ДПС в IПК від 24.03.2021 р. №1200/IПК/99-00-07-05-01-06 (див. «ДК» №14/2021) надала роз'яснення щодо використання РРО в разі розрахунків за реалізовану продукцію і товари споживачам із використанням електронної платіжної системи (ЕПС).
Податкова розглянула звернення щодо застосування РРО підприємством, яке реалізує молочну продукцію і товари споживачам, що розраховуються за допомогою Приват24 та інших систем інтернет-банкінгу/інтернет-еквайрингу.
Податківці роз'яснили, що банківською послугою при онлайн-оплаті товарів та послуг через Приват24, Ощад24 тощо є сам переказ коштів з одного рахунку на інший, а розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО є оплата товарів, робіт, послуг споживачами відповідно до укладеного договору та/або пропозиції продавця.
Розрахункова операція
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Також податківці зробили висновок, що в разі надходження оплати за товари з використанням Приват24 та інших систем суб'єкт господарювання зобов'язаний створити у паперовій та/або електронній формі відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункових операцій, де зазначено форму оплати «БЕЗГОТIВКА».
З'ясуймо, чому все ж таки продавець повинен застосовувати РРО/ПРРО, якщо споживач розраховується за товар за допомогою систем інтернет-банкінгу/інтернет-еквайрингу.
Основні поняття
Банківський сервіс «інтернет-банкінг» — це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Iнтернет.
Iнтернет-еквайринг — це можливість приймати оплати банківськими картками (Visa, Mastercard, Prostir) та іншими платіжними засобами на своєму сайті.
Платіжна картка — це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (п. 1.27 Закону про платіжні системи).
Класична пластикова платіжна картка належить до електронних платіжних засобів.
Електронний платіжний засіб визначено як платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 Закону про платіжні системи). Тобто сама по собі картка нічого не варта без платіжного пристрою, який є технічним посередником між нею і рахунком, до якого вона емітована.
Приймати платіжні картки до сплати за товари продавець може тільки після укладання договору еквайрингу з банком, адже тільки такий договір надає право продавцю (у договорі еквайрингу він називається торговцем) приймати картки до оплати (п. 3 розділу V Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ від 05.11.2014 р. №705). Найпоширеніші два види еквайрингу — «звичайний» еквайринг, коли використовується POS-термінал у точці проведення розрахунків, та інтернет-еквайринг, коли використовується платіжний застосунок на сайті продавця, яким покупці можуть скористатися через Iнтернет.
Отже, POS-термінал дозволяє приймати оплату від покупців за місцем продажу товарів не готівкою, а платіжними картками, якими ініціюється переказ коштів з рахунку покупця на рахунок торговця за посередництвом банку-еквайра.
У разі застосування POS-термінала вже не виникає жодних сумнівів щодо того, що це розрахункова операція, бо покупець просто на місці здійснює розрахунок карткою через POS-термінал, тобто все відбувається як при розрахунку готівкою, але замість банкнот і монет є платіжна картка, яка проводиться через POS-термінал.
Таким чином, у разі оплати споживачем за товар платіжною карткою через POS-термінал продавець обов'язково повинен використовувати РРО, бо це є розрахунковою операцією.
Якщо ж оплата картками приймається дистанційно через Iнтернет платіжним застосунком, без контакту з покупцем і без роботи оператора, то ця операція вже більше схожа на роботу класичного банківського рахунку, на який можуть надходити платежі у будь-яку годину доби без контролю з боку торговця.
Така можливість розрахунку надається за допомогою еквайрингу, що здійснюється уповноваженим банком-еквайром, який надає торговцю платіжні термінали (POS-термінали для традиційного торговельного еквайрингу, mPOS-термінали в разі мобільного еквайрингу), а також надає програмне забезпечення для інтернет-еквайрингу — платіжний застосунок, який забезпечує доступ до платіжних карт через Iнтернет з використанням спеціально розробленого вебінтерфейсу, що дозволяє провести в інтернет-магазинах розрахунки за товари.
Якщо оплата надійшла в позаробочий час
В IПК від 27.10.2020 р. №4437/IПК/99-00-07-05-01-06 ДПСУ рекомендує у випадках отримання оплати за товари (послуги) в позаробочий час застосовувати РРО/ПРРО на підставі виписки фінустанови про надходження коштів, не пізніше наступного дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.
Звертаємо увагу: якщо наступний день буде вихідний, то розрахунковий документ роздруковується на РРО у перший робочий день підприємства. Тобто незалежно від того, коли було проведено операцію через РРО, надходження коштів відображається саме на дату їх зарахування на рахунок підприємства.
Клієнт-банк — не еквайринг
Податківці прирівнюють Приват24 та інші клієнт-банки до еквайрингу, хоча це помилка. Приват24 та LiqРay, наприклад, в Реєстрі платіжних систем НБУ немає, тому вважати їх платіжними системами не можна. Також Приват24 чи інший вид інтернет-банкінгу не вимагає від продавця укладати договір еквайрингу. Тому згадування інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу разом, як мінімум, дивне: це різні види банківських сервісів.
Зокрема, у листі НБУ від 30.12.2020 р. №57-0009/80572 зазначалося, що Приват24 і Ощад24 — це системи дистанційного обслуговування, а Монобанк і LiqPay — це сервіси банків, що надаються клієнтам для розрахунків, оплати за товари та послуги. А перекази коштів, здійснені за допомогою всіх цих сервісів, є переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, і є банківськими операціями.
Тож із листа НБУ випливає, що це безготівкова операція, що йдеться про рух коштів з рахунку на рахунок. Але у визначенні розрахункових операцій в Законі про РРО безготівкові операції теж є!
Так, якщо безготівкова операція з оплати за товари проведена за допомогою платіжної карти, — це потребує від продавця застосування РРО!
На нашу думку, яку ми обстоюємо в своїх публікаціях, торговець може отримувати безготівкові платежі за допомогою платіжних карток лише в тому випадку, якщо він укладе з банком договір еквайрингу, на підставі якого банк-еквайр буде списувати кошти з карток покупців та зараховувати їх на рахунок торговця. Тільки така операція є розрахунковою в розумінні Закону про РРО.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»