Чергова «податкова реформа» не оминула оподаткування доходів фізосіб. Змінено перелік неоподатковуваних доходів, правила надання податкової знижки, порядок сплати ПДФО в окремих випадках. А також змінили оподаткування доходу від продажу рухомого та нерухомого майна, доходу підприємців та іноземного доходу.
Зміни в оподаткуванні доходу фізосіб-підприємців
З 01.01.2022 р. підприємці-«загальносистемники» зможуть зменшити базу оподаткування на витрати на роялті на користь правовласників як винагорода за використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Відповідне доповнення внесено до пп. 177.4.3 ПКУ.
Також змінами передбачено, що облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільгосппродукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Узагалі зміна у 2022 році правил оподаткування доходів від продажу власної сільгосппродукції досить цікава. Тож докладніше про це та про облік результату від такої реалізації ми розповідаємо в окремій статті у «ДК» №1-2/2022.
Порядок сплати ПДФО
Суми податку, нараховані податковим агентом з доходів від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генерувальними установками, які належать фізособам — платникам податку, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких генерувальних установок.
Ця зміна почала діяти вже з 22.12.2021 р., тобто з дня, наступного за днем опублікування Закону №1914, яке відбулося 21.12.2021 р.!
Оподаткування іноземних доходів
Змінами з 2022 року передбачено доповнення переліку винятків іноземних доходів, що мають окремий порядок оподаткування, таким доходом, як виплата у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юрособи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юрособи.
Нагадаємо!
Підпунктом 170.11.1 ПКУ передбачено: у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу. Такий платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію та оподаткувати отриманий дохід ПДФО за ставкою 18% (та військовим збором за ставкою 1,5%), крім таких видів доходу:
— доходів, визначених пп. 167.5.4 ПКУ, що оподатковуються ПДФО за ставкою 9%;
— прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується за окремим порядком, визначеним п. 170.2 ПКУ;
— прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ПКУ.
Такий дохід оподатковуватиметься у порядку нового п. 170.11-1 ПКУ, зокрема у разі якщо джерелом виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку або його частини, поточного періоду або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди є утворення без статусу юрособи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юрособи, і сума таких виплат оподатковується ПДФО за ставкою 9%.
Таким утворенням без статусу юрособи є партнерство, траст, фонд, яке:
а) відповідно до законодавства або документів, які регулюють його діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та
б) здійснює такі виплати на користь таких учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та
в) не є контрольованою іноземною компанією.
Платник податку в такому разі зобов'язаний подати річну податкову декларацію за відповідний звітний (податковий) період, в якій відобразити такі виплати. Разом з податковою декларацією слід подати такі документи:
а) рішення особи, що здійснює управління або контроль іноземного утворення без статусу юрособи (зокрема, але не виключно трастового (довірчого) керуючого), що має містити інформацію, що виплата у грошовій чи негрошовій формі здійснюється у зв'язку з розподілом прибутку або його частини, поточного періоду або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди;
б) письмове підтвердження наявності у платника податку прав на одержання таких виплат згідно з договором або особистим законом чи установчими документами такого іноземного утворення без статусу юрособи за підписом його керівника (уповноваженої особи), трастового керуючого, адміністратора або уповноваженого зберігача відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юрособи, у тому числі банківської установи.
Копії зазначених документів подаються за формою та правилами, які застосовуються таким іноземним утворенням без статусу юрособи, трастовим керуючим, адміністратором, уповноваженим зберігачем відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юрособи, у тому числі банківською установою, у відповідній іноземній державі (території).
Такі документи подаються тією мовою, якою вони складені (в тому числі й іноземною), проте на вимогу контролюючого органу платник податку зобов'язаний надати оригінали зазначених документів та їх переклад українською мовою. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не потрібен.
Зверніть увагу!
Закон №1914 набрав чинності 01.01.2022 р., але окремі норми почали діяти вже з 22.12.2021 р. (наступного дня після його офіційного опублікування) і стосуються періодів починаючи з 01.01.2021 р.!
