Про такий різновид податкової перевірки, як електронна, як не дивно, знає небагато платників податків. Позаяк вона проводиться щодо платників податків із незначним ступенем ризику та ще й за їх власною заявою. Для чого проводиться ця перевірка і які зміни в порядку її проведення відбулися 2021 року, читайте далі.
Податковий кодекс щодо електронної перевірки говорить мало. Їй присвячено останній абзац пп. 75.1.2 ПКУ.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі — електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків із незначним ступенем ризику, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
Електронна перевірка здійснюється для платників податків:
— які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
— суб'єктів мікро-, малого, середнього підприємництва;
— інших платників податків.
Як визначається платник податку з незначним ступенем ризику?
У цьому пп. 75.1.2 ПКУ посилається на п. 77.2 ПКУ. А той, своєю чергою, каже, що критерії, за якими податківці мають поділити платників податків за ступенем ризику з метою проведення документальних перевірок, затвердить Мінфін.
I Мінфін ці критерії затвердив — вони наведені у розділах III, IV Порядку №524. Для платників із незначним ризиком вони мають такий вигляд.
Юрособи (крім фінустанов та представництв нерезидентів):
проведення протягом місяця понад 3 ремонтів одного РРО, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;
наявність в органів ДПС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню;
зменшення у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди від 10% до 20% загальної суми нарахованого ЄСВ за останні 12 місяців, що передують звітному;
коригування платником податків звітності шляхом зменшення фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці від 10% до 20%;
декларування платником податків видів діяльності, пов'язаних із торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого РРО;
наявність зареєстрованого РРО за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий РРО;
суми за повернення товарів становлять понад 5% суми загального продажу, проведеної через РРО;
зменшення суми розрахункових операцій, проведених через РРО, на 20% та більше порівняно зі середньою сумою розрахункових операцій, проведених через РРО за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через РРО;
IР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж 7 платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн грн.
Фізособи:
заниження ПЗ в обсязі, що становить менше ніж 10% суми задекларованих ПЗ з ПДВ за календарний рік, та/або завищення ПК з ПДВ в обсязі, що становить менше ніж 5% суми задекларованого ПК з ПДВ;
порушення встановлених строків сплати ЄСВ менше ніж на 365 днів;
декларування сум ПДВ до відшкодування з бюджету.
ЮО+ФО з метою перевірки ПДФО, ВЗ та ЄСВ:
нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), у сумі від 5 до 20 МЗП без утримання, перерахування до бюджету ПДФО, ВЗ та/або ЄСВ;
кількість найманих працівників менша від кількості зареєстрованих РРО (окремо на господиницю);
наявність кредиторської заборгованості з ПДФО та ВЗ у сумі понад 10% суми сплачених ПДФО та ВЗ у попередньому звітному періоді, але не менше ніж 10 та не більше ніж 50 тис. грн;
збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди менше ніж 10% загальної суми нарахованого ЄСВ за останні 12 місяців, що передують звітному періоду;
порушення більше ніж на 30 к. д. установлених строків подання звітності з ЄСВ за три або більше звітні періоди протягом календарного року;
порушення встановлених строків сплати ЄСВ на 30 — 180 днів.
Ризики несплати податків для відбору платників до плану-графіка розраховуються засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС щокварталу за даними податкової звітності платників податків та з використанням іншої інформації баз даних ДПС. Результат розрахунку враховується під час формування плану-графіка перевірок на відповідний рік.
А як дізнатися, який ступень ризику вам «загрожує»? Це можна зробити, зокрема, за допомогою Електронного кабінету. Так, за повідомленням від ДПС 05.07.2021 р. в Електронному кабінеті платників податків відображено інформацію про наявні критерії ризику високого ступеню за результатами їхньої діяльності за 2020 рік та щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску — за 2019 рік.
Таким чином, платники податків мають можливість самостійно визначити власний ступень ризику та ймовірність проведення у них звичайних документальних планових перевірок. А також дізнатися, чи мають вони право подати заяву на проведення електронної перевірки.
Коли і як можна подати заяву?
Заяву подають за 10 календарних днів до очікуваного початку електронної перевірки.
Форму заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлює Мінфін. Наразі все це затверджено наказом Мінфіну №1040.
