Підприємство згідно з колдоговором надає харчування працівникам вартістю 47 грн на день. У їдальні працюють два підприємства з надання харчування (одне — платник ПДВ, вартість харчування 47 грн з ПДВ, друге — неплатник ПДВ, вартість харчування теж 47 грн, але без ПДВ). Працівник харчується на власний розсуд в одного з двох постачальників. Чи змінюється база оподаткування для ПДФО, ЄСВ, ВЗ залежно від постачальника харчування?
За умовами запитання підприємство виступає в ролі посередника між працівниками та постачальниками послуг з надання харчування. Вартість харчування в обох постачальників становить 47 грн, але один постачальник включає до ціни ПДВ, а інший — ні.
При цьому підприємство нараховує дохід працівникам, з якого утримує ПДФО, військовий збір та на який нараховує ЄСВ. Такий дохід є складовою частиною заробітної плати працівників.
По суті, на підприємстві відбувається «перепродаж» такого товару, як готові страви: вони придбаваються у постачальників та реалізовуються працівникам за рахунок зарплати.
Така операція з реалізації харчування працівникам оподатковується ПДВ на загальних підставах, тож підприємство-роботодавець, якщо воно є платником ПДВ, має визнати податкові зобов'язання з ПДВ за такими операціями.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів — див. абз. 2 п. 188.1 ПКУ. Звертаємо увагу, що ця норма діє незалежно від того, з ПДВ чи без ПДВ придбаваються такі товари.
Виходить, що від постачальника — платника ПДВ підприємство отримує харчування за ціною 39,17 грн без ПДВ, на яку нараховується ПДВ — 7,83 грн, і ціна з ПДВ становить 47,00 грн. Від постачальника — неплатника ПДВ харчування надходить за ціною 47 грн без ПДВ, тобто дорожче, ніж ціна без ПДВ у постачальника — платника ПДВ.
Тому, якщо підприємство-роботодавець не бажає платити ПДВ за свій рахунок, харчування, яке отримується від неплатника ПДВ, слід реалізовувати працівникам за мінімальною ціною 56,40 грн: 47 грн без ПДВ + ПДВ 9,40 грн. Відповідно, збільшиться і база для утримання та нарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ.
Якщо підприємство отримує від постачальника — неплатника ПДВ харчування за ціною 47 грн без ПДВ і реалізовує його працівникам за ціною 47 грн, але вже з ПДВ (тоді ціна без ПДВ становить 39,17 грн), то тим самим воно реалізовує харчування за ціною нижчою від ціни придбання його у постачальника.
Щоб уникнути додаткових витрат, ціна харчування, яка має утримуватися з працівників, буде різна залежно від того, в якого постачальника харчувався працівник:
— якщо постачальник — платник ПДВ, то мінімальна ціна становить: 39,17 грн + 7,83 грн ПДВ = 47 грн з ПДВ;
— якщо постачальник — неплатник ПДВ, то мінімальна ціна становить: 47 грн + 9,40 грн ПДВ = 56,40 грн з ПДВ.
Такої різниці не буде, якщо в обох постачальників буде однакова ціна харчування без урахування ПДВ. Наприклад, якщо постачальник — неплатник ПДВ зменшить свою ціну до 39,17 грн, як у постачальника — платника ПДВ. Тоді підприємство-роботодавець мусить нарахувати ПДВ на це харчування в сумі 7,83 грн та утримати з працівника вартість харчування з ПДВ: 39,17 + 7,83 = 47 грн.
Або навпаки, підприємство — платник ПДВ збільшить свою ціну без ПДВ до 47 грн — до рівня ціни неплатника ПДВ, тоді воно продаватиме харчування роботодавцю за ціною з ПДВ 56,40 грн. Роботодавець, своєю чергою, утримуватиме з працівників вартість харчування також у сумі 56,40 грн з ПДВ — як від одного постачальника, так і від іншого.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»