Хто має подати дані щодо бенефіціарів?
Щорічне підтвердження даних про бенефіціарів слід подавати, якщо засновником ЮО 1 є ЮО 2, незалежно від їх кількості. При цьому має бути дотримано обов’язкової вимоги — кінцевий бенефіціар ЮО 2 (чи його засновників — ЮО) має володіти 25% і більше статутного капіталу.
Якщо засновник ЮО лише фізична(і) особа(и), то щорічне підтвердження з огляду на роз’яснення Мін’юсту не подається. Проте, якщо змінюються дані такого бенефіціарного власника, а також у разі реєстрації нової ЮО (у т. ч. внаслідок реорганізації), подають форму 2 та заповнюють нові дані.
А ось подання (оновлення) відомостей про бенефіціарів з 11 липня 2021 року наразі стосується всіх ЮО (крім переліку, наведеного у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію), якщо Мін’юст не змінить своєї позиції щодо ЮО, де лише один засновник-фізособа.
Як скласти структуру власності?
Складають у довільній формі схематичне зображення структури власності, яку разом із реєстраційною заявою подають держреєстратору.
У цій довільній схемі слід зазначити:
— всіх осіб, які мають право власності у статутному капіталі (прямо чи опосередковано впливають на юрособу). Йдеться про всіх засновників, які мають частку у статутному капіталу чи відсоток права голосу в ЮО — як фізичних, так і юридичних осіб;
— всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність ЮО. Тобто слід зазначати всіх осіб, незалежно від частки у статутному капіталі. І нагадаємо, що до КВБ Закон про фінмоніторинг відносить лише фізосіб, які володіють часткою у розмірі не менше ніж 25% статутного (складеного) капіталу або прав голосу ЮО;
— розмір часток (відсоток корпоративних прав), що належить кожному учасникові (засновникові), фізичній чи юридичній особі;
— громадянин України чи іноземець, П. І. Б., ІПН та дату народження;
— опис вирішального впливу КБВ на діяльність юрособи у вигляді позначення ПВВ чи НВВ (прямий чи непрямий вирішальний вплив). Це не стосується фізосіб, які мають відсоток у СК чи праві голосу менше за 25%. При цьому ПВВ мають лише безпосередні фізособи — учасники (засновники) юрособи. Решта фізосіб, які володіють відсотком у СК чи праві голосу юрособи через інших створених ними юросіб (резидентів чи нерезидентів України), вважаються такими, що мають НВВ.
За Положенням про форму та зміст структури власності структуру власності підписує керівник юрособи.
Структура власності в електронній формі формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника юрособи.
Подання інформації під час воєнного стану
Відповідно до пп. 8-1 п. 1 Постанови КМУ від 06.03.2022 р. №209 в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування вимоги законодавства щодо обов’язку подання/підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, а також документів, передбачених законом для подання/підтвердження таких відомостей, не застосовуються, крім випадків державної реєстрації:
— банків, небанківських фінустанов та осіб, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги (крім операторів поштового зв’язку);
— юросіб, засновником (учасником) та/або кінцевим бенефіціарним власником яких є чи буде внаслідок відповідних змін РФ, громадянин РФ, юрособа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства РФ.
Тож інформацію щодо бенефіціарів можна подати й після закінчення війни, але протягом місяця. Відповідно з 12 липня Мінʼюст ще не матиме права до закінчення війни штрафувати за неподання цієї інформації.
Штраф за несвоєчасне подання
Нагадуємо, що відповідно до ч. 6 ст. 166-11 КУпАП неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом про держреєстрацію інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи або про його відсутність чи документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юрособи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юрособи або особу, вповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу), від 17000 до 51000 грн.
Документи для подання даних щодо бенефіціарів
Для оновлення в ЄДР відомостей про КБВ державному реєстратору необхідно подати:
— заяву щодо державної реєстрації юрособи (крім громадських формувань та органів влади) або заяву щодо державної реєстрації юрособи — громадського формування;
— структуру власності за формою та змістом відповідно до наказу про структуру власності;
— витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юрособи-нерезидента в країні її місцезнаходження,
— якщо засновником юрособи є юрособа-нерезидент,— нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юрособи,
— для фізособи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, — для фізособи-резидента.
Нагадаємо, що у разі підтвердження бенефіціара фізособи-резидента України, який має паспорт-книжечку, державному реєстратору подають нотаріально засвідчену копію паспорта.
Ця вимога діє і нині під час реєстрації нової юрособи. У решті випадків проведення реєстраційних дій наразі не вимагали.
В якій формі подавати документи?
На сьогодні є дві форми подання документів держреєстратору:
1) паперова — особисто через ЦНАПи (нотаріусів) або поштовим зв’язком (з дотриманням вимог п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію);
2) електронна — через портал електронних послуг (сервісів). Але станом на 11.06.2021 р. подібна функція не реалізована у «Дія.Бізнес» та в кабінеті електронних сервісів. А онлайн «Будинок юстиції» взагалі не містить такого сервісу, як держреєстрація ЮО (крім громадських організацій) чи внесення змін до ЄДР.
Тож наразі подання інформації про КБВ може відбуватися лише у паперовій формі.
А що думає ВРУ та що з новим проєктом порядку інформування?
Після прийняття у 2021 році Закону №1805 (про продовження терміну) на сайті ВРУ почали з’являтися законопроєкти щодо вдосконалення інституту зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юрособи.
Так, 18 листопада 2021 року на сайті ВРУ було зареєстровано два президентські законопроєкти: №6320 (щодо спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу) та №6321 (про внесення змін до ст. 166-11 КУпАП у зв’язку зі змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи).
І саме їх підтримав комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики згодом.
Що нині з проєктом закону?
Невідомо, розглянуть законопроєкт №6320 до 11 липня чи ні.
При цьому ЄДР не працює у повному обсязі та й багато хто наразі фізично не має можливості виконати цей обовʼязок. Тож сподіваємося, що ВРУ згадає про цю проблему та встигне вирішити її до 11 липня. Чекаємо далі.