Звільнення працівників завжди спричинює багато запитань, особливо коли йдеться про трудові договори, зареєстровані у центрі зайнятості, та про вимогу розірвати їх. Як це відбувається у 2020 році? Чи може це стати на заваді при припиненні ФОПа? На ці та інші запитання ми шукали відповідей у законодавстві та судовій практиці.
Діючий ФОП та працівник припиняють трудові відносини (договір до 2015 р.)
Нагадаємо, що обов'язкова реєстрація трудових договорів між ФОПом та найманим працівником була передбачена ст. 24-1 КЗпП. Але ця норма втратила чинність з 01.01.2015 р. згідно із Законом №77.
Тож ФОПи та працівники опинилися на межі двох взаємовиключних вимог: одна вже не вимагає реєстрації трудового договору, інша не встановлює порядку зняття з реєстрації зареєстрованих до 01.01.2015 р. договорів.
Свого часу Київський центр зайнятості надав роз'яснення, що з 01.01.2015 р. районні центри зайнятості міста Києва більше не реєструють трудові договори, укладені між працівниками та фізособами.
Водночас трудові договори, зареєстровані до 1 січня 2015 року, зніматимуться з реєстрації, як і раніше, відповідно до п. 9 Порядку №260.
Як ми з'ясували, зателефонувавши до довільно обраних центрів зайнятості на території України, на сьогодні у разі необхідності зняти з реєстрації договір, укладений до 01.01.2015 р., ФОП та працівник мають разом звернутися до центру зайнятості з паспортом та принаймні одним примірником договору. Жодної відмови у цьому разі ми не почули.
Причому звернутися можна до будь-якого центру зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору. Відповідальна особа центру зайнятості, до якої звернуться працівник та ФОП, які уклали трудовий договір в іншому центрі зайнятості, робить дві копії примірника трудового договору, засвідчує їх належним чином, один примірник надсилає до центру зайнятості, який зареєстрував цей трудовий договір, а другий екземпляр залишає у себе.
Відповідальна особа центру зайнятості, в якому був зареєстрований трудовий договір, після отримання копії трудового договору, знятого з реєстрації в іншому центрі зайнятості, вносить відповідний запис про зняття з реєстрації трудового договору до книги реєстрації та робить запис на наявному в центрі зайнятості третьому примірнику трудового договору.
Отже, у разі коли ФОП та працівник вирішили у 2020 році припинити трудові відносини, укладені до 01.01.2015 р. (за власним бажанням працівника чи з інших підстав), їм достатньо звернутися до центру зайнятості та зняти з реєстрації трудовий договір (незалежно від місця його реєстрації).
Припинений в ЄДР ФОП та працівники (трудові договори до 2015 р.)
Усе вищенаведене цілком стосується й припинення трудових відносин у разі припинення госпдіяльності ФОПа (за даними ЄДР). У таких випадках після внесення запису до ЄДР щодо припинення господарської діяльності підприємця ФОП та працівник також мають:
1) припинити трудові відносини з підстав, наведених у п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, про що внести запис до трудової книжки;
2) звернутися до центру зайнятості та зняти з реєстрації трудовий договір, зареєстрований до 01.01.2015 р., у вищенаведеному порядку.
Але з огляду на судову практику ми не виключаємо ситуації, коли центр зайнятості все ж таки може відмовити зняти з реєстрації трудовий договір із посиланням на Закон №77. Тоді ФОП чи фізособа можуть звернутися до суду з відповідною позовною вимогою.
Це важливо!
Вимоги до позовної заяви наведено у ч. 3 ст. 175 ЦПКУ. Слід не забути обов'язково вказати у позовній заяві на умови, визначені у п. 9 та 10 ч. 3 ст. 175 ЦПКУ. Тобто, що позивач підтверджує, що він не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Окрім того, якщо позовну заяву подає особа, звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, на цьому треба наголосити. У позовній заяві можуть бути наведені й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору, що ми наводимо нижче (ч. 4, 6 ст. 175 ЦПКУ). Без цих відомостей суд залишає позовну заяву без руху та встановлює строк на виправлення недоліків.
Процедура звернення до суду працівника чи ФОПа
Щодо процедури звернення до суду зазначимо таке.
1. Працівнику (чи ФОПу) слід скласти позовну заяву (позивач — працівник чи ФОП) та вказати на:
— обставини укладення трудового договору (послатися на факт реєстрації трудового договору до 01.01.2015 р.);
— підстави для його розірвання (наприклад, факт припинення підприємця за даними ЄДР та запис до трудової книжки, якщо такий було зроблено);
— обставини пред'явлення вимоги колишньому підприємцю-роботодавцю щодо зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору. Це може бути лист, поштове відправлення тощо, на яке працівник не отримав відповіді або отримав відмову у вчиненні спільної дії;
— якщо у трудовій книжці немає запису про припинення трудових відносин, вказати на обставини, які унеможливили внесення запису підприємцем-роботодавцем до трудової книжки. Це може бути відсутність зв'язку з колишнім підприємцем, зміна місця проживання/реєстрації, терміновий виїзд за кордон, інші причини.
2. Позовні вимоги сформулювати як «зобов'язати зняти безстроковий трудовий договір від «___» ___ 20___ р. з реєстрації у _____ центрі зайнятості». А якщо немає і запису про звільнення/припинення трудових відносин у трудовій книжці, — додатково просити й «розірвати безстроковий трудовий договір від «___» ___ 20___ р.».
Увага! Не забути сплатити судовий збір як за немайнову вимогу фізособи — на сьогодні це 840,80 коп. (для ФОПа судовий збір буде дещо більшим — 2102,00 грн).
3. Надіслати позовну заяву до районного суду за місцем проживання/адреси реєстрації працівника (ч. 1 ст. 28 ЦПКУ), зазначивши відповідача та третю особу:
а) відповідач — П. I. Б. ФОПа — колишнього роботодавця;
б) третя особа — центр зайнятості, в якому зареєстровано договір (на примірнику мають бути реквізити).
Важливо: до позовної заяви слід обов'язково додати (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПКУ) копію трудового договору, копію листа-звернення до ФОПа-роботодавця (чи працівника), копію листування, інші докази зазначених у наведеному вище п. 1 обставин у позовній заяві (у трьох примірниках відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб (ст. 177 ЦПКУ) — позовна заява з додатками: для суду, для відповідача (ФОПа) та для центру зайнятості).
4. Отримати рішення суду, яким позовні вимоги задоволено, центр зайнятості зобов'язано зняти з реєстрації трудовий договір (а також прийняте судом рішення розірвати трудовий договір). З дати набрання рішенням суду законної сили проконтролювати його виконання, звернувшись до центру зайнятості із запитом про надання публічної інформації в порядку, визначеному Законом про доступ до публічної інформації.
Вищенаведену процедуру звернення до суду може застосувати й ФОП, якщо працівник відсутній і немає можливості зв'язатися з ним або працівник відмовляється звернутися до центру зайнятості разом із ФОПом та зняти трудовий договір з реєстрації.
Увага! За потреби працівник чи ФОП завжди можуть звернутися до адвоката за правовою допомогою щодо складення позовної заяви.
Трудові відносини не можна припинити, бо друга сторона відсутня
Ускладнює ситуацію зі зняттям з реєстрації трудових договорів відсутність однієї зі сторін трудових відносин — ФОПа чи самого працівника.
У такому разі, звісно, центр зайнятості не зніматиме з реєстрації трудовий договір лише за зверненням однієї зі сторін трудового договору — ФОПа чи працівника. Навіть за умови наявності поважних причин відсутності одного з них.
Наприклад, працівник працював у ФОПа, який залишився в зоні АТО (ООС). Проте має запис у трудовій книжці та свій примірник трудового договору.
Або ФОП змінив місце проживання (чи виїхав за кордон на роботу), і працівник не має можливості зв'язатися з ним. Надсилання поштової кореспонденції не мало успіху.
Що робити такому працівникові? Звісно, звернутися до суду.
Судова практика для таких випадків є цілком позитивною — суди на боці працівників/ФОПів, які звертаються до суду (позивачів).
Наведемо приклади.
1. ФОП залишився в зоні АТО, документи згоріли. Трудовий договір із працівником з реєстрації в центрі зайнятості не знято.
5 квітня 2012 року між працівником та ФОПом було укладено трудовий договір. 30.06.2014 р. відповідач зробив запис до його трудової книжки за номером 7 «Звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України», також до його трудової книжки внесено запис: «Трудовий договір №12071200247 знято з реєстрації 29.08.2014 р.», але на порушення вимог законодавства юридично і фактично ФОП його не розірвав та не зняв з реєстрації в центрі зайнятості. Тому договір вважається чинним за даними витягу з Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції1.
