Які штрафи за ненарахування та несплату ПДФО при виплаті доходів фізособам? В яких випадках застосовуватиметься пеня? Які штрафи будуть за помилки у ф. №1ДФ?
Штрафи за ненарахування та несплату ПДФО та ВЗ
З 2021 року відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 125-1 ПКУ.
Так, згідно з п. 125-1.1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента чи іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.2 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 125-1.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.3 ПКУ).
Згідно з п. 125-1.4 ПКУ діяння, передбачені п. 125-1.2 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів утретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. А платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, установлених розд. IV ПКУ.
Тобто якщо дохід фізособі (яка не є ФОПом або «незалежником») виплачує юридична чи самозайнята особа, то таке джерело виплати є податковим агентом. I саме той, хто виплачує дохід, утримує з нього ПДФО та сплачує до бюджету. Аналогічний обов'язок та відповідальність застосовуються і щодо військового збору. Якщо цього обов'язку не виконати, на податкового агента чекають вищезазначені штрафи, розмір яких залежить від того, як часто його штрафували за подібні порушення протягом останніх трьох років.
Зверніть увагу!
Штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування ПДФО самостійно виявляються податковим агентом під час перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПКУ, та виправляються в наступних податкових періодах протягом звітного року згідно з нормами ПКУ.
Про що йдеться? ПКУ передбачає кілька випадків, коли перерахунок ПДФО проводять обов'язково, і дозволяє податковому агенту проводити такі перерахунки добровільно — за будь-який попередній період. Про те, як треба було провести річний перерахунок за 2020 рік, ми писали в «ДК» №50/2020. Поради, наведені в цій статті, стануть у пригоді під час кожного перерахунку ПДФО. Якщо виправити помилки і доутримати ПДФО за наслідками перерахунку, штрафу за ст. 125-1 ПКУ не буде!
Але: для військового збору перерахунку ПКУ не передбачено. Отже, скористатися такою можливістю для уникнення штрафу за заниження суми збору податковому агенту не вдасться.
I ще одне. З 2021 року велике значення має наявність вини платника податків (у цьому випадку — податкового агента) при скоєнні податкового правопорушення. Зокрема, якщо йдеться про перше протягом 3-х років порушення, то за звичайні помилки податковий агент заплатить штраф у розмірі 10% несплаченого податку, а за умисні — 25%. Такі самі штрафи застосовуватимуться і щодо ПДФО, і щодо військового збору. Різниця істотна, але як вона застосовуватиметься?
Згідно з п. 109.1 ПКУ діяння вважаються вчиненими умисно, якщо є доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ. Тобто в ідеалі доводити вину податкового агента мають податківці. Проте як це буде на практиці і чи не доведеться, навпаки, податковим агентам доводити, що умислу не було, — покаже лише час.
В яких випадках буде пеня?
За пп. 129.1.3 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, — після закінчення 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Згідно з п. 129.4 ПКУ на суми грошового зобов'язання, визначеного пп. 129.1.3 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожен календарний день прострочення його сплати починаючи з 91-го календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, чинної на кожен такий день.
Тобто, якщо помилку самостійно і швидко виправити (протягом 90 днів з дня, коли ПДФО та ВЗ треба було заплатити до бюджету), пені не буде. Не буде її і пізніше, якщо помилку виправляти шляхом перерахунку ПДФО, про який ми писали вище. Адже такий спосіб виправлення не потребує подання уточнюючого розрахунку форми №1ДФ — результати перерахунку відображають у цій формі в звітному кварталі, в якому такий перерахунок проведено.
Відповідно й доплатити до бюджету ПДФО, недоплату за яким виявлено внаслідок перерахунку, треба буде в строки, встановлені для місяця, в якому проведено перерахунок.
Які штрафи будуть за помилки у ф. №1ДФ
Пунктом 119.1 ПКУ встановлено відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізособам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, у розмірі 1020 грн.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн.
Аналогічні штрафи застосовуватимуться й у разі подання нової звітності, в т. ч. щодо помилок з ЄСВ, — так визначено Законом №115 (яким установлено правила подання єдиної звітності).
Але з цією нормою вийшла колізія. Закон №115, коли говорить про застосування аналогічних штрафів щодо ЄСВ (у складі єдиної звітності), посилається на п. 119.2 ПКУ. А до ПКУ з 23 травня 2020 року (Законом №466) було внесено зміни, і тепер штрафи за порушення правил складання та подання форми №1ДФ передбачено п. 119.1.
Тобто формально нині ще від цього штрафу щодо помилок з ЄСВ можна відбитися. Проте потреби в цьому немає, адже тривають карантин і мораторій на штрафи та пеню. А далі, можливо, законодавці виправлять цю колізію.
Податківці наразі нічого не кажуть про штрафи саме щодо єдиної звітності. Тим часом більшість звітує за IV квартал ще за старою формою №1ДФ, тобто час на роз'яснення ДПС ще має.
Увага! Передбачені п. 119.1 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізособам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
А положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності. Зокрема, якщо після подання форми №1ДФ за звітний період платник податків подає новий податковий розрахунок за ф. №1ДФ з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання такого розрахунку за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу ф. №1ДФ унаслідок виконання вимог п. 169.4 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ПКУ, не застосовуються.
I ще! За п. 119.3 ПКУ штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 ПКУ, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника (ідентифікаційний номер фізособи) у ф. №1ДФ були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Штрафи під час карантину
Штрафи зростають і змінюються, проте більшість суб'єктів господарювання ними не цікавиться. А дарма! Хоча карантин триває і є великі шанси, що його строки буде подовжено, або сам карантин, або мораторій на застосування штрафів під час карантину закінчаться.
Наразі під час карантину податківці не можуть накладати штрафи згідно з ПКУ за виправлення помилок у ф. №1ДФ та щодо несплати ПДФО й військового збору.
Але це стосується помилок, які було зроблено та виправлено у періоді з березня до останнього дня строку карантину (наразі це 31 березня 2021 року).
Роз'яснюють податківці
...до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), подавали податкову звітність (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються.
Крім того, в період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ у разі неподання платниками податків податкової звітності (крім податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період.
У разі неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
ЗIР, підкатегорія 132.01
А ще треба пам'ятати, що адмінштрафи, навіть під час карантину, не зникли! За неподання ф. №1ДФ слід чекати на адмінштраф (від 51 до 85 грн).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №115 — Закон України від 19.09.2019 р. №115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».
- Закон №466 — Закон України від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»