• Посилання скопійовано

«Сімейний підряд» у судовій практиці

Допомога родині — подружній чи трудовий обов'язок? Коли умови роботи можна пояснити сімейним бізнесом? Суди по-різному ставляться до такої допомоги, тож розгляньмо сучасну судову практику з цього питання1.

У пересічних громадян сприйняття сімейного бізнесу цілком реальне — це спільна робота всіх або деяких членів сім'ї для отримання прибутку. Наприклад, коли відкривається кафе чи магазин, хоча цей бізнес оформлений на ФОПа (дружину чи чоловіка), вся сім'я розуміє це як спільне майно та ставиться до всього, що стосується бізнесу та самого майна, як до спільної власності. Підтримує таке ставлення і СКУ.

1 Постанова Третього апеляційного адмінсуду від 13.05.2020 р. у справі №340/3085/19.

СКУ — про майно сім'ї

1. За загальним правилом, доходи, одержані одним із подружжя, є їх спільною сумісною власністю (ст. 61 СКУ). А при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя (ч. 2 ст. 65 СКУ).

2. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина та чоловік мають право на укладення між собою всіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (ч. 1, 2, 4 ст. 64 СКУ).

3. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СКУ).

Але бізнес — це не лише майно, а й щоденна праця, в якій члени сім'ї ФОПа часто допомагають.

I коли ми говоримо про надання допомоги в межах такого створеного ФОПом «сімейного бізнесу» — обслужити відвідувачів кафе, продати товар замість продавця (якого один із подружжя підміняє на кілька годин), провести інвентаризацію продукції, товарів тощо, — то тут Держпраці вимагає обов'язкового оформлення трудових відносин.

Позиція Держпраці

Свою позицію контролери обґрунтували такими аргументами:

1) ФОП має право здійснювати підприємницьку діяльність самостійно, шляхом створення юросіб, із залученням найманої праці та спільно з іншими особами на підставі відповідних угод. При цьому наймана праця може залучатись як на постійній основі шляхом укладання безстрокового трудового договору, так і на визначений строк або для виконання певної роботи;

2) у разі якщо робота, яку особа виконує на користь госпсуб'єкта, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватися на умовах трудового договору;

3) чинне законодавство не передбачає можливості допуску особи до роботи на товариських (дружніх) чи родинних стосунках.

I це при тому, що самі підприємці при розгляді в судах подібних спорів вказують не просто на родинні стосунки, а на факт перебування з «неоформленою працівницею» у подружніх стосунках.

При цьому часто доказом виконання саме роботи в межах трудової діяльності є фото- та відеофіксація певних дій одного з подружжя на момент інспектування. Так було і в коментованій справі. На момент несподіваної фотофіксації інспекторами Держпраці того, що відбувається у магазині-кіоску, дружина (не будучи оформленим працівником!) набирала продукти для дому (не здійснювала торгівлі!). Тимчасом як зафіксовані дії на фото інспекторів були витлумачені саме як торгівля без трудового договору.

Що вирішив суд

Суд погодився з Держпраці і навіть визначив посаду дружини — вона мала бути оформлена продавцем із посадовими обов'язками згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Мінпраці від 29.12.2014 р. №336.

Унаслідок цього ФОП як чоловік та «неоформлений» роботодавець має сплатити за присутність дружини у магазині-кіоску 125190,00 грн.

Гумор ситуації полягає в тому, що відповідати доведеться подружнім майном. Тобто штраф виписано на роботодавця-ФОП, але платити його доведеться зі сімейного бюджету.

А як буває в інших судових справах?

На жаль, така ситуація не є винятковою — судова практика знає ще кілька схожих прикладів. Хоча вони далеко не всі закінчувалися штрафами. Суди все ж таки розділяють допомогу подружжя у «сімейному бізнесі» та постійне виконання трудових обов'язків членом родини.

При цьому поведінка та пояснення одного з подружжя може врятувати від штрафу. Розповімо на прикладах, які пояснення в суді можуть мати перевагу над аргументами інспекторів Держпраці.

1. Перебування подружжя у приміщенні магазину під час обідньої перерви — не трудова діяльність

У постанові від 15.02.20919 р. у справі №823/2290/18 Шостий апеляційний адмінсуд визнав переконливими пояснення чоловіка, якого інспектори Держпраці застали під час обідньої перерви у приміщенні кафе, де його дружина здійснює госпдіяльність як ФОП.

Суд зазначив, що сам факт відсутності дружини-ФОПа на момент інспектування і те, що не було трудового договору з чоловіком, який лише заміняв її під час обіду та не здійснював продажу продукції, не є підставою для застосування штрафу. Адже перевіряльники не зафіксовано жодного факту продажу товарів, напоїв тощо цим чоловіком.

Як наслідок, постанова Держпраці про застосування штрафу у розмірі 111690,00 грн за неоформленого чоловіка скасована.

2. Допомога подружжя з відвідувачами кафе не потребує оформлення трудової угоди

Допомога дружини у кафе чи ресторані може виявлятися й у таких дрібницях, як винести відвідувачам меню та прийняти замовлення у той час, як чоловік зайнятий іншими справами.