Перелік неоподатковуваних доходів
Пункт 165.1 ПКУ, який визначає перелік доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, доповнили такими видами доходів:
— вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (з 22.12.2021 р.);
— вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім'ям, отриманої від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону «Про соціальні послуги» (зміна почала діяти заднім числом! — з 01.01.2021 р.);
— вартість соціальних послуг, які надаються згідно зі Законом «Про соціальні послуги» та Класифікатором соціальних послуг надавачем соціальних послуг, якого включено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, за рахунок надавачів соціальних послуг отримувачу соціальних послуг, якого включено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (з 22.12.2021 р.);
— сума доходу, отриманого платником податку у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту (з 22.12.2021 р.).
Крім цього, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнили пунктом 18, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми доходів у вигляді:
— часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується у межах бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених КМУ;
— суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.
Ці винятки з переліку оподатковуваних доходів також застосовуються заднім числом — до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2021 року!
Що змінилось у податковій знижці?
По-перше, змінами щодо податкової знижки передбачається, що контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ.
По-друге, встановлюється, що до документально підтверджених витрат можуть включатися витрати на оплату навчання (пп. 166.3.3 ПКУ) та лікування (пп. 166.3.4 ПКУ) особи, над якою встановлено опіку чи піклування або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.
По-третє, у підрозділі 1 перехідних положень установлюється, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку в повному обсязі враховуються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19 (у тому числі і придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення), витрати на вакцинування від COVID-19, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на COVID-19 платника податку та членів його сім'ї першого ступеня споріднення.
Дохід від продажу рухомого майна
З 2022 року дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об'єкта рухомого майна.
Але тільки якщо це майно було задекларовано продавцем як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX ПКУ. Iнших варіантів для зменшення суми оподатковуваного доходу від продажу рухомого майна не передбачено.
Оподаткування продажу нерухомості
Під звільнення від оподаткування (як ПДФО, так і ВЗ) першого протягом року продажу у 2022 році потраплять такі об'єкти нерухомості:
— житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи об'єкт незавершеного будівництва таких об'єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутову споруду та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
— земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 ЗКУ, залежно від її призначення;
— земельна ділянка сільськогосподарського призначення, безпосередньо отримана платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділена в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також така земельна ділянка, отримана платником податку у спадщину.
Таке звільнення від оподаткування, як і сьогодні, застосовуватиметься за умови перебування майна у власності платника податку понад три роки (крім спадщини).
При цьому дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для потреб оподаткування окремо не визначатиметься.
Другий продаж такого об'єкта або продаж об'єкта нерухомості, не зазначеного у переліку вище, підлягатиме оподаткуванню за ставкою ПДФО 5% та ВЗ 1,5%.
Третій та наступний продаж таких об'єктів або від продажу другого та наступних об'єктів нерухомості, не зазначених у переліку вище, підлягатиме оподаткуванню за ставкою 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.
Тобто до пільгової ставки 5% таки додали базову ставку 18%! Але при цьому зробили і реверанс у бік платників податків — передбачається, що оподатковуваний за ставкою 18% дохід від продажу об'єктів нерухомості може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об'єкта нерухомості, розташованого на території України.
Витрати на придбання об'єкта нерухомості
Під витратами на придбання об'єкта нерухомості розуміються:
— кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об'єкта нерухомості (або його частини);
— кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
— витрати, понесені на придбання об'єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
— вартість об'єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків зі складу учасників юрособи;
— вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
— витрати на придбання об'єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт нерухомості;
— вартість об'єкта нерухомості, що був задекларований особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX ПКУ;
— вартість об'єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юрособи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юрособи (у тому числі іноземного) платником податків — акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
— витрати, понесені на будівництво об'єкта нерухомості.
Якщо ж об'єкт нерухомості було подаровано платникові податку, то він вважається придбаним ним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв'язку з таким даруванням.
При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, то він зобов'язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об'єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юрособа чи самозайнята особа.
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом із податковою декларацією.
У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.
I найцікавішим є те, що такий розрахунок зменшення доходу від продажу об'єктів нерухомості на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно. Проте якщо придбаває таку нерухомість юридична чи самозайнята особа, то такий розрахунок має бути проведено саме покупцем (як податковим агентом)!
Нормативна база
- ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-III.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №1914 — Закон України від 30.11.2021 р. №1914-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»