декретні виплачують у таких розмірах (ч. 4 ст. 19 Закону №1105):
— допомога з тимчасової непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Отже, і тут немає зв’язку з прожитковим мінімумом, а тому максимальне обмеження розміру лікарняних та декретних не зміниться.
Нагадаємо, що у зв’язку з пандемією лікарняні тепер поділяються на «звичайні» та «карантинні». Для останніх передбачено спеціальний порядок оплати, про що ми розповіли у статті «Оплата перших 5 днів самоізоляції» в «ДК» №25-26/2020. А ще, аби отримати фінансування від ФСС, на «карантинні» лікарняні заяву-розрахунок треба подавати окремо.
5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тож зміна прожиткового мінімуму ніяк не вплине на розміри штрафів. Отже, під час перевірок Держпраці протягом 2022 року застосовуватиме штрафи залежно від виду порушення виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.
Нагадаємо!
Деякий час через карантин перевірки Держпраці не проводилися. Проте ще на початку карантину Держпраці обіцяла, що збиратиме інформацію про дотримання трудового законодавства і, щойно з’явиться можливість, проводитиме перевірки і стосовно порушень, які були вчинені під час карантину. Нині, у зв’язку з послабленням карантинних обмежень, Держпраці вже поновила свої інспекційні відвідування.
6. Граничний розмір добових: 650 грн (по Україні), 80 євро (за кордон).
7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП. Розміри ПСП і граничний розмір доходу для її застосування в 2022 році дивіться у кожному номері «ДК».
8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків. Докладно про це ми розповіли у статті «Держбюджет-2019 і доходи фізосіб» у «ДК» №49/2018.
9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги. Про особливості її надання у 2022 році читайте у статті «Особливості звільнення від ПДФО та ВЗ благодійної допомоги фізособам під час війни» в «ДК» №13/2022.
10. Ставки єдиного податку для І та ІІ групи:
— для платників І групи — 248,10 грн;
— для платників ІІ групи — 1300 грн.
11. Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить 1430 грн (6500 грн х 22%), а максимальна — 21450 грн (97500 грн х 22%). Докладніше див. у статті «Як ФОПам сплачувати ЄСВ за І квартал через війну?» в «ДК» №16/2022.
12. Ставки податку на нерухоме майно.
13. Збір за паркування авто.
14. Судовий збір.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. №2947-III.
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1533 — Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.