• Посилання скопійовано

ТОВ понесло збитки: у якому розмірі відповідає керівник?

Керівник ТОВ, на думку ВС1, має утримуватися від вочевидь необачних, марнотратних та завідомо корисливих рішень. Інакше він несе відповідальність у сумі завданих збитків, які має відшкодувати у повному обсязі (а не в розмірі зарплати).

Керівник ТОВ не лише здійснює контроль за тим, як працюють його підлеглі, а й надає службові завдання, визначає строки та місце їх виконання, а головне — укладає правочини від імені товариства. Тобто щоденно приймає рішення, які прямо впливають на те, яким буде фінансовий результат діяльності товариства — прибутком чи збитком. Чи можна останнього уникнути, а якщо збиток уже отримано — стягнути його з керівника?

1 Постанова Великої палати ВС від 26.11.2019 р. у справі №910/20261/16.

Нагадаємо, що для ТОВ Законом про ТОВ/ТДВ передбачені особливі умови прийняття рішень щодо укладення значних правочинів їх керівниками (виконавчим органом) від імені товариства.

Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди на вчинення значних правочинів такими керівниками.

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймають виключно загальні збори учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у ч. 2 ст. 44, приймають загальні збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства (ч. 1 — 3 ст. 44 з урахуванням змін, внесених Законом №159).

Водночас відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ/ТДВ член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства — без згоди загальних зборів учасників:

  • здійснювати господарську діяльність як фізособа-підприємець у сфері діяльності товариства;
  • бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
  • бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

Але безпосередньо на керівника ТОВ ці обмеження не поширюються.

Обмеження для керівників як пов'язаних осіб — лише у статуті

Часто буває так, що керівники ТОВ є пов'язаними особами щодо інших ЮО (наприклад, керівник є учасником одного із ЮО засновників ТОВ). При цьому у інших засновників/учасників таких ТОВ рано чи пізно постає питання відповідальності керівників за нанесення збитків чи значне зменшення прибутків ТОВ.

Буває і так, що рішення та правочини щодо ТОВ, які приймає/укладає керівник, спрямовані на розвиток його власного бізнесу. Щоправда, вони не завжди можуть завдати шкоди ТОВ. Проте бувають випадки, коли, передаючи ОЗ чи погодження переоформлення дозволу на іншу ЮО, саме ТОВ позбавляється можливості ведення основного виду госпдіяльності та отримання прибутку.

Звісно, таке трапляється не так часто, адже засновники та керівники (принаймні ми сподіваємося на це!) зацікавлені в отриманні прибутків з різних джерел, що потребує утримання на плаву бізнесу в усіх юрососіб. Тож і не дивно, що законотворці не наважилися встановити обмеження для таких дій керівників, подібних до тих, що передбачені Законом про ТОВ/ТДВ для членів виконавчого органу.

Проте якщо таке сталось і керівник усе-таки зробив усе, щоби перевести діяльність на юрособу, де він сам є засновником, коментоване рішення є показовим щодо відповідальності, яку такий керівник може понести.

У коментованій нами справі ТОВ було створене для спільного здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин.

Відповідно до статуту директор ТОВ мав право укладати правочини (договори, контракти, в тому числі й міжнародні) та чинити юридичні дії від імені товариства, які пов'язані з розпорядженням майном та коштами на суму понад 500000 грн, лише за попереднім погодженням загальними зборами учасників товариства.

ТОВ, звертаючись до суду, вказує на те, що товариство, керівник якого погодився від імені ТОВ на переоформлення спецдозволу іншій ЮО (засновником якої є директор ТОВ), понесло значних збитків — як на суму оплати за спецдозвіл (1,5 млн грн), так і на суму неотриманих прибутків за час користування дозволом.

Відповідальність керівника та можливість стягнення з нього збитків

Суди під час розгляду справи встановили, що справді, незважаючи на вимоги статуту ТОВ, рішення загальних зборів щодо надання керівнику ТОВ згоди на внесення змін до спецдозволу шляхом заміни його власника немає.

Тому суди дійшли висновку про перевищення керівником своїх повноважень, вказавши на те, що він діяв не в інтересах цього ТОВ, а в інтересах ЮО, засновником якого був сам.

При цьому ВС додав, що є причинно-наслідковий зв'язок між діями керівника ТОВ та наявністю збитків товариству, що є обов'язковим для стягнення збитків, а саме:

  • протиправна поведінка керівника ТОВ, що полягає у наданні ним згоди як директором ТОВ на внесення змін до спецдозволу щодо переоформлення його на іншого власника;
  • наявні збитки в розмірі 1, 5 млн грн вартості спецдозволу;
  • причинний зв'язок між протиправними діями керівника і шкодою зумовлений переоформленням спецдозволу на іншу ЮО;
  • вина керівника як посадової особи, виражена у перевищенні повноважень, установлених йому статутом ТОВ.

Справді, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦКУ, з якої вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як:

  • шкода;
  • протиправна поведінка її заподіювача;
  • причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
  • вина.

Виходить, що за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає? Наприклад, якби керівник не порушив умови статуту, тобто якби статут дозволяв керівнику укладати значні правочини без згоди засновників/учасників, оформленої протоколом загальних зборів, то він би уникнув відповідальності? ВС вважає, що ні.

Інша судова практика з питань відповідальності керівників юросіб

ВС, приймаючи рішення, взяв до уваги й попередні рішення до схожих справ.

Так, у постанові від 04.12.2018 р. у справі №910/21493/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

Згідно з вимогами ст. 92 ЦКУ особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

А у постанові від 22.10.2019 р. у справі №911/2129/17 Велика палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов'язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Отже, Велика палата Верховного Суду у коментованій нами справі вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про неправомірність дій керівника для ТОВ.

Але стягнула збитки в сумі вартості спецдозволу. Щодо інших збитків, зокрема неотримання прибутків через дії керівника, доводити в судах їх розмір доволі непросто — це потребує як відповідних розрахунків, так і експертних висновків (на підставі госпдіяльності, що її зазвичай провадить підприємство).

Від себе додамо: звісно, ми не закликаємо прописувати моральну сторону виконання своїх обов'язків керівниками у статутах ТОВ. Проте останні мають пам'ятати, що під час розгляду подібних спорів суди враховуватимуть наведені вище позиції Великої палати ВС.

Нормативна база

  • ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
  • Закон про ТОВ/ТДВ — Закон України від 06.02.2018 р. №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
  • Закон №159 — Закон України від 03.10.2019 р. №159-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру