Закон №1914 запровадив важливі зміни у сфері адміністрування податків — мабуть, уже всі чули про заборону виїзду за кордон для керівників підприємств-боржників. Розгляньмо докладніше.
Реєстр керівників ЮО-боржників
З 2022 року податкові органи вестимуть Реєстр керівників платників податків — боржників (пп. 14.1.213-1 ПКУ) в порядку, визначеному Мінфіном.
Iдеться про реєстр відомостей про керівників юросіб або постійних представництв нерезидентів, стосовно яких застосовано тимчасове обмеження на виїзд за межі України через наявність непогашеного податкового боргу.
До цього Реєстру вноситимуть інформацію про юрособу (далі — ЮО) та П. I. Б. керівника з датою народження і сумою боргу на поточну дату.
Увага!
Для внесення керівників ЮО-боржників до Реєстру мають бути дотримані дві умови:
1) є судове рішення, яким керівнику заборонено виїзд за кордон. Відповідне рішення прийматиме окружний адміністративний суд (ст. 289-2 КАСУ);
2) сума боргу перевищує 1 млн грн та не сплачена протягом 240 календарних днів з дня вручення платникові податків податкової вимоги.
Такі заходи не застосовуватимуть у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юрособі помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування ПДВ та за умови, що загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника в обох наведених вище випадках (п. 87.13 ПКУ).
Iнформація про керівників ЮО-боржників, яка вноситься до Реєстру та оприлюднюється на порталі ДПСУ, не належить до інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 5 Закону про захист персональних даних).
Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов'язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об'єкти оподаткування або з інших причин, не залежних від контролюючих органів (п. 35.4 ПКУ).
Обмеження щодо виїзду за кордон встановлюється на строк до погашення суми такого податкового боргу. Але наразі не сказано про звернення податкового органу чи самого керівника ЮО-боржника до суду для скасування встановленої судом заборони. Тож ті, хто таке рішення отримав, матимуть проблему з його скасуванням?
Цікаво й те, що заміна керівника є підставою для скасування обмеження та внесення відповідних змін до відомостей до Реєстру боржників на порталі ДПСУ, інформація про що передається податковим органам держреєстраторами ЄДР (п. 87.14 ПКУ).
Тобто про скасування обмеження для тих, хто виправився, забули, а от про можливість перекласти відповідальність на іншу особу — ні. Проте у будь-якому разі податковому органу доведеться звертатися до суду за новим обмеженням для нового керівника. Та чи стане суд знову на бік податкової? Новий керівник навряд чи відповідатиме за бездіяльність свого попередника. Але дочекаймося Порядку ведення Реєстру від Мінфіну та судової практики.
Стягнення боргу без суду — 5 млн грн чи без обмеження суми?
Вочевидь платників податків вже давно нічим не здивувати, особливо щодо стягнення грошового зобов'язання з податків та зборів. Тож просто зазначимо ще одну зміну. Йдеться про суму непогашеного податкового боргу, яка давала право податковим органам стягувати її за рахунок готівки та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника органу ДПС без попереднього звернення до суду.
Раніше йшлося про суму понад 5 млн грн. А тепер саму згадку про будь-яку суму забрали. Відповідні зміни внесено до ч. 2 п. 95.5 ПКУ.
Зрозуміло, що одразу виникає кілька запитань.
1. Раніше йшлося про податковий борг, визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнювальних розрахунках, що перевищує 5 мільйонів гривень і не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. За умови відсутності зобов'язань держави щодо повернення такому платникові податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
З 2022 року суму в розмірі 5 млн грн забрали. Тож чи справді йдеться про будь-яку узгоджену, але не сплачену суму? Чи все ж таки прив'язуємося до суми 3060 грн як мінімальної суми для складання податкової вимоги?
2. Чи може борг, який виник до 31.12.2021 р. у будь-якій задекларованій сумі, бути стягнутий у 2022 році без судового рішення? Адже нова норма ч. 2 п. 95.5 ПКУ починає діяти щойно з 01.01.2022 р., і жодних перехідних норм ПКУ не містить.
На нашу думку, зміни поширюються лише на суми податкового боргу за податковими деклараціями або уточнювальними розрахунками, поданими після 01.01.2022 р.
Наразі обидва питання відкриті і потребують окремих роз'яснень.
Нові права платників податків
З 01.01.2021 р платники податків отримали право відкрито:
— застосовувати технічні прилади й технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;
— здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото-, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок.
Вочевидь для балансу сил аналогічні повноваження надано й податковим органам — відповідні зміни та доповнення внесено до пп. 17.1.17, 20.1.48 ПКУ.
Таким чином, на нашу думку, попереджати перевіряльників про зйомку чи отримувати в них дозвіл не потрібно. Результат такої відеозйомки може бути використаний під час подання заперечень до актів перевірки, складення скарг чи в суді. Але слід пам'ятати, що оригінал відео має бути пред'явлений суду, тож зберігати такі відео варто до закінчення розгляду справи у Верховному Суді.
Що змінилося у запитах від ДПС?
У численних судових рішеннях ВС не втомлюється зазначати1, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства, бути оформленим відповідно до закону, а також містити печатку контролюючого органу.
1 Постанови ВС від 26.02.2019 р. у справі №826/9082/15, від 14.09.2021 р. у справі №640/14533/19.
Відтепер у п. 73.3 ПКУ прямо уточнено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті.
Але в абзаці двадцять першому п. 73.3 ПКУ законодавець надав платникам податків право не подавати на письмові запити інформацію повторно. Так, у разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу, платник податків звільняється від обов'язку надати інформацію повторно, натомість може лише послатися на дату та номер листа, яким зазначена інформація вже надавалася.
Щодо строків надання відповіді на запит, то вони не змінилися ані для відповіді на запит, ані для зустрічного звіряння. Проте уточнюється, що відповідь на запити чи для зустрічного звіряння надається у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
Зверніть увагу!
Раніше документи для проведення зустрічного звіряння можна було надавати в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків. А тепер потрібно враховувати, що за правилами п. 42.5 ПКУ, якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручаються платникові податків (його представникові).
Отже, надсилання запитів залежатиме від поданої заяви про бажання листуватися через електронний кабінет, а ось відповіді можуть бути як на папері, так і в електронному вигляді.
Підстави та строки позапланових перевірок
Підстави для позапланової документальної перевірки розширено. Наразі податкові органи можуть призначити позапланову перевірку не лише, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а й законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Позаяк ідеться про зміни до пп. 78.1.1 ПКУ, податкові органи отримали право складати запити за фактами виявлених порушень у цій сфері.
Як це працюватиме, покаже час, проте на сьогодні це можливо лише з прив'язкою до сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Iнакше до функцій податкових органів не входить контроль за виконанням вимог Закону про фінмоніторинг.
Для невиїзних перевірок слід наголосити: законодавець вирішив, що замало тільки самого вручення наказу. Невиїзну перевірку податкові органи тепер мають починати не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу (зміни до п. 79.2 ПКУ). Але це не стосується перевірок, визначених ст. 200 ПКУ (документальні перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування).
Відповідальність та вина
I останнє — внесено косметичні правки до п. 109.3 ПКУ. Відтепер вину особи доводитиме податковий орган у таких виявлених податкових порушеннях, як:
— визначення ПЗ та штрафних санкцій за результатами перевірок, зменшення сум бюджетного відшкодування, незаконність використання податкових пільг (п. 123.2 — 123.5 ПКУ);
— умисне порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання (п. 124.2, 124.3 ПКУ);
— порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (п 125-1.2 — 125-1.4 ПКУ).
А ось порушення за п. 119.3 ПКУ щодо помилки в IПН у податковій звітності, виправленої податковими агентами самостійно, видалено з п. 109.3 ПКУ. Це логічно, адже штрафи за таке порушення застосовуються за умови, що така помилка не виправлена протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлення про помилки від податкового органу. Доведення вини платника податків у такому разі не потрібне.
Нормативна база
- Закон №1914 — Закон України від 30.11.2021 р. №1914-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
- Закон про захист персональних даних — Закон України від 01.06.2010 р. №2297-VI «Про захист персональних даних».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»