Які підприємці-«єдинники» мають застосовувати РРО у 2022 році, чи є винятки? Як зареєструвати апаратний чи програмний РРО? Які особливості застосування РРО в разі продажу товару з доставкою? Що буде з порушниками?
Підприємці — платники ЄП, зверніть увагу!
З 1 січня 2022 року закінчився перехідний період (п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), і застосування РРО платниками єдиного податку другої — четвертої груп стало обов'язковим. На жаль, відстрочення щодо цього обов'язку застосування РРО ВРУ так і не прийняла.
Ці правила не поширюються на ФОПів-«єдинників» I групи. У їхніх розрахунках усе залишається по-старому, і РРО вони можуть застосовувати хіба що добровільно.
А от ФОПам-«єдинникам» II — IV груп доведеться звикати до нових правил оформлення розрахунків.
I перше з них таке: застосування РРО є обов`язковим для тих СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Коротко пояснимо:
— застосування РРО передбачає внесення до пам'яті реєстратора певної операції і видачу покупцю певного документа;
— операція в цьому разі має бути лише розрахункова. До них для продавців Закон про РРО відносить операції з продажу товарів, робіт, послуг або повернення коштів покупцю. I важливо, аби такі розрахунки проводилися або готівкою (банкнотами чи монетами), або із застосуванням платіжних карток;
— «чиста» безготівка (розрахунки з рахунку на рахунок без застосування платіжної картки або оплата покупцем через касу банку на рахунок продавця) до пам'яті реєстратора не вноситься;
— не вносяться до РРО і неторгові операції з готівкою або платіжними картками — наприклад, виплата зарплати чи надання коштів під звіт, у позику тощо;
— покупець отримує документ про розрахунок. Види розрахункових документів, які має формувати РРО, та їх обов'язкові реквізити затверджені Положенням №13.
Реєстрація РРО
Перш ніж щось резервувати, ФОП має провести певну підготовчу роботу.
По-перше, йому слід визначитися з типом РРО — апаратний чи програмний. Якщо апаратний, то якого виду, моделі та чи ФОП купуватиме його, чи лише орендуватиме. I який ЦСО обслуговуватиме цей апарат (з ПРРО цей крок пропускається).
Після того як РРО є і вже зрозуміло, в якому магазині він застосовуватиметься, починаємо процедуру реєстрації.
Коли фізособи-«єдинники» II — IV груп можуть не застосовувати РРО?
РРО може не застосовуватися під час здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі. Податківці у IПК до цих видів розрахунків відносять такі:
— шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку;
— шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг), із використанням реквізитів рахунку за стандартом IBAN;
— у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Реєстрація апаратного РРО
Реєстрація апаратного РРО здійснюється в ДПС за основним місцем обліку. Подати документи для реєстрації можна як на папері, так і в електронній формі.
Для реєстрації РРО підприємець або його уповноважений представник подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (далі — реєстраційна заява) (додаток 1).
Представник може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження. Тобто потрібні паспорт і довіреність.
Реєстраційну заяву підписує ФОП або його представник. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню.
Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО, якщо:
— РРО вже зареєстрований;
— модель (модифікацію) РРО не включено або вилучено з Державного реєстру РРО;
— РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;
— ЦСО не включено до Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
— щодо господарської одиниці, зазначеної у заяві, суб'єкт господарювання не повідомив ДПС як про об'єкт оподаткування шляхом подання ф. №20-ОПП або згідно з таким повідомленням відповідний об'єкт є закритим чи не експлуатується суб'єктом господарювання;
— суб'єкта господарювання не включено до ЄДР;
— суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву;
— суб'єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
— щодо договору між ЦСО та суб'єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі немає повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірвано чи припинено;
— контролюючий орган має відомості про РРО як про викрадений;
— екземпляра моделі (модифікації) РРО, що реєструється, немає в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;
— суб'єкт господарювання є пов'язаною особою з ЦСО.
За відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО ДПС не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення зареєструвати РРО, для чого формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.
У день резервування фіскального номера РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС контролюючий орган, де проводиться реєстрація РРО, надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою №2-РРО.
Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС.
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера РРО переводиться у фіскальний режим роботи.
Завершується процедура реєстрації РРО на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО.
Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
Реєстрація програмного РРО
Про правила реєстрації ПРРО ми писали в статті «Як реєструвати програмні РРО» в «ДК» №30/2020. А зараз нагадаємо лише головне.