Так, заява та додаткові документи, про які піде мова далі, платник податків може подати до контролюючого органу в один із таких способів:
— рекомендованим листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
— безпосередньо до контролюючого органу;
— засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Що має бути в заяві на електронну перевірку
Платник податків у заяві обов'язково зазначає:
— податкові періоди, що підлягають перевірці;
— систему оподаткування, яка застосовується;
— перелік податків, які перевірятимуться;
— ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку та первинних документів (якщо таке є).
Після чого електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводилися документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі подання до контролюючого органу відповідних декларацій (розрахунків). Такий податковий період не може становити менше ніж один базовий податковий (звітний) період з відповідного податку (збору).
Але тут є один важливий нюанс. Річ у тім, що шляхів подання заяви та документів три: електронний, із рук в руки та поштою. При цьому останні два — це не електронні формати, а перевірка, як свідчить її назва, електронна!
Тому тривалий час вона проводилася, лише якщо у тому періоді, який платник бажає перевірити, бухгалтерський та податковий облік вели саме в електронній формі (з усіма електронними первинними документами) і самі документи надсилали податківцям в електронному форматі.
Після е-перевірки
За результатами перевірки контролюючий орган складає довідку у двох примірниках, яка реєструється протягом трьох календарних днів з дня закінчення проведення перевірки. Цей строк становить 5 к. д. для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті (п. 86.11 ПКУ).
Протягом 5 р. д. довідка вручається особисто платнику податків або його представнику для ознайомлення та підписання.
У разі незгоди платник податків має право подати заперечення, які є невід'ємною частиною такої довідки, разом із підписаним примірником довідки.
Заперечення розглядає контролюючий орган протягом 5 р. д. з дня їх отримання та надсилає платникові податків відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ для надсилання (вручення) ППР. Платник податку або його представник має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає у поданих запереченнях.
А які документи, крім заяви, ще треба подавати?
I тут є проблема. Адже всі зазначені вище нормативні документи кажуть про «документи, передбачені пп. 75.1.2 ПКУ». А той щодо електронних перевірок спеціального переліку документів, які слід надати, не встановлює.
Був ще старенький наказ Міндоходів від 31.12.2013 р. №898, який казав: документи, що їх платники податків подають до органів Міндоходів (звісно, нині це органи ДПС) для проведення електронної перевірки, — це документи, в яких у вигляді електронних даних зафіксовано інформацію, що відповідно до ПКУ пов'язана з обчисленням та сплатою податків і зборів, які створені платником податків в електронній формі (включно з обов'язковими реквізитами документа) і зберігаються ним на електронних носіях інформації та які згідно з п. 85.2 ПКУ надаються до органу Міндоходів, за умови використання ЕЦП підзвітних осіб.
Але Мінфін з 20.07.2021 р. скасував Наказ №898. I що ж залишається?
Наразі орієнтуватися можемо лише на загальні фрази першого абзацу пп. 75.1.2 ПКУ, який каже про документальні податкові перевірки взагалі і за яким податківцям для таких перевірок платнику треба надати:
— податкові декларації (розрахунки);
— фінансову, статистичну та іншу звітність;
— регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;
— первинні документи, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.
Але без окремого порядку подання документів для електронної перевірки не обійтися. Адже й досі залишається питання: чи можуть провести електронну перевірку ті платники, які не ведуть електронного документообігу? I якщо ні, то для чого в Порядку №1040 наведено три шляхи подання заяви і документів для призначення такої перевірки, два з яких передбачають паперовий формат? Актуальних роз'яснень з цього питання навіть у ЗIР наразі немає.
Що дає електронна перевірка?
А тим часом електронна перевірка — це спосіб перевірити себе на пільгових умовах.
Адже пп. 54.3.2 ПКУ каже, що податківці зобов'язані самостійно донарахувати податкове зобов'язання у разі, якщо знаходять заниження його суми — крім випадку, якщо таке заниження виявлено під час електронної перевірки!
А п. 50.1 ПКУ каже про право платника податків подати уточнюючий розрахунок і самостійно виправити помилки, виявлені під час електронної перевірки.
Отже, навіть якщо електронна перевірка виявить заниження суми податку його платником, штраф за це буде 3% (якщо платник складе уточнюючий розрахунок) або 5% (якщо платник виправить помилку у поточній декларації).
Нормативна база
- Порядок №524 — Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. №524.
- Порядок №1040 — Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки, затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2015 р. №1040.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»