• Посилання скопійовано

Рентна плата за воду зі свердловини

Садовий кооператив для власних потреб вибурив свердловину на землях загального користування (свердловину планується поставити на баланс). Забір води зі свердловини — до 300 м куб. за добу.
Чи потрібно у такому випадку кооперативу сплачувати рентну плату за спеціальне використання води та рентну плату за надра?

Відповідно до п. 251.1 ПКУ, рентна плата в цьому випадку складається з:

— рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (води) — пп. 251.1.1 ПКУ;

— рентної плати за спеціальне використання води — пп. 251.1.4 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ, корисні копалини — це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Як зазначають податківці у Загальнодоступному інформаційному ресурсі, підкатегорія 122.01, суб'єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб'єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування або без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди.

У відповіді на інше запитання у тій самій підкатегорії 122.01 податківці зазначають, що суб'єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (незалежно від продуктивності водозаборів підземних вод) для отримання економічної вигоди від їх використання, є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

Таким чином, якщо глибина свердловини — до 20 метрів, а використання таких вод не є комерційним (тобто лише для власних потреб товариства), то вважаємо, що садове товариство не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (води).

Проте щодо рентної плати за спеціальне використання води ситуація дещо інша. Відповідно до підкатегорії 118.01 ЗIР садові товариства є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Адже п. 255.1 ПКУ не передбачені винятки для суб'єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Так, якщо вилучений обсяг води безпосередньо використаний садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами), то рентна плата не справляється згідно з пп. 255.4.10 ПКУ, а об'єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Якщо ж обсяги води, що вилучені з водних об'єктів передаються (реалізовуються) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, то рентна плата справляється, а об'єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1.

Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит», ACCA DipIFR

До змісту номеру