Карантинні обмеження загальмували багато сфер життя. Розглянемо питання, що виникли у платників аліментів та їхніх роботодавців щодо сплати аліментів та врегулювання питання заборгованості, яка, можливо, з'явиться під час карантину.
Чи звільняє карантин від обов'язку сплати аліментів?
Нагадаємо, що Постановою №211 запроваджено низку заборон та обмежень. Це скоротило/зупинило господарську діяльність багатьох суб'єктів господарювання та змусило їх економити на зарплаті працівників.
Деяким працівникам «запропонували» піти у безоплатну відпустку. Декому оформили простій з оплатою в 2/3 окладу. Дехто перейшов на неповний робочий час, що теж призвело до зменшення доходів працівників. Деякі роботодавці вчиняють радикально і вже заявили про скорочення штату (або навіть звільнили працівників «за власним бажанням»).
Але всі наведені зміни з початку запровадження карантину жодним словом не згадують про зміни щодо порядку оплати аліментів.
Отже, із запровадженням карантину порядок сплати і розмір аліментів на законодавчому рівні не змінився — і це стосується всіх: і платників аліментів, і роботодавців, які отримали виконавчий лист про стягнення аліментів з доходів своїх працівників.
При цьому можливість сплачувати аліменти у попередніх розмірах із запровадженням карантину багато батьків просто втратили. I спрогнозувати, як уся ця ситуація розвиватиметься надалі, — складно. Тож батькам дитини наразі варто зважити всі «за» і «проти» і спинитись на певних варіантах вирішення проблеми, які ми можемо запропонувати у цій статті.
Як можна змінювати/встановлювати розмір аліментів?
Законом №2037 частину другу статті 182 СКУ викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Підставою для сплати аліментів без звернення до суду є:
1) добровільна сплата — згідно з ч. 1, 2 ст. 181, ч. 1, 2 ст. 187 СКУ. Спосіб сплати — або сума, яку платник перераховує самостійно, або сума, яку стягує роботодавець за заявою працівника. Розмір аліментів не може бути меншим від мінімального, встановленого законом. Станом на 01.01.2020 р. мінімальний розмір аліментів для дитини віком до 6 років становить 889,50 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років — 1109 грн;
2) нотаріальний договір про сплату аліментів. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ст. 189 СКУ). Тут варто зауважити, що розмір аліментів у такому договорі батьки як сторони такого договору встановлюють за взаємною згодою і їх розмір також не може бути меншим за встановлений законом.
Отже, за наведеними вище підставами для сплати аліментів сторони мають домовлятися та самостійно вирішувати щодо встановлення або зменшення розміру аліментів на період карантину чи інший період. Якщо домовитися не вдається, — доведеться йти до суду.
Що робити, якщо значно зменшилася заробітна плата та/або інші доходи?
Звісно, що розмір аліментів залежить від рівня заробітку того з батьків, який сплачує аліменти.
У разі коли рівень заробітку змінився настільки, що не дає можливості сплачувати на погодженому рівні, то при добровільній сплаті, звісно, розмір аліментів зменшується за рішенням їх платника.
Але слід враховувати, що, з одного боку, розмір аліментів сторони погодили за усною домовленістю, з другого — платити менше за встановлений законом мінімум не можна.
Iнакше решту суми аліментів (різницю між фактично сплаченими та мінімальним розміром за законом) отримувач може стягнути через суд.
Щодо сплати аліментів за нотаріально посвідченим договором, то сплачувати аліменти в іншому розмірі, ніж у ньому прописано, можна лише за двох умов:
1) за новою домовленістю з нотаріальним посвідченням (зокрема, зміни розміру аліментів на період карантину або на інший погоджений період);
2) за судовим рішенням, якщо сторони не зможуть самостійно дійти згоди про зміну (зменшення) розміру аліментів.
А якщо розмір аліментів визначив суд, проте платник у зв'язку з істотним зменшенням доходу вже не може платити аліменти в такому розмірі? Тоді саме він має звернутися до суду з проханням зменшити встановлений йому розмір аліментів.
Що робити роботодавцю платника аліментів під час карантину?
Поки платник та отримувач аліментів домовляються між собою або судяться, що робити роботодавцю, який до цього вже отримав виконавчий лист із визначеним у ньому розміром аліментів? При цьому зарплата працівника іноді може бути значно меншою, ніж такий розмір аліментів, або ж узагалі не нараховуватися. Така ситуація цілком можлива, зокрема, якщо працівника відправили у відпустку без збереження зарплати на весь час карантину.
