Активні бойові дії розпочалися відносно нещодавно (минуло два тижні). Тож законодавство щодо наслідків війни для ФОПів та інших самозайнятих осіб ще буде змінюватися. Ми навіть маємо анонси від уряду щодо цього.
Та навіть за відсутності спеціальних законів та постанов згадуємо: ця ситуація не унікальна. Ми її вже проходили на початку 2014 року (хоч і не в такому масштабі). Тож відповіді на запитання будемо шукати і згадувати разом.
Державна допомога 6500 грн
Збільшити доходи самозайнятих осіб держава, звісно, не може. Хоча... і вони (тобто ФОПи) потрапили під державну програму з надання 6500 грн.
Звісно, щодо ФОПів і цієї допомоги наразі більше запитань, ніж відповідей, адже порядок надання допомоги вочевидь розроблено щодо найманих працівників, а не ФОПів. ФОП може бути зареєстрований в одній області, а провадити діяльність (і втратити таку можливість через війну) в іншій. ФОП, який не є найманим працівником, не має іншого страхувальника (він сам за себе платить ЄСВ).
Зверніть увагу!
Допомога надаватиметься лише тим ФОПам, які:
по-перше, перебувають на обліку як платники ЄСВ в областях, перелік яких затверджено КМУ в додатку до Розпорядження №204-р;
по-друге, подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік, незалежно від системи оподаткування або групи.
І цю допомогу вже почали виплачувати!
Наразі не встановлено, до якого числа прийматимуть заяви на цю допомогу через «Дію». Тож є шанс, що навіть ті, кому зараз не до оформлення, зможуть це зробити пізніше.
До речі, ця допомога не належатиме до підприємницьких доходів та не оподатковуватиметься ПДФО і ВЗ.
Сплата податків
На ФОПів та інших самозайнятих осіб теж поширюються норми новоприйнятого Закону №2118, який ми докладно розглядаємо в статті «Сплата податків та подання звітності під час воєнного стану» в цьому номері «ДК».
Отже, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок він звільняється від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Але це стосується ширшого кола обов’язків:
- дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, зокрема звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ;
- реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування;
- подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
А ті платники податків, які через наслідки їх безпосередньої участі у воєнних діях (ось такий собі евфемізм, який, на нашу думку, означає саме фізосіб) не дотрималися термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності за невиконання податкових обов’язків за умови:
- наявності наслідків (на нашу думку, радше підстав!), які унеможливили виконання таких обов’язків;
- виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії воєнного стану.
Отже, якщо самозайнята особа, наприклад жінка-ФОП, емігрувала і не має можливості тепер платити податки, вона зможе це зробити тоді, коли така можливість з’явиться (ще під час війни). Або ж через 3 місяці після того, як війна або воєнний стан закінчаться.
Якщо ж ідеться, наприклад, про чоловіка-ФОПа, який мобілізований або уклав контракт із ЗСУ як доброволець, то він зможе сплатити податки протягом 1 місяця після закінчення війни. Але тільки якщо нині не має коштів для сплати податків та можливості сплатити їх.
Є і старіші норми щодо мобілізованих підприємців.
Пункт 25 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ каже ось що.
Самозайняті особи (фізособи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу.
Підстава для такого звільнення — заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов під час мобілізації, на особливий період.
Документи подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи після демобілізації протягом 10 днів.
Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання ПДФО з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
ПДФО, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізособам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
У вищезазначеній заяві демобілізована самозайнята особа зазначає дані про суми нарахованого й утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізосіб, подається демобілізованою самозайнятою особою в порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.
Проте чи триває й досі цей «особливий період», чи він канув у Лету разом із Мінськими угодами, треба дізнаватися у ДПС. На нашу думку — так, особливий період триває.
А що з ЄСВ?
Прем’єр-міністр України у своєму телеграм-каналі анонсував, що фізособи-підприємці І та ІІ груп на час воєнного стану та протягом року після його завершення будуть звільнені від сплати ЄСВ.
А фізособи-підприємці ІІІ групи будуть звільнені від сплати ЄСВ за найманих працівників, які були призвані до лав ЗСУ, інших збройних формувань (у тому числі територіальної оборони). Збір буде сплачено коштом держави.
Одразу ж виникло запитання: а чому не звільнили від сплати ЄСВ усіх самозайнятих фізосіб?
У тому, що стосується сплати ЄСВ за себе, саме І та ІІ групи мають платити, незважаючи на відсутність доходів. А решта, якщо доходів немає, ЄСВ не платить.
Отже, знову простежується одна чітка тенденція. Пільги під час війни — це не податкові канікули. Це здебільшого можливість легально не платити до бюджету тим, хто нині не має такої можливості. Ті, хто має доходи, рано чи пізно платитимуть.
Деталі пільги щодо ЄСВ ми дізнаємося з відповідних нормативних документів (наразі їх немає). Як і про долю страхового стажу і виплат від ФСС у разі несплати ЄСВ.
