З огляду на зміни, що відбулися в податковому обліку нерезидентів, Мінфін видав УПК №277 (див. «ДК» №22/2021), в якій наведено загальні правила взяття на облік юросіб-нерезидентів у ДПС та надано відповідь на 6 основних запитань.
Як юрособі-нерезиденту стати на облік в українській податковій?
Щодо 2021 року діють перехідні правила.
Відповідно до пункту 60 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, нерезиденти (іноземні компанії, організації), які провадять господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом 3-х місяців подати до органу ДПС документи для взяття їх на облік.
Порядок подання документів установлено пунктом 64.5 ПКУ. Цей пункт прописано якраз для тих юросіб-нерезидентів, які щойно збираються почати господарську діяльність в Україні. Проте стати на облік мають усі — і ті, хто щойно збирається, і ті, хто вже давно тут (проте на облік не став).
Перелік документів містить заяву про взяття на облік і копії таких документів (з наданням оригіналів):
витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент провадить в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
А як податківці дізнаються, що нерезидент мав стати на облік, а не зробив цього?
Це теж прописано в п. 64.5 ПКУ. У ньому зазначається, що в разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак провадження нерезидентом господарської діяльності на території України без взяття на податковий облік нерезидента контролюючий орган призначає перевірку такої діяльності. Але, як уточнено в УПК №227, такі перевірки можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.
Порядок проведення такої перевірки (Порядок №774) діє вже з 09.03.2021 р. і застосовується як до тих нерезидентів, які вже провадили госпдіяльність на території України і продовжують робити це нині, так і до тих, хто почав це робити щойно 2021 року.
Якщо перевірка встановить провадження нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складе акт перевірки, який надішле нерезидентові в порядку, визначеному пунктом 86.13 ПКУ.
Увага!
На підставі акта перевірки контролюючий орган може прийняти рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
I що буде нерезидентові-порушнику?
Буде штраф.
Відповідно до пункту 117.4 ПКУ провадження нерезидентом (іноземною юридичною компанією, організацією) діяльності через відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво, без взяття на податковий облік у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на нерезидента в розмірі 100000 гривень.
Крім того, відповідно до підпункту 141.4.7 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. Тобто, крім штрафу, доведеться сплатити ще й податок на прибуток.
I такий нерезидент нестиме відповідальність, визначену ПКУ, нарівні з платником податку на прибуток, який здійснював господарські операції протягом звітного (податкового) періоду, але не подавав щодо них податкову звітність з податку на прибуток із нарахуванням податку для сплати до бюджету.
Аналогічні по суті висновки містяться в узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні, яка затверджена наказом Мінфіну від 16.08.2019 р. №345 (див. «ДК» №35/2019).
Чи може бути таке, що діяльність в Україні нерезидент провадить, а постійне представництво реєструвати не зобов'язаний?
Таке може бути. Проте і для таких нерезидентів правила контролю змінилися.
В УПК №227 зазначено: якщо нерезидент провадить в Україні діяльність через зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відокремлені підрозділи і діяльність нерезидента в Україні (в тому числі та, що провадиться через його відокремлені підрозділи) не має ознак господарської діяльності та не спричинюється до утворення постійного представництва, нерезидент однаково має стати на облік в органах податкової служби. Щоправда, не як платник податку на прибуток.
До того ж самому нерезидентові і його підрозділам в Україні треба уважно стежити за власною діяльністю. Адже якщо вона раптом стане господарською (тобто матиме на меті отримання доходу), то відокремлений підрозділ перетвориться на постійне представництво. А сам нерезидент має зареєструватися платником податку на прибуток.
В обох випадках представництво (філія, відділення тощо) нерезидента, як його відокремлений підрозділ, залишається платником інших податків/обов'язкових платежів та/або податковим агентом (ми говоримо про ПДВ, акцизний податок, ПДФО, військовий збір, ЄСВ тощо).
А якщо нерезидент має постійне представництво, яке вже стоїть на обліку? Чи потрібні ще якісь дії?
В УПК №227 роз'яснено: якщо станом на 1 січня 2021 року нерезидент провадив госпдіяльність в Україні через зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ, що вже перебував на обліку в органах ДПС як платник податку на прибуток, такий нерезидент має подати заяву про взяття на облік як платника податку на прибуток та інші документи, зазначені у п. 64.5 ПКУ (їх перелік ми навели вище).
Звісно, що позаяк ідеться про юрособу, то документи надаватиме представник — уповноважена фізособа на підставі довіреності. У ній треба зазначити, що такий представник «уповноважений виконувати функції щодо постановки на облік нерезидента, виконання інших прав і обов'язків, що покладаються на керівника платника податків відповідно до ПКУ».
Після взяття на облік нерезидента як платника податку на прибуток його постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток (знімається ознака платника податку на прибуток) контролюючими органами без подання заяви представництвом про зняття з обліку.
Але представництво нерезидента залишається платником інших податків/обов'язкових платежів та/або податковим агентом у випадках, передбачених ПКУ чи іншими законодавчими актами (ПДВ, акцизний податок, ПДФО, військовий збір, ЄСВ тощо). Тобто на обліку в ДПС таке представництво залишається!
Аналогічні дії слід вчинити і тому нерезиденту, який провадить підготовчу та допоміжну діяльність, що не утворює постійного представництва через зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ, який, проте, перебуває на обліку в контролюючих органах як платник податку на прибуток.
При цьому є лише одне уточнення: якщо раніше нерезидент провадив госпдіяльність через підрозділ (який слушно вважався постійним представництвом і перебував на обліку як платник податку на прибуток), а потім передумав, про це треба окремо повідомити податківців.
Відповідно до чинної редакції пункту 5.8 розділу V Порядку №1588, такий нерезидент подає до відповідного контролюючого органу заяву за формою №1-ОПН. Саме на підставі такої заяви щодо всіх відокремлених підрозділів такого нерезидента, які в реєстрі платників податків — нерезидентів мають ознаку «постійне представництво», знімається така ознака!
Зверніть увагу!
Зняття ознаки відбувається у разі виконання умов, визначених у пункті 5.8 розділу V Порядку №1588, а саме: подання податкової звітності з податку на прибуток та перерахування у повному обсязі до бюджету податку на прибуток за даними поданих декларацій.
Чи може відокремлений підрозділ нерезидента в Україні (представництво) сплачувати податок на прибуток за нерезидента?
Уся схема сплати податків в Україні (і не лише в ній) побудована таким чином, що обов'язок платити податки покладається на певну особу (платника). Звісно, він може делегувати виконання цього обов'язку, але інша (уповноважена) особа якщо й буде виконувати це, то від імені такого платника податків.
Наприклад, допомогти стати на облік вам може юрист або аудитор (за довіреністю), складати та подавати звітність, перераховувати податки може і приватний аудитор або навіть аудиторська компанія. Але робити все це вони будуть від вашого імені — платником податків залишаєтеся саме ви.
Чи потрібна така довіреність у відносинах між нерезидентом та його постійним представництвом? Адже сама назва підрозділу каже про те, що він представляє інтереси нерезидента!
Як роз'яснюють податківці:
1) нерезидент може наділити повноваженнями зі сплати податку на прибуток підприємств свій зареєстрований (акредитований або легалізований) відокремлений підрозділ (філію, відділення, представництво тощо). Відповідні повноваження й обов'язки можуть бути передбачені у положенні про відокремлений підрозділ, яке затверджується нерезидентом, або у довіреності на виконання тією або іншою особою представницьких функцій в Україні, засвідченої в установленому законодавством України порядку;
2) представництво юрособи-нерезидента не є юрособою і не провадить самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені та за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України.
3) кошти на рахунку представництва нерезидента в Україні належать нерезидентові, отже, є його власними коштами, представництво може сплачувати податок на прибуток за нерезидента за умови надання відповідних повноважень керівникові представництва як представнику нерезидента відповідно до довіреності.
Нормативна база
- Порядок №774 — Порядок проведення перевірки діяльності нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні, без взяття на облік у контролюючому органі, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. №774.
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
- УПК №277 — Узагальнююча податкова консультація щодо взяття на облік (реєстрації) нерезидентів у контролюючих органах і виконання нерезидентами обов'язків платників податку на прибуток підприємств в Україні, затверджена наказом Мінфіну від 19.05.2021 р. №277.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»