Водночас ані договору, ані документів із Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області надати неможливо — всі документи як у ФОПа, так і в центрі зайнятості згоріли під час проведення бойових дій у м. Красний Луч 2014 року.
Працівник звернувся до Полтавського районного суду з позовом до ФОПа-роботодавця про розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації Полтавським центром зайнятості за місцем реєстрації місця проживання працівника-переселенця. Позовні вимоги судом повністю задоволені2.
1 Наразі Законом №341 повноваження у сфері зайнятості населення та трудової міграції передані від Мінсоцполітики до Мінекономрозвитку.
2 Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18.09.2020 р. у справі №545/1465/20.
2. ФОП припинений, до трудової книжки внесено запис про звільнення, договір з реєстрації в центрі зайнятості не знято.
11.03.2014 р. між працівником та ФОПом було укладено трудовий договір, який зареєстрований у Львівському міському центрі зайнятості. 25.03.2019 р. працівника було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку з припиненням діяльності ФОПа. Є запис у трудовій книжці за наказом. Але у центрі зайнятості з реєстрації договір не знято. Працівник неодноразово звертався до роботодавця з вимогою звернутися до центру зайнятості та належним чином оформити припинення трудових відносин. Проте станом на момент подання позовної заяви місце перебування ФОПа не відоме.
Працівник просить зняти договір з реєстрації. Позовні вимоги повністю задоволені1.
3. Працівницю звільнено 2010 року, у квітні 2020 році їй відмовили у взятті на облік як безробітної, тому що трудовий договір не знято з реєстрації в центрі зайнятості.
06.06.2008 р. між працівницею та ФОПом було укладено безстроковий трудовий договір, який зареєстровано у Саксаганському районному центрі зайнятості. Трудові відносини тривали до лютого 2010 року, а потім 25.02.2010 р. працівниця працевлаштувалася машиністом конвеєра у ВАТ «П». Однак у центрі зайнятості договір не було знято з реєстрації, про що працівниця дізналася 07.04.2020 р., коли звернулася до Криворізького міськрайонного центру зайнятості з метою реєстрації її як безробітної.
А ФОП 14.08.2014 р. припинив підприємницьку діяльність.
Це важливо!
Варто звернути увагу на те, що ФОП припиняє діяльність шляхом подання відповідної реєстраційної заяви форми 1. При цьому не вимагається надання доказів розірвання договорів із працівниками через центри зайнятості. Відповідну інформацію не перевіряє й держреєстратор при вчиненні реєстраційної дії з припинення ФОПа. I лише після внесення запису про припинення ФОП та працівник можуть звернутися до центру зайнятості та зняти з реєстрації трудові договори з підстав, наведених у п. 1 ст. 40 КЗпП (припинення роботодавця).
У працівниці в трудовій книжці немає записів про прийняття на роботу та про звільнення. Працівниця звернулася до суду з позовом про розірвання трудового договору та про зняття з реєстрації в центрі зайнятості. Суд задовольнив позов частково та розірвав трудовий договір2. Проте відмовив у знятті з реєстрації в центрі зайнятості — суд вважає, що судове рішення про розірвання трудового договору є підставою для зняття трудового договору з реєстрації в центрі зайнятості.
Зверніть увагу!
У чинній станом на 2020 рік редакції Порядку №260 не зазначено про таку підставу зняття з реєстрації, як судове рішення про припинення трудового договору.
Тому, на нашу думку, слід обов'язково просити суд саме зняти трудовий договір з реєстрації.
ФОП розриває договір із працівником, який зник
Ще один важливий момент — дострокове розірвання трудового договору з ініціативи ФОПа.
Так, 3 квітня 2018 року ФОП змушений звернутися до суду з позовом про розірвання трудового договору та зняття його з реєстрації у Слов'янському міському центрі зайнятості, адже працівник не виходить на зв'язок та жодних відомостей від нього ФОП не отримує понад півроку.
ФОП та працівник уклали трудовий договір 12.12.2012 р. та зареєстрували його у центрі зайнятості. Проте з листопада 2017 року і до квітня 2018 року працівник фактично припинив виконувати умови трудового договору та весь цей час відсутній на робочому місці. 21.10.2017 р. ФОП надіслав на адресу працівника листа з пропозицією розірвати трудовий договір у добровільному порядку. Однак працівник листа не отримав, бо змінив місце проживання. У зв'язку з тим, що працівник тривалий час відсутній на робочому місці без поважних причин, трудові відносини між сторонами фактично припинилися, а процедури розірвання договору не дотримано з вини працівника, ФОП змушений звернутися до суду.
Суд позовні вимоги задовольнив, трудовий договір розірвав з підстав п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, суд зобов'язав центр зайнятості зняти його з реєстрації3.
1 Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01.10.2020 р. у справі №464/4014/20.
2 Заочне рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2020 р. у справі №210/2562/20.
3 Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2018 р. у справі №243/2643/18.
Тому в разі, коли працівник не виходить на роботу і тривалий час не дає про себе знати, відсутній за місцем реєстрації/проживання, судова процедура може врятувати ФОПа від зайвих проблем у майбутньому при звільненні працівників у разі припинення госпдіяльності.
Позиція судів щодо зняття трудових договорів з реєстрації у разі смерті ФОПа
Згідно зі ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Згідно з п. 2.27 Iнструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р., запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться із додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 — дата звільнення; у графі 3 — причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. У цьому випадку відсутня можливість зробити запис про звільнення.
Механізм припинення трудового договору у разі смерті роботодавця — фізичної особи чинним законодавством не визначений. Окремі роз'яснення із цього приводу були надані Мінпраці в листі від 05.03.2003 р. №06/2-2/51, згідно з яким у разі смерті однієї зі сторін трудові відносини між сторонами припиняються (достроково). Тому виникає необхідність зняття з реєстрації у службі зайнятості трудового договору «у зв'язку зі смертю роботодавця» на підставі документів, що підтверджують його смерть. Але з 01.01.2015 р. реєстрацію в держслужбі зайнятості укладення і розірвання трудового договору, укладеного між працівником і ФОПом, скасовано. Тому на сьогодні для такої реєстрації немає законодавчих підстав.
Також на даний час унесення запису про припинення трудового договору до трудової книжки працівника законодавчо не врегульоване. Мінпраці у вищезгаданому листі пропонувало посадовим особам служби зайнятості до трудової книжки працівника вносити запис про зняття з реєстрації відповідного трудового договору у зв'язку зі смертю роботодавця і посвідчувати його в установленому порядку. Але запис про звільнення до трудової книжки працівника працівник служби зайнятості в будь-якому разі вносити не буде. Це не передбачено ні Положенням про Держслужбу зайнятості України, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 р. №19/2013, ні Iнструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р.
Рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.06.2020 р. у справі №614/419/20
Наслідки ігнорування вимоги зняття з реєстрації трудових договорів
Загалом, у разі коли ФОП вирішує припинити госпдіяльність, то з моменту внесення відомостей про припинення ФОПа до ЄДР останній разом зі своїми працівниками може звернутися до центру зайнятості та зняти трудові договори, укладені до 01.01.2015 р., з реєстрації.
Як ми зазначили вище, центри зайнятості не відмовляють у такому.
Якщо ж працівник не бажає звернутися до центру зайнятості або через різні причини ухиляється від цього, варто зібрати докази (написати листа та надіслати його за останньою відомою адресою працівника) і звернутися до суду щодо зняття договору з реєстрації в центрі зайнятості з дотриманням вищенаведеної процедури.
Головне, про що має пам'ятати ФОП, — факт незняття з реєстрації договору в центрі зайнятості свідчить про чинність трудового договору з працівником. I для працівника не знятий з реєстрації в центрі зайнятості трудовий договір також може принести безліч неприємностей — стати на облік як безробітна особа такий працівник не зможе.
I хоча це не тягне за собою нарахування та виплати зарплати у припиненого ФОПа, запис про звільнення є в трудовій книжці та до органу ДПС та ПФУ подано розрахунок за формою №1ДФ ті звітність з ЄСВ з остаточними розрахунками зі звільненими працівниками, — все ж таки процедури розірвання трудових відносин не дотримано.
Постає запитання: чи може податкова пред'явити претензії та під час перевірки застосувати відповідальність до такого ФОПа? На нашу думку, ні, не може. Та й жодної відповідальності за це для ФОПа немає. Але такий ФОП та працівник мають зареєстровані трудові відносини до дати зняття їх з реєстрації.
Утім, такі обов'язки не зникають й у діючого ФОПа, трудові договори в якого укладалися до 01.01.2015 р., проте працівники звільняються щойно тепер.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ЦПКУ — Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. №1618-IV.
- Закон №77 — Закон України від 28.12.2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».
- Закон №341 — Закон України від 05.12.2019 р. №341-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції».
- Закон про доступ до публічної інформації — Закон України від 13.01.2011 р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
- Порядок №260 — Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. №260.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»