За загальними правилами, РРО треба застосовувати за місцем розрахунку. На думку податківців, у разі доставки товару через перевізника або організацію зв'язку місцем проведення розрахунків є або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв'язку.
Чому виникло таке роз'яснення від ДПСУ?
Тому що п. 1 ст. 3 Закону про РРО вимагає від продавців проводити за допомогою РРО/ПРРО розрахункові операцій. Своєю чергою, за ст. 2 цього Закону розрахункова операція передбачає приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
Консультують податківці
Щодо визначення місця проведення розрахунків
Правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Податковим кодексом України (далі — Кодекс), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі — Закон №265).
Законом визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або програмних РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265, поняття місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Оскільки в розумінні Закону №265 та статті 664 Цивільного кодексу України момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору з умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв'язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв'язку, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв'язку.
Прес-реліз Пресслужби Державної податкової служби України від 03.08.2021 р.
А що таке «місце реалізації»? Як не дивно, в цьому Законі визначення немає. Натомість є визначення місця проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Чи це одне й те саме? На нашу думку, ні. Зазвичай під реалізацією розуміють передачу покупцю всіх вигід та ризиків, пов'язаних із товаром. Як правило, це відбувається під час відвантаження товарів, хоча в договорі може бути передбачено й іншу дату переходу права власності. А проведення розрахунків (оплати) за такий товар далеко не завжди збігається з датою реалізації, хоча в магазинах роздрібної торгівлі саме так і буває (через те що дати відвантаження товарів та їх оплати збігаються).
До того ж не треба забувати і про норму п. 12 ст. 9 Закону про РРО: якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), РРО/ПРРО або розрахункові книжки не застосовуються.
Якщо читати цю норму буквально, то якщо місце передачі (реалізації) товарів не збігається з місцем розрахунків, РРО застосовувати немає потреби!
Але на практиці, незважаючи на наявність такої пільги, податківці не поспішають радити нею користуватися. I поточне роз'яснення — один із таких фіскальних прикладів.
Податківці роз'яснили, що вважати місцем проведення розрахунків для потреб реєстрації розрахункових операцій через РРО. Це:
1) місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти;
2) місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Тобто вони не тільки вимагають проводити через РРО операції не з реалізації, а саме з розрахунків. Вони ще й прирівнюють до проведення розрахунків передачу покупцю попередньо оплачених товарів. Ось така-от мішанина.
Тож не дивно, що коли податківці роз'яснюють, де треба застосовувати РРО, якщо товар надсилається поштою на умовах попередньої або подальшої оплати, вони кажуть, що таких місць може бути два! На їхню думку, вибір місця проведення розрахунків залежить від того, яка подія відбувається останньою і завершує розрахункову операцію, що є розірваною у часі: передання товару й оплата відбуваються у різний час.
Якщо товар продається на умовах післяплати, то місцем проведення розрахунків буде завершення операції — отримання оплати. У разі дистанційної оплати за допомогою платіжних сервісів, на думку податківців, таким місцем буде «опрацювання виписок про рух коштів на рахунок». На практиці таким місцем може вважатися місце реєстрації ФОПа або місцезнаходження відповідного підрозділу юрособи.
Якщо товар передається перевізникові чи організації зв'язку після отримання оплати за нього, то місцем проведення розрахунків слід вважати місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв'язку.
Про використання систем дистанційного обслуговування
Національний банк України розглянув лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.12.2020 №3631-06/73470-03 щодо здійснення операцій з використанням Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay тощо та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:
банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;
розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.
Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що переказ коштів — рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Маємо зазначити, що для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку, здійснення переказів зі своїх рахунків клієнт банку може використовувати системи дистанційного обслуговування («клієнт — банк», «клієнт — Iнтернет — банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інші системи) та сервіси банків, що надають можливість ініціювати переказ коштів.
За інформацією банків Приват24, Ощад24/7 — є системами дистанційного обслуговування, а LiqPay, Монобанк — сервісами банків, що надаються клієнтам, зокрема для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та надані послуги.
Здійснення розрахунків з оплати товарів або послуг з використанням систем дистанційного обслуговування та сервісів банків за своєю суттю є переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача (суб'єкта господарювання).
З огляду на викладене оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay шляхом переказу коштів з рахунку за розпорядженням клієнта є банківською операцією.
Лист НБУ від 30.12.2020 р. №57-0009/80572 «Про використання систем дистанційного обслуговування»
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»