Що таке ненормований робочий час? Коли його можна встановлювати? Як вести його облік та оплачувати? Чи є можливим поєднання ненормованого та неповного робочого часу? Мінекономіки в листі від 06.08.2021 р. №4712-06/40372-09 (див. «ДК» №42/2021) проти цього не заперечує.
У КЗпП і досі взагалі нічого не згадується про ненормований робочий час. Проте є Рекомендації щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 р. №7 (зі змінами) (далі — Рекомендації №7). Звідти і прийшов до нас цей термін.
Відразу зауважимо, що Рекомендації не реєструються у Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативно-правовими актами. Але роботодавці можуть застосовувати їх, якщо на це є бажання та згода працівника.
Ненормований робочий день — що це?
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у такому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням) (п. 1 Рекомендацій №7).
Відповідно до пункту 6 Рекомендацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників із ненормованим робочим днем.
Таким чином, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначають перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтовного переліку, якщо такий є). Про це йшлося у листі ще Мінсоцполітики від 24.09.2013 р. №825/13/156-13.
Та, відповідно, підприємство (установа, організація) встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за кожним видом робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад установлену тривалість робочого часу, коло обов'язків та обсяг виконаних робіт.
Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:
— осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
— осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
— осіб, які розподіляють час для роботи на власний розсуд.
Зверніть увагу!
Ненормований робочий день та надурочні роботи — речі не тотожні!
Залучення до роботи на умовах ненормованого робочого дня не слід ототожнювати із залученням до надурочної роботи, адже:
а) для надурочних робіт потрібні підстави, визначені статтею 62 Кодексу законів про працю України, а для залучення до роботи на умовах ненормованого дня потрібна виробнича необхідність, яка визначається в кожному окремому випадку;
б) встановлена ст. 63 КЗпП заборона на залучення до надурочних робіт певних категорій осіб не поширюється на залучення до роботи на умовах ненормованого робочого дня;
в) гранична тривалість застосування надурочних робіт визначена у ст. 65 КЗпП, а тривалість роботи при ненормованому робочому дні — ні.
Але облік ненормованого робочого часу треба вести!
Хоча, як зазначено вище, ненормований робочий день встановлюється для тих працівників, праця яких не піддається точному обліку в часі, насправді вимогу вести такий облік (щодо тих працівників, яким робота оплачується почасово) не скасовано!
Отже, працівників, яким встановлено ненормований робочий день, так само треба табелювати. Й уважно стежити за тим, щоб за місяць відпрацьована ними кількість робочих годин не перевищувала норму.
Мають бути у таких працівників і вихідні, і відпустки, а також можливість відпочивати у святкові та неробочі дні.
Тобто ненормований робочий час не означає, що працівник працює більше за інших. Ні, він працює стільки само годин (усі перевищення норми мають бути незапланованими і мати поважну причину), просто розподіляє їх або на власний розсуд (сам вирішує, коли йому працювати), або це вирішує так звана виробнича необхідність (в якісь дні працівник працює більше годин — усі знають про таке явище, як «аврал», у якісь — менше або взагалі не працює).
Табелювання роботи
Щодо табелювання роботи таких працівників, то відбувається воно в загальному порядку, відповідно до кількості відпрацьованих годин. Оплачують такі години відповідно до окладу (тарифної ставки) працівника, пропорційно до відпрацьованого часу. На цьому наполягала Держпраці.
При цьому діють два правила:
1) у разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною, а отже, не підлягає подвійній оплаті);
2) але роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу. I кількість годин перепрацьованого часу при такій роботі визначається у колективному договорі.
А на додаткову відпустку і доплату такі працівники мають право пропорційно до часу, відпрацьованого в режимі неповного робочого дня за певною посадою.
Наприклад, як роз'яснює Мінсоцполітики в листі від 19.09.2013 р. №805/13/155-13, фактично відпрацьованим водієм часом вважаються години, проставлені у табелі обліку робочого часу. Але якщо водій у робочий час не виїжджав та перебував на роботі, доплата за ненормований робочий час за цей період не здійснюється.
Форма табеля, затверджена Наказом №489, має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. Рекомендаційний характер полягає в тому, що за необхідності він може бути доповнений іншими показниками, потрібними для обліку робочого часу на підприємстві. Водночас треба пам'ятати, що в табелі мають відображатися всі позиції, які застосовуються на підприємстві для працівників.
Така форма табеля не містить умовних позначень для часу, відпрацьованого в режимі ненормованого робочого часу. Але за потреби можна застосовувати й іншу форму табеля або ж придумати своє умовне позначення для такого часу.
Ненормований робочий день та неповний робочий час
Пунктом 2 Рекомендацій №7 не рекомендується застосовувати ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Але в коментованому листі фахівці Мінекономіки зазначають, що чинне законодавство не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. З чим автор абсолютно погоджується.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Наказ №489 — Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
- Рекомендації №7 — Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. №7.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»