Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 09.09.2020 р. №3764/IПК/99-00-05-05-02-06
Щодо визнання заборгованості фізичної особи безнадійною
Суттєво. Для визнання заборгованості фізособи безнадійною умова щодо обмеження суми такої заборгованості у 25% МЗП (з розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року, платником податку не застосовується.
! Кредиторам фізосіб — платникам податку на прибуток
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання заборгованості фізичної особи безнадійною та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство має заборгованості фізичних осіб, термін прострочення яких становить понад 180 днів. У зв'язку із введенням в дію 21.10.2019 р. Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII (далі — КзПБ) платник просить надати роз'яснення з таких питань:
Чи відповідає ознакам безнадійної заборгованості, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, прострочена понад 180 днів заборгованість фізичної особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру вимог кредитора для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зважаючи на законодавче затвердження процедури банкрутства фізичних осіб КзПБ?
Чи повинен платник податків враховувати обмеження суми безнадійної заборгованості фізичних осіб у 25 відсотків мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік) для фізичних осіб після прийняття КзПБ, що законодавчо затверджує процедуру банкрутства фізичних осіб?
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.
Згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).
Отже, платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), за умови що така заборгованість відповідає ознакам, установленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до пп. «ґ» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб — заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).
З 21.10.2019 р. введено в дію КзПБ, у книзі четвертій «Відновлення платоспроможності фізичної особи» якого визначено процедуру банкрутства боржника — фізичної особи, фізичної особи — підприємця. Відповідно до ст. 113 КзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника — фізичної особи, фізичної особи — підприємця здійснюється в порядку, визначеному КзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою четвертою КзПБ.
Таким чином, для визнання заборгованості фізичної особи безнадійною умова щодо обмеження суми такої заборгованості у розмірі 25 відсотків мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року, платником податку не застосовується.
Платник податку має право зменшити фінансовий результат на суму безнадійної заборгованості фізичної особи, якщо така заборгованість прострочена понад 180 днів і розмір сукупних вимог кредитора за такої заборгованістю не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство.
Iндивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).