• Посилання скопійовано

Контроль за цінами та позовна давність: зміни під час карантину

ВРУ прийняла Закон №540, яким збільшуються адмінштрафи за завищення цін на товари та послуги, подовжуються строки давності та встановлюються нові правила судочинства на час карантину. Розгляньмо ці новації докладно.

Контроль за регульованими цінами — адмінштрафи збільшено!

Держпродспоживслужба завдяки законодавчим змінам продовжує отримувати нові повноваження. Тепер це контроль за цінами під час карантину. Докладно зупинимося на змінах відповідно до Закону №540.

Цей Закон набрав чинності з 2 квітня 2020 року — з дня його опублікування. Відповідно, з цієї ж дати застосовуються й нові розміри обсягів доходів «єдинників».

Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Кого перевіряє Держпродспоживслужба

Державний контроль у сфері ціноутворення здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують державні регульовані ціни у різних сферах та галузях економіки.

Зокрема, у галузі АПК та торгівлі державні регульовані ціни застосовуються суб'єктами господарювання з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі соціально значущими продовольчими товарами, на дитяче харчування та продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.

На фармацевтичному ринку встановлено контроль за дотриманням запроваджених механізмів регулювання цін на лікарські засоби суб'єктами оптової та роздрібної торгівлі, у тому числі на ліки, що придбаваються за рахунок коштів бюджету.

У сфері надання житлово-комунальних послуг державний контроль за тарифами запроваджено для суб'єктів господарювання, які надають (виробляють) послуги з теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за 17 видами послуг.

Окрім цього, здійснюється контроль за дотриманням державних регульованих цін і тарифів підприємствами-монополістами, що здійснюють свою діяльність, зокрема, на ринку надання телекомунікаційних, поштових послуг, послуг з перевезень на залізничному, міських пасажирських видах транспорту, послуг у морських, річкових і аеропортах, з продажу природного газу та електроенергії, на численні платні послуги, які встановлюються уповноваженими органами державної влади, тощо.

http://www.consumer.gov.ua/FoodSafetyUkr/5/Контроль-У-Сфері-Ціноутворення/

Держпродспоживслужба має право застосовувати до госпсуб'єктів адміністративно-господарські санкції, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 20 Закону про ціни і ціноутворення. І хоча Законом №540 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни і ціноутворення викладена у новій редакції, та ні перелік, ні розмір штрафів щодо формування та встановлення ціни, а також у разі стягнення плати за «безоплатні товари» — не змінились. А ось за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей, створення перешкод та невиконання приписів штрафи збільшені у 10 разів:

  • за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (було 100);
  • за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (було 200).

Нову редакцію наразі має ст. 165-2 КУпАП. Так, штрафи за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них збільшені у понад 10 разів — штраф на громадян 1700 грн і на посадових осіб — 2550 грн.

Якщо такі порушення вчинені під час карантину, встановленого КМУ, щодо товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений КМУ, якщо ціна перевищила у 1,2 разу рівень ціни, визначеної Кабміном на такий товар, — штраф на громадян від 3400 грн до 4250 грн і на посадових осіб — від 4250 грн до 5100 грн.

Справи про адмінправопорушення розглядатимуть та накладатимуть адмінстягнення керівник та уповноважені ним посадові особи Держпродспоживслужби (ст. 244-5 КУпАП), а протоколи складатимуть органи Нацполіції (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).

Утім, житлово-комунальних послуг наведені зміни не стосуються.

Далі розглянемо загальні питання щодо захисту прав та інтересів, а також судочинства під час карантину.

Подовження позовної давності

На час карантину продовжуються:

— строки загальної позовної давності (ст. 257 ЦКУ);

— спеціальні строки позовної давності (ст. 258 ЦКУ) в один рік до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені), про спростування недостовірної інформації, поширеної у ЗМІ, вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ), у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ), про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства;

— строки припинення поруки, строки звернення кредитора до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання у разі ліквідації боржника-юрособи (ст. 559 ЦКУ);

— строки позовної давності в один рік до вимог, які випливають із договору найму, зокрема, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі (ст. 786 ЦКУ).