Щодо тих працівників, у яких доходи зменшилися, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку — і якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою вважатиметься заборгованістю та погашатиметься у наступних періодах.
Така ситуація стосується й тих виконавчих листів, у яких зазначено тверду грошову суму аліментів, і тих, де суму аліментів установлено у процентному відношенні (наприклад, 25% від доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Якщо ж працівникові взагалі не нараховано доходів, слід пам'ятати, що відсутність доходів не звільняє батьків від обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СКУ).
I позаяк на законодавчому рівні не запроваджено жодних змін щодо цього обов'язку, то несплата аліментів за цей період призведе до виникнення заборгованості. I ось що маємо: якщо через запровадження карантину роботодавець не нараховує та не виплачує працівникові заробітної плати, інших видів доходів, то немає і бази для нарахування та виплати аліментів. Але обов'язок платити аліменти — залишається. Принаймні доки суд не прийме іншого рішення.
Якщо платник аліментів на цей період не бажає накопичувати боргів, аліменти він може сплачувати добровільно з власних заощаджень. I обов'язково має правильно заповнювати платіжні реквізити та призначення платежу. У призначенні платежу неодмінно слід зазначати, що це аліменти за березень чи квітень 2020 року. Посилатися на виконавчий лист чи рішення суду не обов'язково.
Копію платіжних доручень треба зберегти і надати їх як роботодавцю, так і державному виконавцю. Останній зарахує сплачені суми, і це не призведе до заборгованості.
Якщо аліменти платник вирішив виплатити готівкою, обов'язково треба узяти розписку з паспортними даними отримувача та сумою отриманих аліментів (літерами), підпис, дата.
Такі самостійно виплачені аліменти запобігають накопиченню заборгованості та спорів у судах, у т. ч. й щодо розміру пені. Але якщо платник аліментів має лише доходи помісячно (а таких в Україні достатньо!) та не має заощаджень, — звісно, виплачувати аліменти він не зможе. I заборгованість неминуче виникне.
Погашати таку заборгованість доведеться з майбутніх заробітків поряд із виплатою щомісячних сум аліментів. Нагадаємо, що загальний розмір відрахувань із зарплати платник аліментів (з урахуванням заборгованості за несплаченими аліментами за період карантину) не може перевищувати 70% місячного доходу (зарплати та інших видів виплат).
Не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін'юстом (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження). У разі якщо працівника відправлено у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж треба подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.
Довідково!
Кабінет Міністрів Постановою №242 затвердив перелік адміністративних послуг, які можна отримати у Центрах надання адміністративних послуг за невідкладних обставин під час карантину. Зокрема, до переліку входять і такі послуги, як оформлення тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме.
Чи є відповідальність за несплату аліментів?
Так, є. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СКУ, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше ніж 100 відсотків заборгованості.
Отже, для стягнення неустойки (пені) у разі виникнення заборгованості мають виконуватися такі умови:
1) наявність судового рішення — сума неустойки (пені) встановлюється судом, але не може перевищувати 100 відсотків розміру заборгованості.
2) вина особи (а вона унеможливлюється за наявності таких обставин, як запровадження карантину та заборона діяльності багатьох підприємств). Проте до такого суду потрібно підготуватися й отримати від роботодавця всі документи, що стосуються роботи підприємства під час карантину, у т. ч. про відпустку без збереження зарплати та/або зменшення заробітної плати тощо;
3) домовленість між батьками (тут ідеться лише про письмові домовленості, тобто нотаріально посвідчений договір) або судове рішення про стягнення аліментів.
Розмір неустойки може бути зменшено судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (ч. 2 ст. 196 СКУ).
Утім, як суди поставляться до ситуації з невиплатою аліментів під час дії карантину, — покаже час. Але, на нашу думку, вони врахують і той факт, що карантин визнано форс-мажорними обставинами, тобто обставинами, які не залежать від волі платника аліментів.
До речі, приклад та формула розрахунку пені наведено у постанові Великої Палати ВС від 25.04.2018 р. у справі №572/1762/15-ц. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення (за ст. 196 СКУ) означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Позаяк аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різний, тож і кількість днів прострочення також буде різна залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів має нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Нормативна база
- СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. №2947-III.
- Закон про виконавче провадження — Закон України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження».
- Закон №2037 — Закон України від 17.05.2017 р. №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».
- Постанова №211 — Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
- Постанова №242 — Постанова КМУ від 20.03.2020 р. №242 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»