Мінекономіки в листі від 13.07.2021 р. №4711-06/36275-07 (див. «ДК» №33-34/2021) розповіло, як рахувати середню зарплату для оплати часу перебування працівника у відрядженні. Позаяк оплачується таким чином саме відпрацьований час, то яку середню зарплату застосовувати: середньоденну чи середньогодинну?
У листі фахівці Мінекономіки нагадують про норми ст. 121 КЗпП. Згідно з нею праця за виконану роботу відряджених осіб оплачується відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.
Отже, для оплати відрядження є певний мінімальний розмір зарплати. Це середня зарплата, і менше від неї працівник не може отримати оплату за відпрацьований час протягом відрядження. Але цілком може бути, що оклад (місячна тарифна ставка) працівника вищі за середньомісячну зарплату. Тож оплату треба проводити за найвищим із цих двох показників. Для цього слід знати їх обидва.
Тому фахівці Мінекономіки наголошують, що необхідно:
1) здійснити розрахунок денної заробітної плати і середньоденної заробітної плати;
2) порівняти їх значення;
3) і вже після цього нарахувати зарплату за час відрядження виходячи з більшого значення.
Що входить до розрахунку середньої зарплати?
Для визначення денного заробітку враховують усі елементи заробітної плати, що їх працівник отримує за умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його скеровують у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексацію тощо.
Проте є виплати, які до такого розрахунку не входять. Наведемо їх для наочності у таблиці.
Таблиця
Які виплати враховуємо і не враховуємо під час розрахунку середньої зарплати для оплати відрядження
| Враховуються | Не враховуються |
| Основна заробітна плата. Це — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Iнші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати у межах грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми |
1) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); 2) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); 3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); 4) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); 5) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; 6) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; 7) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; 8) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; 9) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; 10) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; 11) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; 12) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); 13) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 14) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; 15) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати; 16) заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; 17) винагороди державним виконавцям |
Зверніть увагу!
Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або триваліший період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані.
Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що належить до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.
Як розрахувати середню зарплату за Порядком №100?
Розраховують середньоденну заробітну плату, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, відповідно до норм Порядку №100.
Пунктом 2 Порядку №100 визначено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки) середню заробітну плату обчислюють виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нараховують виплати, які обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденну (годинну) заробітну плату визначають діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.
Приклад Нараховуємо середню зарплату за дні відрядження.
Працівника спрямовано у відрядження з 05.07.2021 р. до 08.07.2021 р. Його посадовий оклад становить 10000 грн (умовно вважатимемо, що по стільки само працівникові було і нараховано зарплати у попередніх двох місяцях, тобто у травні і червні).
Середній заробіток відрядженого за 4 дні відрядження: (10000 + 10000) : (18 р. д. + 20 р. д.) х 4 р. д. = 2105,26 грн.
Оплата праці за 4 дні відрядження за оплатою праці за трудовим договором відрядженого: 10000 грн : 22 р. д. х 4 р. д. = 1818,18 грн.
Позаяк оплата праці за дні відрядження за окладом менша за розраховану за середнім заробітком, то оплату праці за дні відрядження буде нараховано саме за середнім заробітком.
Зверніть увагу!
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім виплат, зазначених у другому стовпчику таблиці, також не враховують виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
А як же мінімальна зарплата?
Звісно, що відряджений працівник теж має право на всі державні гарантії, встановлені для всіх працівників. Зокрема, і на оплату праці, не нижчу за мінімальний розмір зарплати, встановлений Законом про Держбюджет на певний рік.
Свого часу фахівці Мінсоцполітики у листі від 25.05.2017 р. №1545/0/101-17/28 зауважували: якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно зі ст. 121 КЗпП, то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.
А доплата до розміру мінімальної заробітної плати є обов'язковою виплатою, яка здійснюється згідно із законодавством і належить до додаткової заробітної плати. Проте зверніть увагу: випадків збереження середньої зарплати ця гарантія не стосується! I взагалі така доплата рахується не окремо за період відрядження, а цілком за місяць.
Правила застосування мінімальної оплати праці у 2021 році ми докладно (на прикладах) розглядали в статті «Мінімальна оплата праці в 2021 році» в «ДК» №1-2/2021.
Тож погляньмо, як їх дотримуватися, у прикладі, коли у липні є оплачене за середнім заробітком відрядження. У цьому разі період відрядження вилучається з періоду, за який надається державна гарантія у вигляді фіксованого розміру мінімальної зарплати. А сама така гарантія застосовується пропорційно. Рахуватиметься пропорція таким чином:
— нарахована зарплата виходячи з окладу: 10000 : 22 р. д. х 18 р. д. = 8181,82 грн;
— мінімальна зарплата пропорційно до часу, оплаченого за окладом: 6000 : 22 р. д. х 18 р. д. = 4909,09 грн.
Позаяк другий показник менший, то жодних доплат робити не треба. А ось якби зарплата за окладом становила, наприклад, 4000 грн, то роботодавцю довелося б нараховувати доплату в сумі різниці: 4909,09 - 4000 = 909,00.
Крім цього, не слід забувати і випадок, коли сама середня зарплата рахується виходячи з мінімального розміру заробітної плати!
Це випадок, коли одночасно виконуються дві умови:
1) у розрахунковому періоді працівник не відпрацював жодного дня і доходів, за якими можна було б порахувати середню зарплату, не має;
2) оклад (місячна тарифна ставка) працівника менша за мінімальний розмір зарплати, встановлений державою.
Тоді, як зазначено у п. 4 Порядку №100, середню заробітну плату розраховують зі встановленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок провадять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
У яких випадках застосовують середньогодинну зарплату?
У коментованому листі фахівці Мінекономіки зауважують, що середню заробітну плату, як правило, нараховують виходячи зі середньоденної заробітної плати.
Середньогодинний заробіток обчислюють у випадках, коли згідно із законодавством слід здійснити працівникові оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, скеровано на медобстеження тощо).
Аналогічне роз'яснення було наведено і в листі Мінсоцполітики від 06.10.2017 р. №19671/0/2-17/28 (див. «ДК» №17/2018):
— за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, у відрядженні, за дні здавання крові та/або її компонентів тощо оплату проводять з урахуванням середньоденного заробітку;
— проте у випадках відсутності працівника на роботі згідно із законодавством упродовж кількох годин (наприклад, унаслідок виклику до суду) за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором.
Отже, для відрядження, як правило, середньогодинна оплата не застосовується. Виняток — якщо працівник перебуває у відрядженні не цілий робочий день і ще встигає попрацювати на робочому місці. Тоді він отримує оплату за відрядження із застосуванням середньогодинної зарплати (відбувається порівняння середньогодинної зарплати і годинної, порахованої за звичайними правилами), а відпрацьовані на робочому місці години оплачуються за звичайними правилами, встановленими трудовим договором.
Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження і в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 12 розд. I Iнструкції №59). День від'їзду у відрядження і прибуття з нього табелюють (принаймні виходячи з правил заповнення форми №п-5) саме як відрядження. Тобто літерним позначенням «ВД» або числовим позначенням «07».
А як же години, відпрацьовані на робочому місці в ці дні? Форма табеля №п-5 цього нюансу не враховує. Відзначимо, що деякі фахівці вважають, що раз такі дні припадають на період відрядження, оплачувати їх треба (цілком!) саме як відрядження. I табелювати години, відпрацьовані на звичайному робочому місці, окремо не треба.
Проте автор вважає це помилкою. Адже відрядження — це службова поїздка, яка передбачає виконання певного службового завдання поза територіально-адміністративною одиницею — адресою звичайного робочого місця працівника.
Втім, питання роботи в такі «перехідні» дні й оплати такої роботи також можна врегулювати внутрішніми розпорядними документами (наказами, положеннями тощо).
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Iнструкція №59 — Iнструкція про службові відрядження в межах України і за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. №59.
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»