Реєструється ПРРО на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО, що подається в електронній формі за основним місцем обліку ФОПа як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРI)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватися підприємцем.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуватимуться для ПРРО, ФОП повідомляє згідно з Порядком №557.
Підприємець може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих РРО та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС, у меню «Реєстри» у вкладці «Iнформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.
Оформлення післяплати через РРО
Податківці в IПК від 26.07.2021 р. №2887/IПК/99-00-07-05-01-06 роз'яснювали, що у разі доставки товару поштою (кур'єрською службою) та проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит (тобто в тому числі і післяплата), необхідно забезпечити надання покупцеві разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту з позначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».
Схожий висновок податківці наводили й в іншому роз'ясненні — в ЗIР, підкатегорія 109.04.
Консультують податківці
...якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов'язане видавати поштове відділення. При цьому суб'єкт господарювання — продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми. При цьому забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».
ЗIР, підкатегорія 109.04
Тобто попри те, що в разі післяплати кошти на рахунок зайдуть безготівково від фінансового посередника, продавець має надати покупцю розрахунковий документ — чек, що підтверджує придбання товару.
Водночас при подальшому отриманні коштів на свій рахунок від компанії-перевізника продавець додаткових розрахункових документів (про надходження оплати) не створює. Розрахунковий документ про отримання коштів у такому разі видає фінансова компанія — посередник, а покупцю оплата надходить безготівково шляхом перерахуванням з рахунку на рахунок.
Аналогічна ситуація й у разі, коли доставку товару здійснюють найманим транспортом. Продавець разом із товаром передає через найманого перевізника розрахунковий документ на повну суму проведеної розрахункової операції із зазначенням, зокрема, форми, якою здійснено остаточну оплату.
Покупець самостійно оплачує після оприбуткування товару
Якщо у разі післяплати обов'язку складання розрахункового документа не виникає, то, якщо покупець самостійно оплачує товар, є нюанси.
Зокрема, у коментованій консультації податківці акцентують, що обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО під час отримання оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення:
— якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем як можливого способу оплати лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 або за рахунком-фактурою, що є аналогічною до здійснених за допомогою відділень банківських установ, то застосовувати РРО не потрібно, бо немає ознак розрахункової операції;
— якщо товар оплачується за допомогою реквізитів ЕПЗ (тобто номера картки), то кошти на рахунок продавця надходитимуть від еквайра, а не з розрахункового рахунку держателя ЕПЗ. Відповідно така операція вважатиметься розрахунковою і потребуватиме застосування РРО.
I не має значення спосіб здійснення покупцем такої оплати.
Як діяти, якщо кошти надійшли в позаробочий час?
На це запитання податківці мають незмінну відповідь (див., напр., IПК ДПСУ від 26.07.2021 р. №2887/IПК/99-00-07-05-01-06 та від 27.10.2020 р. №4437/IПК/99-00-07-05-01-06):
у разі отримання оплати за замовлений споживачем товар (через Iнтернет) у позаробочий час, яка здійснена з використанням ЕПЗ продавця, РРО/ПРРО слід застосовувати на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.
Застосовуєте РРО — ведете й облік товарних запасів
Ще з 26 листопада набрали чинності порядок та форма обліку товарних запасів (Порядок №496).
Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізосіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі — ФОПи), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОПа.
Товарний облік ведуть усі ФОПи на єдиному податку будь-якої групи, які торгують такими трьома групами товарів:
1) технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту;
2) лікарськими засобами та виробами медичного призначення (ветеринарних препаратів та засобів для лікування тварин це не стосується!);
3) ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Товарного обліку не ведуть ФОПи-«єдинники», які одночасно: перебувають на єдиному податку I, II та III груп за ставкою 5% (неплатники ПДВ) та не торгують трьома групами товарів, зазначеними вище.
Докладніше читайте в «ДК» №47/2021.
З 1 січня — нові штрафи за незастосування РРО
З 1 січня 2022 року діють санкції, визначені ст. 17 Закону про РРО. А саме у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються штрафи у таких розмірах:
— 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
— 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.
Мораторій на застосування штрафів під час карантину не поширюється на штрафи за Законом про РРО. Перелік випадків, коли податківці мають право провести перевірку під час карантину, наведений у п. 52-2 підр. 10 розд. XX ПКУ.
Отже, незважаючи на те що карантин подовжено до 31 березня 2022 року, перевіряти застосування ФОПами-«єдинниками» РРО та карати порушників новими штрафами податківці будуть уже в січні.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
- Порядок №496 — Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. №496.
- Порядок №557 — Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»