За розпорядженням директора ТОВ помилково перераховувало до бюджету зайву суму податку. У підсумку засновники пред'явили керівникові претензії на суму майже 1,5 млн грн. ВС зменшив суму позову у 10 разів1. Але чому він взагалі вважає, що є збитки?
Учасники ТОВ не втручаються у госпдіяльність створеного ними товариства, проте мають право контролю за результатами його діяльності та роботою керівних органів.
1 Постанова ВС від 24.02.2021 р. у справі №904/982/19.
Як засновники контролюють ТОВ?
Раніше за приписами ст. 17 Закону про госптовариства перевірки фінансової діяльності ТОВ здійснювалися державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.
Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 63 Закону про госптовариства) здійснювався ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа. Ревізійна комісія складала висновок за річними звітами та балансами. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мали права затверджувати баланс товариства.
На сьогодні учасники ТОВ мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (ч. 1 ст. 5 Закону про ТОВ/ТДВ).
На вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10% і більше статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінзвітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми) за кошти такого ініціатора (ст. 41 Закону про ТОВ/ТДВ).
Але ні Законом про госптовариства, ні Законом про ТОВ/ТДВ не встановлено періоду, за який може чи має здійснюватися перевірка діяльності ТОВ (за відсутності ревізійної комісії) або має призначатись аудиторська перевірка фінзвітності чи загалом госпдіяльності товариства.
Такі періоди визначаються статутами. Зокрема, з яких підстав учасник, що володіє 10% і більше статутного капіталу, може вимагати проведення аудиту. Втім, це не є обов'язковою умовою статуту. От і виходить, що відсутність такої умови чи домовленості учасників щодо строків та періоду проведення аудиту може призвести до значних матеріальних втрат (збитків).
Так і сталось у коментованому нами судовому рішенні. I щоб відшкодувати такі втрати (а можливо, і збитки), учасники ТОВ вирішили подати до суду на керівника.
Чому ми ставимо під сумнів факт наявності збитків? Річ у тім, що надміру або помилково сплачені до бюджету податки протягом строку давності можна повернути (або зарахувати в рахунок інших податків). Про це чітко говорить ст. 43 ПКУ. I до закінчення строку давності (1095 днів) така переплата відображатиметься в бухобліку ТОВ як актив.
Дії керівника: повернути помилковий платіж чи відшкодувати збитки?
Між ТОВ «С» та фізособами — власниками земельних ділянок було укладено низку договорів оренди земельних ділянок для провадження госпдіяльності ТОВ «С».
Під час виплати орендної плати з грудня 2016 року до серпня 2017 року ТОВ «С» одночасно сплачувало земельний податок за таких фізосіб-орендодавців за кошти ТОВ «С».
Про те, що була така помилка, учасники товариства дізналися лише за результатами аудиту, проведеного 2019 року. Проте важливий час для виправлення помилки та повернення помилково сплачених коштів з бюджету було вже втрачено.
Нагадаємо, що обов'язковою умовою для повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ПКУ).
Тож повернути помилково сплачений земельний податок у повній сумі ТОВ «С» вже не мало можливості. Проте часткове повернення (за платежами, за якими строк давності не минув) було можливе.
Але попри таку можливість, учасники пред'явили претензії керівникові, бо вважають що він своїми діями завдав збитків на суму сплаченого земельного податку за фізосіб, який мали сплачувати самі фізособи.
ВС: керівник винен, але суму збитку зменшено у 10 разів!
Коментованим рішенням ВС відповідає на головне запитання: чи має відповідати керівник та чи у повній сумі збитку, яка є доволі значною — майже півтора мільйона гривень?
Суд зазначає, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
— протиправної поведінки;
— збитків (шкоди);
— причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою);
— вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду).
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає!
Суди попередніх інстанцій встановили, що директор як особа, якій належить право першого підпису, підписав платіжні доручення шляхом накладення електронного цифрового підпису на сплату земельного податку за фізосіб до бюджету в сумі 1406689,28 грн, тимчасом як товариство не було платником такого податку і не мало земельних ділянок у власності.
Що сказав суд першої інстанції
...дії ОСОБА_1, як директора [ТОВ], з проведення податкових платежів у рахунок виконання зобов'язань фізичних осіб — власників земельних ділянок перед бюджетом зі сплати земельного податку за рахунок коштів [ТОВ]... завдали позивачу реальних збитків у розмірі 1406689,28 грн.
За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Рішення госпсуду Дніпропетровської обл. від 19.08.2019 р. у справі №904/982/19
Але ВС наголосив, що у цій справі йдеться про помилку у сплаті податку, яка виникла не внаслідок неналежної якості податкового законодавства, тобто заплутаності (незрозумілості) правового регулювання, наявності колізій між його нормами, їх неоднакового тлумачення платником та податковим органом, неоднакової судової практики, складної процедури обрахування податку (визначення об'єкта, бази оподаткування, ставки податку чи порядку його обрахування), а в ситуації, яка характеризується правовою визначеністю. I директор товариства у разі належного виконання своїх обов'язків, виявлення ним розумної обачливості мав би не припуститися такої помилки.
Така помилка директора свідчить про його неналежне виконання статутних обов'язків, відсутність належної обачливості під час розпоряджання майном (коштами) товариства. Проте директор не мав жодної особистої зацікавленості у сплаті податку до бюджету за третіх осіб.
Також ВС вважає, що, з одного боку, є директор-порушник, а з другого — учасники ТОВ «С», які своєчасно не виявили порушення та не вжили жодних заходів зі зменшення суми збитків, завданих помилкою. Справді, якби аудит проводився на підприємстві частіше, згадані 1,5 млн грн можна було б повернути або принаймні використати з користю.
Тому ВС зменшив розмір збитків, які підлягають відшкодуванню директором товариству, до 140 тис. грн, що становить 10% суми завданих збитків.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про госптовариства — Закон України від 19.09.1991 р. №1576-XII «Про господарські товариства» (з 17.06.2018 р. втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю).
- Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»