Причому дружина, надаючи пояснення інспекторам Держпраці та в суді, підкреслила, що робить це не періодично чи щодня, не виконує роботу офіціанта, а просто іноді допомагає чоловікові за великої кількості клієнтів.

Такі пояснення виявилися цілком прийнятними для суду, який скасував штраф, застосований Держпраці, у розмірі 125190,00 грн1. До речі, й сама Держпраці, яка одноразово спіймала дружину за такою допомогою, не змогла довести періодичність виконання роботи офіціанта, дотримання правил внутрішнього розпорядку кафе чи ресторану тощо.

3. Кількагодинне заміщення не потребує укладення трудового договору

В іншій справі суд також став на бік ФОПа-дружини, чоловік якої заміщав її у магазині через хворобу2. Подружжя вважає магазин сімейним бізнесом.

1 Постанова Другого апеляційного адмінсуду від 02.12.2019 р. у справі №552/3118/19.

2 Постанова Третього апеляційного адмінсуду від 22.01.2020 р. у справі №340/1352/19.

Під час інспектування ФОП-дружина категорично заперечувала можливість трудових відносин із чоловіком. Адже 1,5 години заміщення продавця чоловіком у магазині, який, своєю чергою, не здійснював продажу товарів, жодним чином не може вказувати на будь-які трудові чи цивільно-правові відносини.

При цьому допитана в судовому засіданні як свідок ФОП-дружина виявила винахідливість та пояснила, що її чоловік за національністю молдованин і не був обізнаний, що проводиться саме перевірка. А на момент розгляду справи в суді чоловік взагалі перебував у зоні АТО.

Щоправда, крім таких доволі кумедних пояснень, ФОП-дружина надала цивільно-правовий договір, укладений саме в день інспектування, за яким чоловік ФОПа-дружини зобов'язувався здійснити ремонт електромережі. Вартість послуг становила 50 грн. Договір діяв лише один день — з та до 07.05.2019 р. Факт виконання договору підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг).

Важко сказати, який із наведених аргументів став вирішальним у цій справі, проте суд скасував постанову Держпраці та звільнив ФОПа-дружину від штрафу в сумі 125 190,00 грн. Суд також вказав на відсутність переконливіших доказів від інспекторів Держпраці про працю чоловіка на постійній основі, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку з виплатою зарплати.

Отже, і в цій справі пояснення дружини та її винахідливість спрацювали на її користь та спричинилися до скасування штрафу.

4. Зустріч з інспекторами й отримання направлення на інспектування — не є доказом наявності трудових відносин

В іншому випадку самі ж працівники звернулися на Урядову гарячу лінію, що і стало приводом для проведення позапланового інспектування Держпраці.

Щодо однієї з працівниць, яка поскаржилася, то тут ФОП не розгубився. Суд звернув увагу на те1, що згідно з розпорядженням №13 від 29.08.2018 р. вона була прийнята на посаду касира з розміром заробітної плати 3750 грн, про що того самого дня повідомлено територіальний орган ДФС, — і все це було зроблено напередодні складення акта інспектування. Жодних доказів існування трудових відносин до інспектування Держпраці не надало.

Ще одна жінка, яку Держпраці вважала неоформленою працівницею, є дружиною ФОПа.

Суд зауважив, що сам факт перебування під час перевірки у приміщенні кафе-бістро дружини, де здійснює господарську діяльність її чоловік-ФОП, не свідчить про виконання нею трудової функції. Хоча з відеозапису інспекційного відвідування вбачається, що саме їй як дружині інспектори повідомлено про необхідність надання пакета документів, що стосується предмета перевірки.

5. Торгівля в магазині — це сімейний бізнес, а не трудова діяльність

У цій справі як сімейний бізнес розглядалася торгівля в одному приміщенні (магазині) кількох підприємців, які перебувають у родинних стосунках між собою.

У постанові Шостого апеляційного адмінсуду від 19.09.2019 р. у справі №620/787/19 йдеться про сімейний бізнес кількох ФОПів — чоловіка та двох синів, які одночасно орендують одне приміщення (три договори оренди), а дружина лише допомагала реалізовувати товар. При цьому дружина була працевлаштована в чоловіка. Щодо синів, то вони самостійно здійснюють госпдіяльність окремо один від одного, мають різні каси та не мають найманих працівників.

Перевіряти інспектори прийшли одного з синів. I треба ж такому статися: з'ясувалося, що обов'язки продавця в такого сина на цей момент виконувала мати! Яка оформлена як продавець, але в батька.

Відтак суд у цій справі не зважав на пояснення дружини та мами, що вона хоча й була працевлаштована у чоловіка, все ж таки допомагала синам. Але зазначив, що інспектори мали врахувати під час перевірки, торгівлю від імені якого саме ФОПа (чоловіка чи синів) вона здійснює без укладення трудового договору.

Схожу ситуацію суд розглядав й у справі №820/4347/182.

Чоловік та дружина зареєстровані ФОПами. Проте, маючи однакові коди КВЕД, один із них має найманих працівників, а інший — ні. I не дивно, що, перевіряючи роздрібну торгівлю та ресторан, інспектори зацікавилися саме ФОПом без найманих працівників.

Як наслідок, не з'ясувавши, у кого оформлені працівники, відсутність трудових договорів приписали одному з подружжя (ФОПу). А суд з'ясував3, що наймані працівники все-таки працюють і за них сплачуються податки, проте іншим ФОПом (іншим із подружжя). Тож постанова про застосування штрафних санкцій за трьох неоформлених працівників у сумі 335070,00 грн була скасована.

1 Постанова Третього апеляційного адмінсуду від 17.09.2019 р. у справі №160/7604/18.

2 Постанова Харківського апеляційного адмінсуду від 03.12.2018 р. у справі №820/4347/18.

3 Постанова Восьмого апеляційного адмінсуду від 08.05.2019 р. у справі №807/739/18.

Поради юриста

1. Сімейного бізнесу в Україні не існує — офіційно таке закріплено лише для фермерських господарств, де чітко сказано, що з членами сім'ї трудових угод не укладають. Решта випадків спільного ведення бізнесу членами родини, у т. ч. чоловіком та дружиною, регулюються нормами СКУ та КЗпП.

2. Як показують висновки наведених вище судових рішень, виконання певної роботи на постійній або навіть тимчасовій основі потребує оформлення трудових чи цивільно-правових договорів. Але у багатьох випадках кмітливість подружжя їх рятувала частіше, аніж докази оформлення відповідних договорів чи їх відсутності. Тому ризикнути і сподіватися на те, що ви в суді виграєте, можна (такі приклади є), але краще все ж таки перестрахуватися й оформити застосування праці договором.

3. Слід пам'ятати, що перебування дружини або чоловіка, іншого члена родини у господарському приміщенні ФОПа — одного з подружжя, жодним чином не вказує на трудові відносини, які слід оформити договором. Але інспектори Держпраці часто використовують цей факт проти ФОПа.

Тому слід заздалегідь запастися поясненнями, які ви надаватимете в разі несподіваної появи інспекторів Держпраці на порозі магазину чи кафе/ресторану.

Звісно, жоден нормативно-правовий акт в Україні не може заборонити надавати допомогу чоловікові або дружині-ФОПу при здійсненні госпдіяльності. Але пам'ятайте, що Держпраці в цьому разі захищатиме інтереси того, хто працює, наполягаючи на тому, що праця кожного має бути оплачена, а відносини з використання праці — належним чином оформлені.

Якщо з такою перевіркою завітають податківці (а вони теж мають право контролювати оформлення трудових відносин і щоб зарплата не платилася «у конвертах»), то вони вимагатимуть ще й сплати податків та ЄСВ!

4. Самого укладання трудового договору замало — про це слід ще й повідомити податківців. Мало того, що неповідомлення загрожує штрафом в розмірі 1 МЗП (нині 4723 грн), то ще й факт вчасного укладання трудового договору (до початку використання праці) може бути поставлений під сумнів.

Наприклад, ситуація така. ФОП уклав договір із працівником (донькою) 03.12.2018 р., проте повідомив органи ДПС лише 06.12.2018 р. А інспектори праці завітали 05.12.2018 р. (ось так не пощастило).

Цю справу ФОП усе-таки виграв, і штраф йому скасували, проте для цього довелося дійти аж до Верховного Суду*.

Тому до зустрічі з інспекторами Держпраці слід готуватися заздалегідь або вміти активно діяти і вчасно реагувати на порушення, які можуть призвести до штрафу, — наразі ми говоримо про неоформлених працівників. I навіть за відсутності законодавчого дозволу використовувати працю членів родини без трудового договору все ж таки слід розуміти, що допомога подружжя реальна та цілком законна, якщо вона не входить до сфери трудової діяльності з виконанням посадових обов'язків на постійній чи тимчасовій основі.

* Постанова ВС від 23.04.2020 р. у справі №440/45/19

Висновки

Правова конструкція — організація роботи подружжя через оформлення кожного з них підприємцем, — як бачимо, спрацьовує. I навіть плутанина у показаннях продавців, які сприймають подружжя ФОПів як одного роботодавця, не впливає на висновки суду. Загалом, оформлення працівників та виконання ними роботи в одного з ФОПів не завжди потребує оформлення трудових чи цивільно-правових відносин із тими самими працівниками іншим ФОПом. Ускладнити ситуацію може лише наявність РРО, який чітко покаже, чий товар продається. Тому реалізація товару/продукції ФОПа через оформлений на нього РРО потребуватиме оформлення з продавцем — членом сім'ї трудового договору.

На нашому вебпорталі ми вже не вперше піднімаємо питання оформлення працівників ФОПами, які перебувають з ними у сімейних чи шлюбних стосунках.

I ситуація з часом не змінюється — право громадянина розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці у випадку виконання ним певного кола обов'язків в приватного підприємця означає обов'язок працедавця укладати з ним трудові стосунки офіційно.

Тому або озброюйтесь креативними поясненнями, або оформляйте трудові чи цивільно-правові договори.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру