Суб'єкт господарювання — платник ПДВ виробляє та/або імпортує медвироби, потрібні для боротьби з пандемією COVID-19. Розгляньмо особливості застосування пільги з ПДВ для цієї ситуації.
Звільнення від оподаткування ПДВ
Встановлено п. 71 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Ним передбачено кілька умов, за виконання яких платник може скористатися пільгою.
Перша умова: пільга діє тимчасово на період карантину, тобто починається з 17.03.2020 р. (як сказано в цій нормі ПКУ) і діє до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, на всій території України.
Карантин на всій території України встановлено з 12.03.2020 р. до 22.05.2020 р. постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211. Але потім продовжено постановою КМУ від 20.05.2020 р. №392 з 22.05.2020 р. до 31.07.2020 р.
Таким чином, пільгою можна скористатися в період з 17.03.2020 р. до 31.07.2020 р. включно.
Якщо карантин буде продовжено новою постановою КМУ, то й пільгу буде продовжено.
Друга умова: звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України.
Тобто звільняються від оподаткування як імпортні, так і внутрішні операції. I пільга підлягає застосуванню як до товарів вітчизняного виробництва, так і до ввезених на територію України.
Поряд з цим пільга з постачання відповідних товарів на митній території України діє незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати) (IПК від 05.06.2020 р. №2316/6/99-00-07-03-02-06/IПК).
Пільга застосовується незалежно від того, кому здійснюється постачання таких товарів — закладам охорони здоров'я чи будь-яким іншим суб'єктам господарювання/кінцевим споживачам (див. IПК від 03.06.2020 р. №2297/6/99-00-07-03-02-06/IПК, від 26.05.2020 р. №2203/6/99-00-07-03-02-06/IПК).
До того ж на такі операції «компенсуючий» ПДВ за п. 198.5 і ст. 199 ПКУ не нараховується.
Важливо! Пільга стосується всіх платників ПДВ — як юридичних осіб, так і ФОПів. Це саме зазначено в п. 5 Iнформлиста ДПСУ від 16.04.2020 р. №10.
Третя умова: пільга стосується постачання товарів, наведених у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 20.03.2020 р. №224.
Отже, все начебто просто і зрозуміло. Якщо товар є у Переліку №224 і продається в період дії карантину, операції з його постачання звільняються від ПДВ.
До речі, до Переліку №224 було внесено зміни — постановою КМУ від 08.04.2020 р. №271. У пункті 2 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування. Опубліковано її 15.04.2020 р. у газеті «Урядовий кур'єр». Таким чином, ця постанова, а отже, і зміни до Переліку №224 набрали чинності з 15.04.2020 р. — з дня опублікування.
Хоча, наприклад, тернопільські податківці написали, що зміни діють з 16.04.2020 р. Мабуть, податкова у ЗIР припустилася помилки в даті. Адже в усіх IПК щодо цієї пільги з ПДВ постійно говорять про 15.04.2020 р.
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується:
— з 17 березня 2020 року — до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 у редакції до внесення доповнень постановою №271;
— з 15 квітня 2020 року — до операцій з постачання всіх товарний позицій, включених до Переліку №224, в тому числі з урахуванням постанови №271.
Але в Переліку №224 наведено також додаткові умови, яких варто дотримуватися, щоб мати змогу скористатися пільгою.
На замітку!
Пільга діє незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів (див. IПК від 26.05.2020 р. №2203/6/99-00-07-03-02-06/IПК).
Як користуватися Переліком №224
1. Звіряємо назву (код).
Перелік містить три таблиці:
1) лікарських засобів (із зазначенням коду за УКТ ЗЕД, найменування, форми випуску і дозування);
2) дезінфекційних засобів, антисептиків, відповідного обладнання (із зазначенням коду за УКТ ЗЕД, назви основного компоненту, форми випуску, вмісту активно діючої речовини);
3) медичних виробів, обладнання, у тому числі засобів індивідуального захисту тощо (код за УКТ ЗЕД, назва виробу).
Таким чином, СГ насамперед має звірити товар, який він постачає, із товарами, зазначеними у Переліку №224, — за найменуванням, кодом УКТ ЗЕД тощо.
Причому у примітці 1 до Переліку №224 сказано, що коди згідно з УКТ ЗЕД наводяться довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ та сплати ввізного мита за товари, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів до назви товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку №224.
Наприклад, підприємство постачає спирт етиловий з кодом УКТ ЗЕД 3004. Iнша його назва — етанол. У Переліку №224 немає спирту етилового з кодом 3004, але є:
— етанол з кодом 2208;
— етанол з кодом 2207 10 00 10, 2207 20 00 90;
— засіб спиртовий, який містить етанол, з кодом 2207, 2208.
Позаяк назва спирту етилового відповідає міжнародному непатентованому найменуванню (етанол), на постачання спирту етилового пільга поширюється.
Для лікарських, дезінфекційних засобів, антисептиків достатньо звірити код та назву. Якщо вони збігаються, то ПДВ-пільга щодо продажу таких засобів застосовується. А от для медвиробів та обладнання ще має бути дотримано таких вимог.
2. Звіряємо поняття (щодо медвиробів і обладнання).
У примітці 2 до Переліку №224 зазначено, яким поняттям мають відповідати товари, наведені в цьому переліку.
Медичні вироби, активні медичні вироби — згідно з поняттями, наведеними в техрегламентах №753, №754, №755.
Техрегламенти
Техрегламент №753 — Технічний регламент щодо медичних виробів, затверджений постановою КМУ від 02.10.2013 р. №753.
Техрегламент №754 — Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затверджений постановою КМУ від 02.10.2013 р. №754.
Техрегламент №755 — Технічний регламент щодо активних медичних виробів, які імплантують, затверджений постановою КМУ від 02.10.2013 р. №755.
Техрегламент №761 — Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою КМУ від 27.08.2008 р. №761.
Засоби індивідуального захисту (ЗIЗ) — у значенні, наведеному в Техрегламенті №761 або №753.
Основні поняття
Медичний виріб — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти (пп. 9 п. 2 Техрегламенту №753).
Медичний виріб — будь-який виріб, що застосовується як окремо, так і в поєднанні з такими виробами, включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу, і призначений виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення стану здоров'я пацієнта в разі захворювання; діагностики, моніторингу, лікування, полегшення або компенсації стану здоров'я пацієнта в разі травми або інвалідності; дослідження, заміни чи видозмінювання анатомії або фізіологічного процесу; контролю процесу запліднення, та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти (пп. 8 п. 2 Тегрегламенту №754).
Активний медичний виріб — будь-який медичний виріб, робота якого залежить від наявності джерела електричної енергії або будь-якого іншого джерела енергії, крім безпосередньо генерованої людським організмом або силою тяжіння (гравітації) (пп. 1 п. 2 Техрегламенту №755).
ЗIЗ — спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров'я (п. 1 Техрегламенту №761).
Припустімо, ми звірили поняття, і вони відповідають тому товару, який підприємство продає. Далі воно має виконати таку умову.
3. Наявність поданої декларації про відповідність та нанесення знака відповідності техрегламентам (щодо медвиробів і обладнання). Таку вимогу наведено у примітці 3 до Переліку №224.
Особливості нанесення такого знака, подання декларації наведено в техрегламентах. Тому тут на цьому питанні не спинятимемося. Знак має бути нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Фактично нанесення такого знака свідчить, що підприємство дотримується вимог відповідного техрегламенту.
Разом з тим у примітці 3 зазначено: якщо якісь вимоги техрегламентів не виконуються (наприклад, не подано декларацію про відповідність та/або не нанесено знак відповідності), треба отримати:
— щодо медичних виробів (медвиробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують) — повідомлення МОЗ про введення в обіг та/або експлуатацію;
— щодо ЗIЗ — повідомлення Держпраці про введення в обіг ЗIЗ.
З особливостями подання заяви до МОЗ можна ознайомитися на вебсторінці Міністерства.
Заява подається у довільній формі із зазначенням:
— мети введення в обіг та/або експлуатацію,
— інформації щодо виробника,
— назви виробів,
— номера партії або серійного номера,
— обсягу партії,
— призначення виробу та способу дії.
До заяви також додаються:
1) документ про відповідність, виданий за межами України (у разі наявності);
2) лист-підтвердження заявника про те, що не проведено оцінки відповідності медичних виробів.
Заява з доданими документами подається до Фармацевтичного директорату МОЗ у паперовій формі та в електронній формі (на електронну адресу: moz.pharma24@gmail.com).
На підставі розгляду цих документів безоплатно видається повідомлення МОЗ.
З особливостями подання заяви до Держпраці можна ознайомитися на сайті Держпраці.
Заява подається в довільній формі із зазначенням:
— мети ввезення,
— інформації щодо виробника,
— назви виробів, коду згідно з УКТЗЕД,
— номера партії або серійного номера,
— обсягу партії,
— даних щодо призначення виробу та способу дії.
Заява подається дистанційно на електронну адресу (або в інший спосіб) до територіального органу Держпраці за місцем державної реєстрації заявника.
На підставі розгляду цих документів безоплатно видається повідомлення Держпраці.
Чи можна відмовитися від пільги?
У п. 71 підр. 2 р. ХХ ПКУ сказано про звільнення від оподаткування, якщо операція постачання відповідає всім наведеним у цій нормі умовам. Про можливість відмови від пільги нічого не сказано. Тому відмовитися від пільги не можна.
Обов'язковість застосування пільги випливає із зауваження податківців (див. ЗIР, підкатегорія 101.12, п. 6 Iнформлиста №10, IПК від 22.06.2020 р. №2505/6/99-00-05-06-02-06/IПК, від 03.06.2020 р. №2297/6/99-00-07-03-02-06/IПК), що якщо платники постачали пільгові товари починаючи з 17.03.2020 р. без застосування пільги (наприклад, нараховували ПДВ за ставкою 7% чи 20%), вони зобов'язані відкоригувати раніше нараховане ПЗ з ПДВ. Адже ПН на такі постачання з 17.03.2020 р. вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) положення п. 71 підр. 2 р. XX ПКУ.
У цих самих консультаціях податкової зазначено особливості коригування. Так, коригують на дату повернення покупцям сум ПДВ чи на дату зарахування сум таких ПДВ у рахунок майбутніх постачань. Але якщо постачання здійснювалося кінцевому споживачеві (неплатнику ПДВ), повернути ПДВ, як правило, неможливо. Тому, на думку податкової, в цьому разі нічого коригувати не потрібно.
Коригують таким чином. Постачальник складає РК до початкової ПН, в якій нараховано ПДВ, в якому показники щодо поставлених товарів зазначають із мінусом. Тобто початкову ПН обнуляють. У графі 2.1 розділу Б «Код причини коригування» пишемо 103 «Повернення товару або авансових платежів». Реєструє такий РК покупець.
Поряд із цим постачальник виписує правильну ПН на постачання звільненої операції, без нарахування ПДВ (про особливості її складання далі). Дата виписування такої ПН має збігатися з датою початкової ПН. Таким чином, дата правильної ПН і дата РК не збігатимуться.
Якщо помилкову ПН було відображено у декларації з ПДВ, слід подати УР до такої декларації, зменшивши ПЗ з ПДВ. Очевидно, що в цьому УР зазначають правильну ПН. Разом з тим РК до помилкової ПН в декларації не відображається.
Ще одна проблема може чигати на покупця пільгових товарів, якщо постачальник надав йому ПН з нарахуванням ПДВ. Але ж ми встановили, що позаяк товари пільгові, то ПДВ на них не нараховується. Тож покупець не має права на податковий кредит (див. Iнформлист №10, IПК від 03.06.2020 р. №2297/6/99-00-07-03-02-06/IПК). Виходить, якщо покупець на підставі помилкової ПН відобразив ПК, доведеться цей ПК знімати, подавши УР до декларації з ПДВ, в якій його відображено.
На замітку!
Вартість товарів, включених до Переліку №224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження пільги, встановленої п. 71 підр. 2 р. XX ПКУ, відповідно до змін, внесених Законом №540, тобто з 17 березня 2020 року. Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів (IПК від 26.05.2020 р. №2203/6/99-00-07-03-02-06/IПК).
Які особливості складання ПН на пільгові операції?
Про особливості читаємо в п. 7 Iнформлиста №10.
У верхній лівій частині ПН у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» ставлять позначку «Без ПДВ».
У графі 8 розділу Б (таблична частина) ПН зазначають код ставки податку «903».
У графі 9 наводять код пільги — 14060544 (згідно з довідником пільг №99/2 станом на 01.07.2020 р.).
Якщо платник постачає одночасно як пільгові (звільнені від оподаткування), так і інші товари, йому варто складати дві окремі ПН.
Пільгові операції постачальник відображає в рядках 5 та 5.1 розділу I податкової декларації з ПДВ. Водночас інформацію про ці операції фіксує у додатку 6 до декларації.
Олександр ЗОЛОТУХІН, «Дебет-Кредит»