Окремо скажемо про тих самозайнятих осіб, які мобілізовані. Згідно з п. 9-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ такі платники звільняються від обов’язків платити за себе та звітувати з ЄСВ за час мобілізації, яка припадає на особливий період, якщо вони не є роботодавцями!
Підставою для такого звільнення є заява ФОПа та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Документи ФОП подає до податкового органу протягом 10 днів після його демобілізації.
Якщо демобілізований ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, документи подає протягом 10 днів після закінчення його лікування (реабілітації).
Чи триває й досі особливий період та чи діє і тепер ця норма? На нашу думку, так, але ми все ще чекаємо на роз’яснення податківців.
Перенесення строків звітування
Закон №2115 передбачає надання можливості:
- фізичним особам;
- фізичним особам — підприємцям;
- юридичним особам
подати:
- облікові;
- фінансові;
- бухгалтерські;
- розрахункові;
- аудиторські звіти
та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства, в документальній та/або в електронній формі, через 90 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
Отже, нові пільгові строки звітування діють як для фізосіб, так і для юросіб.
Діапазон звітності, яка потрапила під дію пільги, теж досить широкий. Однак зверніть увагу! Цей закон не поширюється на податкові правовідносини!
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізосіб-підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.
Докладніше про це ми пишемо в статті «90 днів після війни: перенесення строків звітування для бізнесу» у цьому номері «ДК».
А що з податковою звітністю? Це питання регулює Закон №2118. За ним (згідно з новим п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ) у разі відсутності у платника податків можливості подання звітності (і тут уже йдеться про податкову звітність) він звільняється від встановлених ПКУ штрафів, але має подати таку звітність протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, не тільки розрахуватися з бюджетом, а й відзвітувати починаючи з 7 березня 2022 року можна після закінчення війни.
Якщо є наймані працівники
Так, це важливе питання, яке обов’язково треба обговорити.
Насамперед протягом війни та мобілізації статус ФОПа не припиняється. Отже, він як роботодавець продовжує існувати, а укладені ним трудові та цивільно-правові договори продовжують діяти. Звільняти працівників перед тим, як іти до армії, не обов’язково.
Хоча звільнення може бути найпростішим рішенням, особливо якщо самі працівники цього бажають (наприклад, у зв’язку з евакуацією). Звісно, що за таких умов про жодне відпрацювання двох тижнів уже не йдеться. Готуємо заяву та наказ про звільнення за власним бажанням, проводимо остаточний розрахунок із працівником і, якщо він цього просить, робимо запис до паперової трудової книжки. Повідомляти про звільнення окремо нікого не потрібно — інформація про це буде в об’єднаній «зарплатній» звітності (податковому розрахунку).
Якщо працівників не встигли звільнити, ситуація може стати непередбачуваною.
З одного боку, можливо, бізнес ФОПа триватиме. Адже й нині є в Україні міста і села, в яких ще можна торгувати, виконувати роботи або надавати послуги. І все це може працювати й тоді, коли власник-ФОП мобілізувався. Проте ситуація може погіршитися. Тому ті, хто залишився працювати, повинні мати чітку інструкцію (за потреби — накази і довіреності), як діяти в такій ситуації.
Наприклад, згідно із Законом про ЄСВ, якщо мобілізований ФОП має найманих працівників, то він призначає уповноважену особу, яка на час його мобілізації відповідає за сплату ЄСВ та звітування (в тому числі і за такого ФОПа!). Те саме треба передбачити і щодо сплати податків та подання за них звітності. Адже, як ви пам’ятаєте, пільги наразі діють для тих, хто не має можливості платити і звітувати. Якщо цей обов’язок може виконати уповноважена особа, — подбайте про це!
Уповноважена особа — це обов’язково найманий працівник? Ні.
Фізособа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків у контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, є уповноваженою особою ФОПа, яка має право підписувати податкову звітність.
Платники податків можуть визначити уповноваженою особою аудиторську фірму або іншого СГ: згідно з договором для подання звітності та представництва його інтересів у контролюючих органах.
Право на підписання податкової звітності
Запитання
Чи має право аудиторська фірма (представник) на підставі договору аутсорсингу бухгалтерських послуг із суб’єктом господарювання ставити свій підпис у полі «керівник» або «головний бухгалтер» за такого платника на податковій звітності в паперовому вигляді?
Відповідь
Якщо документ податкової звітності подається у паперовій формі та підписується уповноваженою особою платника податків, яка не є посадовою особою платника, або особою, яка може вчиняти дії від імені юрособи, використовується інформація з долученого до документа податкової звітності оригіналу або належним чином оформленої копії документа, який засвідчує повноваження такої уповноваженої особи.
Штрафи за порушення у сфері РРО
Усі штрафи щодо роботи з РРО/ПРРО та їх незастосування на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО вже не застосовуються.
Мало того, в уряді анонсували перенесення строків запровадження РРО для всіх ФОПів.
Проте деталі такого заходу дізнаємося, коли з’явиться відповідний нормативний акт.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2115 — Закон України від 0З.03.2022 р. №2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни».
- Закон №2118 — Закон України від 03.03.2022 р. №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Розпорядження №204-р — Розпорядження КМУ від 06.03.2022 р. №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».