Зміни, внесені до ГКУ, теж стосуються продовження строків на час дії карантину, а саме:

— строків нарахування відсотків за неправомірне користування чужими коштами, шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (ст. 232 ГКУ);

— гарантійних строків експлуатації, придатності та зберігання, а також строків пред'явлення позовів, що випливають з постачання товарів неналежної якості (ст. 269 ГКУ);

— строків позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, строків пред'явлення позовів про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту будівництва (ст. 322, 324 ГКУ).

На час карантину продовжено строки подання позовів та інших документів судам

Зрозуміло, що зупинення та значні обмеження щодо перебування в одному приміщенні, застосування заходів дезінфекції, носіння медичних масок та інші заходи безпеки не могли не торкнутись судів.

Тому, хоча більшість судів продовжує працювати й під час карантину (в деяких випадках судові засідання проводяться закритими або у письмовому провадженні), все ж подання позовів, відзивів на апеляційні та касаційні скарги, інших процесуальних документів наразі значно утруднено як для сторін спору, так і для судів.

Зверніть увагу!

Якщо суди розглядатимуть справи в режимі відеоконференції (КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ), варто врахувати таке:

1) змінами дозволено брати участь у таких судових засіданнях учасникам справи з використанням власних технічних засобів. Увага! На сьогодні всі судові засіданні в режимі відеоконференції проводяться у приміщенні суду та із застосуванням спеціального ПЗ. Тому, на нашу думку, швидко підготувати технічну можливість брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції буде досить важко;

2) ідентифікація учасника справи або представника здійснюватиметься шляхом накладення електронного підпису або за наявними документами, що посвідчують особу.

Щодо кримінальних проваджень, то вони й надалі здійснюватимуться відкрито, за винятком коли суд приймає рішення про обмеження доступу учасників справи до судового засідання під час карантину.

Законодавці прийняли рішення про продовження всіх встановлених процесуальних строків на час дії карантину.

Ідеться про строки, передбачені КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ для:

  • подання позовів, зміни предмета чи підстави позову, подання та витребування доказів, заяв щодо їх забезпечення (щодо доказів, то у змінах до ГПКУ такого не передбачено), відзивів, заперечень та пояснень третіх осіб, пред'явлення зустрічного позову, а також заяв про скасування судових наказів (зміни до ГПКУ та ЦПКУ), оскарження рішення третейського суду (ст. 346 ГПКУ), подання заяви про перегляд заочного рішення (ст. 284 ЦПКУ), пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя (ст. 325 ЦПКУ);
  • судів щодо прийняття ухвал про залишення позову без руху (зокрема, якщо позов не відповідає формі та змісту, та/або не додані всі документи до нього), повернення позовної заяви — в цьому випадку це означає, що суди можуть/будуть відкладати прийняття позовних заяв до розгляду та не відкриватимуть провадження у справах на час дії карантину, а якщо позов прийнято та провадження відкрито — строки для розгляду справ продовжуватимуться на час дії карантину (відповідні зміни до ст. 174 ГПКУ не внесено!);
  • подання апеляційних та касаційних скарг, строків їх розгляду. Втім, тут варто додати, що, скоріше за все, це стосуватиметься лише тих апеляційних та касаційних скарг, за якими строки подання не закінчилися на день запровадження карантину (на 12.03.2020 р.).

Водночас на час карантину продовжені й строки, встановлені СКУ, щодо давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, спорів про батьківство та материнство, визнання батьківства за рішенням суду.

Нормативна база

  • ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
  • ГПКУ — Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.91 р. №1798-XII.
  • КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV.
  • КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
  • ЦПКУ — Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. №1618-IV.
  • СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. №2947-III.
  • Закон №540 — Закон України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
  • Закон про ціни і ціноутворення — Закон України від 21.06.2012 р. №5007-VI «Про ціни і ціноутворення».
  • Постанова №211 — Постанова КМУ від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру