Реєстрація платником ПДВ може бути добровільною, зокрема під час держреєстрації особи, а також обов'язковою, у т. ч. при переході з ЄП на загальну систему. В будь-якому разі зважати треба на порядок та строки подання заяви. Розглянемо процедуру реєстрації платником ПДВ із врахуванням останніх змін1.
Реєстрація платником ПДВ
Реєстрація платником ПДВ може бути обов'язковою та добровільною. Вимоги обов'язкової реєстрації наведено у ст. 181 ПКУ, і тут СГ права вибору не має.
Якщо СГ, у т. ч. платник ЄП2, вважає за доцільне зареєструватися платником ПДВ, він має право прийняти таке рішення добровільно. Добровільна реєстрація передбачена ст. 182 ПКУ.
1 Останні зміни щодо реєстрації платників ПДВ запроваджено Законом №466.
2 У цьому разі платнику ЄП треба перейти на сплату ЄП за ставкою 3%, додатково див. пп. 4 п. 293.8 ПКУ та п. 183.4 ПКУ.
Крім того, новостворений СГ має право прийняти добровільне рішення про реєстрацію платником ПДВ під час держреєстрації. Iнформаційна взаємодія між Єдиним держреєстром та інформаційними системами державних органів відбувається за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів в електронній формі. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону про держреєстрацію одночасно з відомостями від держреєстратора технічний адміністратор забезпечує передачу відомостей із заяви про:
— державну реєстрацію створення юридичної особи;
— державну реєстрацію фізичної особи підприємцем з обранням спрощеної системи оподаткування;
— добровільну реєстрацію як платника ПДВ;
— включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
У будь-якому разі (незалежно від причини реєстрації) особі слід подати реєстраційну заяву за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) або до держреєстратора під час державної реєстрації.
Заяву подають виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі, іншого способу подання реєстраційної заяви не передбачено.
Це нова вимога, що діє з 23 травня 2020 року і встановлена п. 183.7 ПКУ. Наразі змін до Положення №1130 не внесено.
За відсутності підстав для відмови у реєстрації згідно з п. 183.9 ПКУ податковий орган зобов'язаний протягом 3 р. д. після надходження реєстраційної заяви внести запис до реєстру. Особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку, заповнення ПН та звітності.
Про факт реєстрації особи платником ПДВ свідчитиме запис у реєстрі платників податку. Платник податку самостійно може перевірити свою реєстрацію через електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Заповнення заяви
Форма реєстраційної заяви про реєстрацію платником ПДВ — це форма №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130). У заяві обов'язково мають бути заповнені такі реквізити:
1. Позначка «юридична особа» або «фізична особа».
2. Податковий номер/серія та номер паспорта.
3. Найменування (юридична особа) або прізвище, ім'я та по батькові (фізична особа — підприємець).
4. У графі «причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V ПКУ» — причина реєстрації платником ПДВ, що визначена у додатку до заяви.
5. Бажана дата реєстрації платником ПДВ/дата переходу на спрощену систему оподаткування та/або дата переходу на застосування ставки єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ/дата відмови від спрощеної системи оподаткування.
6. У графі «відомості про відповідальних осіб платника» (фізичні особи — підприємці не заповнюють) — дані (прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків/номер та серія паспорта) керівника, головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, особи, яка подає заяву (представник платника).
7. Підпис заявником із зазначенням дати.
Заповнення заяви №1-ПДВ має свої особливості і залежить від причини реєстрації. Наприклад, при обов'язковій реєстрації рядок заяви «бажана дата реєстрації» не заповнюють. Але тоді обов'язково слід зазначити дату досягнення загальної суми оподатковуваних операцій та суму (ця інформація зазначається на зворотному боці заяви).
Приклади заповнення заяви як у разі добровільної, так і в разі обов'язкової реєстрації наводяться у роз'ясненні київських податківців.
Строки подання заяв
Строки подання заяв та строки реєстрації платником ПДВ залежать від причини реєстрації.
Відповідно до п. 183.3 ПКУ у разі добровільної реєстрації заяву подають не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Приклад 1 Підприємство «А» вважає за потрібне зареєструватися платником ПДВ з 01.08.2020 р. Заява в електронній формі надсилається до ДПI за місцезнаходженням (податковою адресою) не пізніше 21 липня 2020 р. Щодо заповнення заяви див. приклад 3 рекомендацій від податкової.
За п. 183.5 ПКУ особи, які реєструються добровільно, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації, що відповідає даті початку податкового періоду — календарний місяць.
Приклад 1 продовження. Підприємство «А» вважає за потрібне зареєструватися платником ПДВ з 01.09.2020 р. Заяву в електронній формі подано 10.07.2020 р., про що свідчить дата подання, проте у графі «бажана дата реєстрації» слід зазначити — 01.09.2020 р.
У разі обов'язкової реєстрації це досягнення граничного критерію з постачання товарів/послуг за останні 12 к. м. в 1 млн грн. Заяву подають не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. Вище ми зауважили, що дату досягнення граничної суми, яка зобов'язує стати платником ПДВ, і дату подання заяви зазначають у документі. Таким чином ДПС має можливість перевірити вчасну реєстрацію платником податку. Адже п. 183.10 ПКУ передбачено відповідальність за ненарахування, несплату податку без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування.
Слід бути уважними у разі зміни системи оподаткування. При переході на загальну систему платнику ЄП, який був платником ЄП за ставкою 5% (тобто не був платником ПДВ), слід перевірити обсяги постачання за останні 12 к. м. Відповідно до п. 183.4 ПКУ, у разі досягнення граничної суми в 1 млн грн статусу платника ПДВ не уникнути. До оподатковуваних операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Зверніть увагу!
При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов'язкової реєстрації треба враховувати визначення терміна «постачання товарів/послуг» — це пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ. Зокрема, тут враховуються обсяги безоплатно переданих/наданих товарів/послуг.
Зверніть увагу: якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставлені ним товари/послуги або продавець повернув суми попередньої оплати за такі товари/послуги, обсяги повернення віднімаються від загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації (ЗIР, підкатегорія 101.02).
Приклад 2 Фактичний обсяг оподатковуваних операцій у підприємства «А» за останні 12 к. м. (показники розраховано з серпня 2019 р. до липня 2020 р. включно) становить 1005000,00 грн. Така особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ і зобов'язана подати реєстраційну заяву до ДПI за місцем перебування на обліку не пізніше 10 серпня 2020 р. До речі, перевіряти загальний обсяг оподатковуваних операцій треба кожні останні 12 к. м.
Якщо заяву на реєстрацію подано 05.08.2020 р. і відмови немає, протягом 3 р. д. з дати надходження заяви підприємство отримує статус платника ПДВ і право на складання ПН та нарахування ПК з ПДВ.
Дата реєстрації — це день внесення запису до реєстру платників ПДВ. Якщо перше число календарного місяця на день подання реєстраційної заяви настало. Тому, якщо підприємство планує стати платником ПДВ з першого числа, реєстраційну заяву слід подати до початку місяця і з розрахунком 3 р. д. на розгляд заяви податковою. До моменту такої реєстрації особа не має права на податковий кредит.
На суму перевищення 5000,00 грн (обсяг операцій за прикладом за 12 к. м. становить 1005000,00 грн) нараховувати ПЗ з ПДВ не треба.
Якщо особа вчасно не подасть заяву, з 11.08.2020 р. і до моменту реєстрації податковий орган нарахує ПЗ з обсягів постачання товарів (послуг) за цей період.
Приклад 3 Платник ЄП за ставкою 5% вирішив з 01.10.2020 р. змінити ставку ЄП на 3%, яка передбачає сплату ПДВ, а отже, реєстрацію платником ПДВ. Заяви на реєстрацію платником ПДВ та зміну ставки ЄП можна подавати одночасно — не пізніше 21.09.2020 р.
Зверніть увагу, що звітний період для ПДВ для всіх без винятку платників податку, в тому числі і тих, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, — місяць, тож подавати декларацію з ПДВ слід щомісяця.
Відповідальність за невчасну реєстрацію
Згідно з п. 183.10 ПКУ, якщо особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник податку, застосовується відповідальність за ст. 123 ПКУ.
Відповідальність за ПКУ
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку й у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
ДПС, враховуючи пп. 54.3.1 ПКУ, зобов'язана самостійно за результатами документальної перевірки визначити суму податкового зобов'язання з ПДВ без урахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% — при повторному порушенні) суми такого зобов'язання.
Постачання до моменту реєстрації
Для платників ПДВ у більшості випадків (виняток — розрахунок бюджетними коштами та касовий метод) діє правило першої події за п. 187.1 ПКУ.
Якщо перша подія, наприклад відвантаження товарів, відбулася до реєстрації платником ПДВ, а друга подія — оплата відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов'язання з ПДВ за такою операцією не нараховується.
Якщо ж платник ПДВ застосовує касовий метод визначення податкового зобов'язання, то у разі надходження за фактом оплати — поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ він зобов'язаний задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ та сплатити їх.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»