Чи загрожують штрафні санкції, визначені п. 119.1 ПКУ, спеціалізованим підприємствам і ФОПам, які здійснюють діяльність із закупівлі у населення відходів, вторинної сировини, якщо вони не мають змоги відобразити суми доходів, отриманих продавцями цих відходів, у додатку 4 у складі об'єднаної звітності?
Відповідно до пп. 165.1.25 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.
Також не утримується військовий збір при виплаті коштів громадянам за здану ними вторинну сировину згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Пунктом 19 Переліку №13361 дозволено проводити розрахункові операції з приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) без застосування РРО/ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
А нормами Порядку №5472 не передбачено ідентифікації громадян-продавців (здавачів) у квитанціях.
1 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
2 Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Отже, нормативними документами, якими встановлено порядок розрахунків з населенням за здану (продану) громадянами вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних, кольорових металів, не передбачено ідентифікацію громадян-продавців (здавачів). Також ні зміст розрахункових квитанцій, ні порядок ведення розрахункових книжок не передбачає ідентифікації громадян-здавачів.
Таким чином, спеціалізовані підприємства та фізособи-підприємці при виплаті коштів громадянам — здавачам вторинної сировини, побутових відходів, брухту чорних, кольорових металів не повинні утримувати податок на доходи фізосіб та військовий збір із цих коштів, але є щодо них податковими агентами, а це, своєю чергою, потребує подання додатка 4ДФ за ознакою доходу «149» щодо кожної фізособи за їх індивідуальними податковими номерами.
Щодо пп. 70.12.1 ПКУ, то згідно з ним фізособи зобов'язані надавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам тільки у разі, якщо їм виплачується дохід, з якого відповідно до законодавства утримуються податки. Позаяк із коштів за вторинну сировину податки не утримуються, то й надавати інформацію про свій ідентифікаційний код (паспортні дані) здавач не повинен.
Але як варіант закупівельник вторинної сировини, щоб отримати дані про ідентифікаційний код (паспортні дані) громадянина, може складати акт закупівлі (у довільній формі) — але не факт, що кожен здавач на це погодиться.
А незазначення такої інформації призведе до некоректного заповнення додатка 4ДФ, що потягне за собою накладання штрафу згідно з п. 119.1 ПКУ у розмірі:
— 1020 гривень — за перше порушення;
— 2040 гривень — за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.
Незазначення взагалі такої інформації в додатку 4ДФ не передбачає накладання штрафу за п. 119.1 ПКУ.
Світлана ЩЕРБИНА, «Дебет-Кредит»