ТОВ реалізує товари, надає послуги й отримує оплату на розрахунковий рахунок. РРО немає. Коли замовники хочуть придбати товар, складаються рахунок, видаткова накладна, а гроші надходять на розрахунковий рахунок. Проте ТОВ не знає, як покупець розрахувався: через касу банку, Приват24 тощо? Чи має право ТОВ у такому разі не застосовувати РРО? Як оптимізувати розрахунки, щоб РРО не реєструвати? Чи може ТОВ провести продаж МНМА фізособі через касу без РРО?
Які операції здійснюються з використанням РРО
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, до розрахункових належать готівкові операції:
— приймання готівки від покупця за товар чи послугу;
— видача готівки покупцю за повернутий товар, ненадану послугу;
та безготівкові розрахункові операції:
— приймання від покупців платіжних карток (еквайринг), платіжних чеків, жетонів;
— оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця (інтернет-еквайринг), а також безготівкове повернення коштів покупцю «на картку» — а саме «повернення коштів у банк покупця», який, своєю чергою, поверне ці кошти на рахунок, до якого було емітовано картку.
Отже, вищезазначені розрахункові операції мають здійснюватися через РРО.
Щодо розрахунків через Приват24, Монобанк, Ощад-24/7 тощо
Приват24 — це програма/застосунок, призначена для дистанційного керування банківськими рахунками ПриватБанку й інших українських банків у режимі реального часу. Фактично вона має функції класичного клієнт-банку, що його покупець використовує з власною метою незалежно від продавців товарів/послуг, які він придбаває.
Тому якщо покупці сплачують кошти продавцю через Приват24 або через будь-який інший клієнт-банк, то з погляду продавця — це не розрахункова операція і вона не потребує реєстрації через РРО.
На відміну від Приват24, LiqPay — це застосунок, який встановлюється на сайт продавця товарів/послуг після укладання останнім договору інтернет-еквайрингу з банком.
Операції, які здійснюються за допомогою LiqPay, є розрахунковими та потребують реєстрації через РРО.
На жаль, податківці в численних консультаціях ототожнюють ці операції (розрахунки через Приват24 та за допомогою LiqPay) та вимагають проведення обох видів операцій із застосуванням РРО.
Що кажуть податківці
...продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону №675).
<...>
Згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 №57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу.
Враховуючи викладене вище, у разі якщо споживач розрахувався за товар із застосуванням платіжних карток за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) Wayforpay, LiqPay, Portmone, Fondy, Приват24 та інших аналогічних дозволених (зареєстрованих) в Україні, такі операції продавцем (фізичною особою — підприємцем платником єдиного податку третьої групи, при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень) здійснюються із обов'язковим застосуванням реєстратора розрахункових операцій. <...>
Головний висновок: еквайрингові операції є розрахунковими операціями, і тому вони потребують реєстрації через РРО. Безготівкові платежі з рахунку платника на рахунок отримувача (міжбанківські перекази через клієнт-банк Приват24, Монобанк тощо) не є розрахунковими операціями і тому не реєструються через РРО.
Але щоб уникнути непорозумінь, можна повністю перейти на безготівкові операції для отримувача, які не є розрахунковими. Такими операціями, зокрема, є:
— перерахування з рахунку платника на рахунок отримувача (класичний переказ за допомогою платіжного доручення);
— внесок готівки до каси банку для подальшого зарахування на рахунок одержувача (перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізосіб коштів, унесених ними готівкою до каси банку, на рахунки отримувачів коштів — безготівкові розрахунки;
— якщо оплата здійснюється через банківський термінал самообслуговування (ПТКС), покупець може самостійно без допомоги касира оплатити товар, продукцію (якщо використовується ПТКС при оплаті, то продавець товару отримує кошти в безготівковій формі на поточний рахунок у банку, а при безготівкових розрахунках РРО не застосовується).
Отже, у всіх цих випадках РРО можна не використовувати.
Щодо продажу МНМА фізособі через касу
Податківці в ЗIР (підкатегорія 109.02) на запитання: «Чи потрібно при продажу ОЗ, які згідно з бухгалтерським обліком обліковувались на рахунку «Основні засоби», застосовувати РРО?» — зауважують таке:
відповідно до преамбули Закону про РРО, дія зазначеного Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно з пп. 14.1.138 ПКУ, основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Разом з тим п. 4 НП(С)БО 7 визначено, що основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший за один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображають записи про надходження основних засобів на баланс підприємства. За кредитом цього рахунку — вибуття основних засобів унаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведуть у таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.
З огляду на вищезазначене, у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно з бухгалтерським обліком обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби», суб'єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах таких суб'єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов'язковим), або у безготівковій формі через банківські установи.
Крім того, у разі здійснення розрахунків у касі у готівковій формі суб'єкти господарювання зобов'язані дотримуватися вимог Положення №148.
Обмеження готівкових розрахунків
Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;
2) з фізичними особами — у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.
<...>
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі — небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. <...>
Отже, якщо продається об'єкт основних засобів, його можна продати без застосування РРО з оформленням касових документів.
Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), як відомо, — це частина основних засобів, які за вартісною ознакою віднесені до складу інших необоротних матеріальних активів.
Найчастіше у бухобліку за вартісну ознаку обирають критерій із пп. 14.1.138 ПКУ, тобто 20000 грн (для МНМА, придбаних до 23.05.2020 р., діяв критерій 6000 грн).
Звісно, МНМА обліковують на рахунку 112, а не на рахунку 10, проте первинні документи, а також ведення обліку повністю тотожні обліку ОЗ.
Малоцінні необоротні матеріальні активи лише в податковому обліку не вважаються частиною основних засобів.
Тому, на нашу думку, вищезазначену консультацію та позицію податківців можна застосовувати й у разі продажу МНМА. Але обережним платникам можна також отримати індивідуальну податкову консультацію відповідно до ст. 52 ПКУ.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. №148.
- НП(С)БО 7 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»