Припинити підприємницьку діяльність для ФОПа не є проблемою. Але колишні підприємці залишаються на обліку в ДПС, і якщо ФОП застосовував РРО, йому слід скасувати реєстрацію цього РРО та вирішити, що робити із залишками товару1.
Загальні норми ліквідації
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону про держреєстрацію у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за рішенням ФОП особа подає до держреєстратора заяву за формою 1 (з позначкою біля поля «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем»). З 1 червня 2020 року діє нова форма заяви, яка затверджена наказом Мін'юсту від 19.05.2020 р. №1716/5.
1 Крім того, не слід забувати про остаточний розрахунок та подання ліквідаційної звітності, додатково див. «ДК» №47/2019, та №27/2020.
Розгляд поданого рішення здійснюється протягом 24 годин після надходження заяви до держреєстратора, крім вихідних та святкових днів. У разі відсутності зауважень ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення. Дані про припинення ФОПа автоматично надсилаються до органів ДПС.
Згідно з пп. 65.10.3 ПКУ відомості про державну реєстрацію припинення, отримані від держреєстратора, є підставою для зняття ФОПа з обліку в ДПI. Після подання ліквідаційної звітності, отримання акта звірки з ПФУ та, можливо, проведення перевірки підприємцю встановлюється обліковий стан «припинено». Дані про зняття з реєстрації ФОПа як платника податків та як платника ЄСВ передаються податківцями до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР. Перевірити цей факт можна також за безкоштовним запитом: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.
Скасування реєстрації РРО
Не всі підприємці застосовували у діяльності РРО, але тим, хто мав реєстратор розрахункових операцій, нагадаємо про такі дії.
При реєстрації РРО йому присвоюється фіскальний номер. Фіскальний номер — єдиний для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування. Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається і надалі не використовується.
Загальна норма: реєстрація РРО діє до дати скасування.
Дії, що їх слід виконати при скасуванні реєстрації, визначає гл. 4 розділу II Порядку реєстрації РРО. Цей Порядок встановлює форми:
— заяви про скасування реєстрації РРО (додаток 4);
— рішення про скасування реєстрації РРО (додаток 5);
— довідки про скасування реєстрації РРО (додаток 6).
Підстави для скасування реєстрації РРО зазначаються у п. 1 гл. 4 розділу II Порядку реєстрації РРО. Такими випадками можуть бути:
— СГ подав заяву про скасування реєстрації РРО;
— ДПС має відомості з ЄДР щодо державної реєстрації припинення СГ.
Тож скасування реєстрації РРО може здійснюватися:
— або за заявою ФОПа (як у паперовому, так і в електронному вигляді);
— або за рішенням податкового органу, якщо ФОП самостійно не подав заяву.
Зверніть увагу!
У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) чи її копії (електронною поштою).
Заява про скасування реєстрації РРО — це форма №4-РРО (додаток 4 до Порядку реєстрації РРО), і подається вона за місцем реєстрації РРО. Разом із заявою слід подати реєстраційне посвідчення (додаток 3 до Порядку реєстрації РРО). Але перед скасуванням реєстрації РРО необхідно звернутися до ЦСО1, з яким суб'єкт господарювання уклав договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, і розпломбувати його.
Розпломбувати РРО може тільки ЦСО!
У випадках, передбачених цим Порядком, у разі здійснення опломбування, переопломбування або розпломбування реєстратора до територіального органу ДПС за місцем реєстрації такого реєстратора центр сервісного обслуговування повинен надіслати повідомлення про опломбування реєстратора за формою та у порядку, встановлених відповідно до статті 7 Закону [про РРО] Порядком [реєстрації РРО].
Пункт 57 Порядку техобслуговування та ремонту РРО
1 Центр сервісного обслуговування — СГ, який за договором із постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.
Якщо ФОП користується спеціалізованим клієнтським ПЗ для формування та подання звітності в електронній формі, заяву на скасування реєстрації РРО можна сформувати в електронному вигляді і додати файли у форматі PDF, зокрема реєстраційне посвідчення.
Заяву на скасування реєстрації РРО подають за місцем реєстрації РРО. I згодом ДПI підписує рішення про скасування реєстрації РРО, яке складається за формою №5-РРО (додаток 5 до Порядку реєстрації РРО). Рішення засвідчується довідкою про скасування реєстрації за формою №6-РРО (додаток 6 до Порядку реєстрації РРО).
Податкова проводить скасування реєстрації РРО і вносить запис до інформаційної системи:
— у разі самостійного подання СГ заяви — протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви, реєстраційного посвідчення та за наявності довідки про опломбування з позначкою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО;
— у разі самостійного рішення (за наявності інформації від держреєстратора про припинення діяльності) — не пізніше одного місяця. Рішення надсилається засобами електронного зв'язку в електронній формі до ЦСО, який проводив технічне обслуговування РРО.
Факт скасування реєстрації РРО підтверджується довідкою про скасування реєстрації РРО за формою №6-РРО (додаток 6 до Порядку реєстрації РРО), тому підприємцю все ж таки краще і спокійніше подати заяву самостійно, як наслідок отримати цю довідку самому. Крім того, це впливає на термін скасування реєстрації РРО.
Отримати інформацію щодо дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО суб'єкт господарювання може самостійно з реєстру «Iнформація з РРО», який ДПС щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro.
До речі, якщо суб'єкт господарювання веде книгу обліку розрахункових операцій, реєстрація РРО скасовується одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО.
Залишки товару
На форумі «ДК» один із читачів запитав: чи потрібно залишки товару проводити через РРО? Ні, проводити таку операцію через РРО не потрібно, адже вона не є розрахунковою в розумінні Закону про РРО. Згідно зі ст. 3 Закону про РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний проводити через РРО лише розрахункові операції на повну суму покупки. Розрахункова операція — це приймання від покупця готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів під час реалізації товару.
А от щодо долі самого товару, то про повернення слід подбати заздалегідь до моменту ліквідації ФОП. I в разі припинення діяльності вирішити питання із залишками.
Нагадаємо, що ФОП повинен вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Такі вимоги згідно з п. 12 ст. 3 Закону про РРО не поширюються на ФОПів, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ. Адже за п. 44.1 ПКУ для потреб оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. Тому для платників ПДВ слід документально підтвердити визначення ПЗ та ПК, а ФОП на загальній системі оподаткування, потрібно мати документальне підтвердження витрат1.
1 Згідно з п. 177.2, пп. 177.4.5 та п. 177.10 ПКУ, фізособи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.
Відразу наголосимо, що придбаний товар в обліку ФОПа є лише залишком і не бере участі в обліку. Адже якщо ФОП на спрощеній системі, облік стосується визначення суми доходу під час реалізації. Понесені витрати в обліку участі не беруть.
Якщо йдеться про ФОПа на загальній системі, то залишки не відображаються у складі витрат і не зменшують базу оподаткування. Адже не виконується правило: витрати є пов'язаними з господарською діяльністю й оплаченими.
А от при ліквідації ФОПа, який є платником ПДВ, слід пам'ятати про вимогу п. 184.7 ПКУ і визначити податкове зобов'язання з ПДВ.
Визначення ПЗ з ПДВ при ліквідації
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Пункт 184.7 ПКУ
Якщо повернення товару постачальнику розглядати після ліквідації, то товар є власністю фізособи, але під час придбання перехід права власності відбувся, коли ця фізособа мала статус підприємця. Ясна річ, повернення якісного товару постачальникові залежить від суб'єктивного рішення контрагента.
Зверніть увагу: якщо і вдасться повернути оплачений товар, то в обліку така операція трансформується в реалізацію товару фізособою. Тоді вашому контрагенту доведеться виконати функції податкового агента й утримати податок на доходи фізосіб та військовий збір, адже податковий статус ФОПа втрачено. Тож у підсумку розраховувати на всю суму сплачених раніше коштів колишній ФОП не може, і сплачені з цієї операції податок на доходи фізосіб та військовий збір можна розглядати як свого роду «податок на залишок товару».
Як варіант, залишки товару можна передати за договором комісії на реалізацію. Проте з погляду оподаткування для колишнього ФОПа при цьому нічого не зміниться, адже комітент так само буде змушений виконувати функції податкового агента з податку на доходи фізосіб та військового збору.
Тож залишається останній варіант: залишити товар для власного використання.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок реєстрації РРО — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
- Порядок техобслуговування та ремонту РРО — Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»