Купівля в Iнтернеті вже давно стала звичною для пересічних громадян. Але чи можуть так вчиняти ФОПи? Коментуємо відповідь ДПСУ в IПК від 02.07.2021 р. №2611/IПК/99-00-04-03-03-06 (див. «ДК» №42/2021) на 6 запитань на цю тему.
Платник ЄП 2-ї групи бажає придбавати товари на популярних іноземних інтернет-майданчиках для подальшого продажу в Україні. Але з обережності перед цим запитав податківців про таке:
1. Чи може ФОП сплачувати за придбані товари на іноземних маркетплейсах зі свого підприємницького рахунку, відкритого в національній валюті, шляхом використання платіжної картки, емітованої до рахунку (електронного платіжного засобу (ЕПЗ))?
2. Чи не порушується при цьому валютне та інше законодавство?
3. Чи будуть інвойси, що надаються іноземними продавцями та в яких зазначено ім'я та прізвище ФОПа, достатніми доказами та належними первинними документами, що підтверджують отримання придбаних товарів?
4. Чи можуть виникнути проблеми через те, що в інвойсах зазначено лише ім'я та прізвище особи без вказівки на те, що вона є ФОПом?
5. Чи поширюються граничні строки розрахунків із нерезидентами на операції з імпорту товарів, придбаних на іноземних маркетплейсах, за умови що сума кожної такої оплати менша за 400 тис. грн?
6. Чи нараховується пеня за неповернення валютних коштів, за умови що сума кожної такої оплати менша за 400 тис. грн?
Чи можна користуватися картками?
Щодо того, чи можуть суб'єкти господарювання взагалі сплачувати за товари іноземним постачальникам, використовуючи платіжні картки, податківці відповіли ствердно — так, можуть. I це не новина: це дозволено п. 32-1 Положення №2. СГ-резиденти мають право здійснювати розрахунки за ЗЕД-договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою ЕПЗ, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначного розміру.
Незначний розмір валютних операцій на сьогодні — це 400 тис. грн в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют. Нагадаємо, що цей розмір встановлено ст. 20 Закону про фінмоніторинг (доти незначним розміром вважалося 150 тис. грн).
Чи треба дотримуватися граничних строків ЗЕД-розрахунків?
Нагадаємо, що у запиті ФОПа на коментовану IПК ідеться тільки про операції, обсяг яких не перевищує незначного розміру 400000 грн, встановленого ст. 20 Закону про фінмоніторинг.
Податківці відповідають, що на такі операції не поширюються граничні строки розрахунків за ЗЕД-операціями.
Тож за порушення граничних строків розрахунків за такими операціями штрафні санкції (пеня) теж не застосовуються.
Які мають бути первинні документи?
У коментованій IПК податківці не відповідають на запитання, чи буде інвойс від іноземного постачальника належним первинним документом, а натомість цитують норми українського законодавства, що стосуються паперових та електронних первинних документів, — яким вимогам вони повинні відповідати тощо.
Прямої відповіді немає, і недарма. Адже спочатку, коли до Закону про бухоблік були внесені зміни до визначення, що таке первинний документ, ініціатори змін наголошували, що це робиться для спрощення ЗЕД-операцій. Щодо яких в іноземного контрагента не дуже-то й випросиш актів, накладних та договорів типової форми на папері. Тоді вперше і пролунала думка, що інвойс став повноцінним первинним документом.
Проте дуже скоро Мінфін заявив, що однієї наявності в інвойсі всіх реквізитів первинного документа, виявляється, недостатньо. Щоб вважатися первинним документом, він має бути оплачений. Потім до цієї позиції доєдналися і фахівці ДФСУ.
Проте й вимогу мати всі реквізити первинного документа (встановлені ст. 9 Закону про бухоблік) ніхто не скасував. Тож із процитованих податківцями норм ми повинні зробити висновок, що інвойси від іноземних постачальників теж мають відповідати вимогам нашого законодавства. Проте в цьому випадку йдеться про документи, що їх складають іноземні СГ, які не зобов'язані дотримуватися вимог нашого законодавства.
Добре, якщо документ від іноземного постачальника випадково відповідатиме таким вимогам. А якщо ні? I як бути ФОПу, який отримає такий документ? На це запитання коментована IПК не відповідає. А воно важливе.
Візьмімо витрати ФОПа-«загальника». Вони підтверджуються розрахунковими документами, і такий ФОП матиме банківську виписку, яка є первинним документом (принаймні ДПСУ визнає таким) і факт оплати підтвердить. А як бути з обліком придбаних товарів? Тут уже самої банківської виписки замало.
Якщо ФОП є платником єдиного податку і не зобов'язаний вести товарний облік, то йому й не потрібні первинні документи про надходження товару. Проте податківці під час документальної перевірки можуть вважати інакше.
А як бути тим, хто повинен вести такий облік за законом? Про те, хто з «єдинників» зобов'язаний вести товарний облік, ми писали в «ДК» №51-52/2020. А для ФОПа на загальній системі наявність первинних документів щодо придбання товару дозволить підтвердити понесені витрати. Докладніше про це читайте в «ДК» №1-2/2021.
Отже, обережним ФОПам-«єдинникам» та ФОПам на загальній системі можна порадити хіба що придбавати товари у тих постачальників, які надають прийнятні документи на товар. I якщо цей постачальник іноземний і документи (звісно) складені іноземною мовою, ФОПу доведеться подбати про їх переклад.
Щодо того, що в інвойсі (або інших документах на товар) не буде вказівки на те, що фізособа є підприємцем, вважаємо, що це неістотно. ФОП не є окремим суб'єктом цивільних відносин, тож для визнання витрат зазначення в документах його прізвища та імені буде достатньо, на нашу думку.
Податківці щодо цього в коментованій IПК мовчать.
Те саме стосується і розмитнення таких товарів (якщо вони ввозитимуться ФОПом в Україну для подальшого використання або продажу). Якщо товари надходитимуть поштою, то і для фізосіб, і для юросіб ст. 234 МКУ передбачено однакові правила: товар до 150 євро не оподатковується, а дорожчий — оподатковується. А якщо товар підакцизний, то він оподатковується незалежно від вартості.
Висновки
На сьогодні суб'єкти господарювання (як ФОПи, так і юрособи) можуть придбавати товари та послуги в іноземних постачальників через Iнтернет (у тому числі на маркетплейсах) з оплатою платіжними картками.
Такі операції у межах незначного розміру не підлягають валютному нагляду, і відповідно порушення граничних строків розрахунків не тягне за собою штрафних санкцій.
Головною проблемою є отримання від постачальника документа (зокрема, інвойса), який відповідатиме вимогам українського законодавства щодо первинних документів. Лише за наявності такого документа можна підтвердити факт отримання товару.
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про фінмоніторинг — Закон України від 06.12.2019 р. №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №2.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»