Деякі роботодавці підвищили оклади працівників з 1 січня 2020 року. Як таке підвищення вплине на індексацію? На розрахунок відпусткових, лікарняних, середньої зарплати для відрядження? А якщо новий оклад буде меншим за мінімальну зарплату, то чи вплине підвищення на ці виплати?
У зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму (докладно про це див. «ДК» №51-52/2019) роботодавці мали перевірити штатні розписи і за потреби внести зміни, тобто збільшити оклади працівників. Адже за Законом про оплату праці розмір окладу не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Дехто не бажає робити донарахування до мінімального розміру окладу, тож не орієнтується на прожитковий мінімум, а збільшує оклади до розміру мінімальної зарплати.
А як таке збільшення вплине на нарахування працівникам у наступних місяцях? Саме про це й поговоримо.
Iндексація та підвищення окладів
Проектом закону «Про працю» (зареєстрований 28.12.2019 р. за №2708) індексацію зарплати планують скасувати. Але поки що цього не сталося, тож зверніть увагу на таке.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) (п. 5 Порядку №1078).
Тобто якщо підвищується оклад за посадою, то змінюється «базовий» місяць.
Суму індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховувати не потрібно, якщо розмір підвищення зарплати перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів).
Якщо розмір підвищення зарплати не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення зарплати і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення зарплати. Iнакше кажучи, виникає так звана фіксована індексація. I ця «фіксована» індексація виплачуватиметься всі наступні місяці, доки не буде подальшого підвищення окладів.
Під час наступного підвищення окладів потрібно також зважати на:
— розмір підвищення окладів;
— розмір поточної індексації (якщо вже виникла);
— розмір «фіксованої» індексації.
Якщо розмір підвищення буде більшим, ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, то тоді відбудеться зміна базового місяця.
Якщо ж розмір підвищення буде меншим, ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, то відбудеться зміна базового місяця, а також знову виникне так звана фіксована індексація.
Але, проводячи цю процедуру, зверніть увагу на п. 5 Порядку №1078: якщо відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
А зараз покажемо, як це діє, на прикладах.
Приклад 1 Оклади на рівні мінімальної заробітної плати
Оклад за посадою підвищувався востаннє 01.01.2019 р. до рівня мінімальної заробітної плати, тобто 4173 грн. Тепер за цією посадою оклад підвищується з 01.01.2020 р. до рівня 4723 грн. Що з індексацією?
Визначимо розмір підвищення окладу за посадою:
4723 грн - 4173 грн = 550 грн.
Визначимо суму індексації у січні 2020 р. за умови, що базовий місяць — січень 2019 р.:
— індексація становить 65,16 грн.
Порівняймо дві величини.
Позаяк сума підвищення окладу за посадою більша, ніж розмір індексації, відбувається зміна «базового» місяця. «Фіксованої» індексації не виникає.
Приклад 2 Оклади на рівні мінімального прожиткового мінімуму
За посадою оклад підвищувався з 01.01.2019 р. до мінімально допустимого рівня, тобто розміру мінімального прожиткового мінімуму, а саме 1921 грн. Тепер за цією посадою оклад підвищується з 01.01.2020 р. до нового рівня прожиткового мінімуму — 2102 грн. Що з індексацією?
Визначимо розмір підвищення окладу за посадою:
2102 грн - 1921 грн = 181 грн
Визначимо суму індексації у січні 2020 р. за умови базового місяця січень 2019 р.:
— індексація становить 65,16 грн.
Порівняймо дві величини.
Позаяк сума підвищення окладу за посадою більша за розмір індексації, відбувається зміна «базового» місяця. «Фіксованої» індексації не виникає.
Нюанси розрахунку компенсації за невикористану відпустку
Мінсоцполітики в листі від 21.08.2019 р. №984/0/204-19 (див. «ДК» №40-41/2019, коментар «ДК») зазначило таке.
Умовою для проведення коригування є підвищення окладів, які відбулися:
1) у розрахунковому періоді;
2) періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.
Середня зарплата зберігається у випадках, передбачених законодавством: відпустка, відрядження, підвищення кваліфікації.
А от компенсація за невикористану відпустку не є збереженням середнього заробітку. Компенсація відпустки — це виплата, яка лише проводиться у розмірі середньої зарплати. Тому основною умовою для коригування середнього заробітку для виплати компенсації за невикористану відпустку є підвищення посадових окладів у розрахунковому періоді.
Відпусткові та підвищення окладів
Нормами абз. 1 п. 10 Порядку №100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Таке підвищення ставок та окладів регламентується актами законодавства, а також рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах).
Але зростання окладу може відбутися як у розрахунковому (для оплати відпустки) періоді, так і в періоді самої відпустки. I наслідки такого зростання різні.
Якщо оклад (тарифна ставка) працівника зростає у розрахунковому періоді, то заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються (множаться) на коефіцієнт їх підвищення.
Якщо оклад (тарифна ставка) працівника зростає під час відпустки, то на коефіцієнт підвищення коригуються вже самі відпусткові починаючи з дня підвищення.
Коефіцієнт, на який потрібно коригувати відпусткові, розраховують шляхом ділення окладу, встановленого після підвищення, на оклад до підвищення (листи Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. №1491/13/8416 (див. «ДК» №14/2017) та Мінпраці від 15.10.2007 р. №250/06/186-07).
Кількість знаків після коми для коефіцієнта підвищення не обмежена. Про це зазначалося у листі Мінсоцполітики від 10.05.2018 р. №766/0/101-18 (див. «ДК» №22/2018, коментар «ДК»).
Приклад 3 Коли коефіцієнт коригування не застосовується
Працівник іде у відпустку з 15.01.2020 р. на 14 календарних днів, а з 01.01.2020 р. йому підвищено оклад. У такому разі коефіцієнт коригування не застосовується, бо таке підвищення не відбувається ні в розрахунковому періоді, ні в періоді, протягом якого зберігається середній заробіток.
Приклад 4 Визначення коефіцієнта коригування для відпусткових
Працівник іде у відпустку з 17.02.2020 р. на 14 календарних днів, а з 01.01.2020 р. оклад цього працівника було підвищено до рівня мінімальної заробітної плати, тобто 4723,00 грн.
До того востаннє працівникові підвищували оклад у січні 2019 р. до розміру 4173,00 грн.
Визначимо розрахунковий період:
лютий 2019 р. — січень 2020 р.
Оскільки у січні 2020 р., тобто в розрахунковому періоді, відбулося підвищення окладу, слід провести коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення за місяць до підвищення.
Тобто коригуємо (збільшуємо на коефіцієнт) заробіток (зарплату за окладом та інші зарплатні виплати) з лютого 2019 р. до грудня 2019 р. (включно).
Визначимо коефіцієнт коригування:
4723, 00 : 4173,00 = 1,1318.
Приклад 5 Коли коефіцієнт коригування при розрахунку компенсації не застосовується
Працівник звільняється 15.01.2020 р., і цього ж дня йому виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (14 днів), а з 01.01.2020 р. відбулося підвищення окладу.
Коефіцієнт коригування не застосовується, бо таке підвищення окладу відбулося не у розрахунковому періоді, а періоду збереження середнього заробітку тут немає.
Відрядження та інші випадки збереження середньої зарплати
Зрозуміло, що при оплаті праці за дні відрядження (відповідно до ст. 121 КЗпП), у разі нарахування вихідної допомоги, перебування на військовій службі тощо, де розрахунковий період для визначення середнього заробітку становить останні два місяці, коригування середнього заробітку також проводити треба. Але коли саме це відбувається і чому не завжди його треба проводити, розгляньмо на прикладах далі.
Приклад 6 Коли коефіцієнт коригування не застосовуємо
Підприємство підвищує посадовий оклад працівнику з 01.01.2020 р. У травні 2020 р. працівник має відбути у відрядження.
Нараховуючи зарплату за дні відрядження, необхідно виконати умови, зазначені у ст. 121 КЗпП, а саме: оплатити дні відрядження за денним заробітком, але не нижче від середнього. Отже, бухгалтеру треба визначити і денний, і середній заробіток, порівняти їх і обрати для оплати найбільший.
Для обчислення середнього заробітку визначимо розрахунковий період — це останні два місяці: березень і квітень. У цих місяцях підвищення посадового окладу не проводилось, тож розрахунок середнього заробітку здійснюється без коефіцієнта підвищення.
Приклад 7 Застосовуємо коефіцієнт коригування при оплаті праці у відрядженні
Підприємство підвищує посадовий оклад працівнику у з 01.01.2020 р. до розміру 4723 грн. У грудні 2019 р. оклад працівника становив 4173,00 грн. У лютому 2020 р. працівник відбуває у відрядження.
Згідно зі ст. 121 КЗпП треба визначити денний і середній заробіток, порівняти їх і обрати для оплати робочих днів відрядження найбільший з цих показників.
Для обчислення середнього заробітку визначимо розрахунковий період — це останні 2 місяці — грудень 2019-го і січень 2020-го. Підвищення посадового окладу відбувалось у січні 2020 р., отже, слід провести коригування зарплати за грудень 2019 р. на коефіцієнт 1,1318 (4723,00 : 4173,00), а за січень 2020-го взяти до розрахунку нараховану зарплату згідно з розрахунковою відомістю.
Приклад 8 Коли коефіцієнт коригування не застосовуємо
Працівника у січні 2020 р. звільнено за скороченням з виплатою вихідної допомоги. У цьому ж місяці на підприємстві відбувається підвищення посадових окладів.
Вихідна допомога — це виплата, яка проводиться у розмірі середньої заробітної плати і не є збереженням середнього заробітку.
I хоча сума вихідної допомоги визначається із середнього заробітку за останні два місяці (листопад 2019 р. і грудень 2019 р.), — у цих місяцях розрахункового періоду оклад не підвищували, — проводити коригування зарплати для обчислення середнього заробітку не потрібно, бо підвищення окладів відбулося не в розрахунковому періоді, а в місяці, в якому надається вихідна допомога.
Приклад 9 А от тут — застосовуємо!
Працівника у лютому 2020 р. звільняють за скороченням з виплатою вихідної допомоги. У січні 2020 р. було підвищення посадового окладу.
У цьому прикладі вихідна допомога не є виплатою за період збереження середнього заробітку (як, наприклад, відпусткові, відрядження, служба тощо).
Але для визначення суми вихідної допомоги використовується розрахунковий період останні два місяці, грудень 2019 р. і січень 2020 р., в якому відбулося підвищення окладів!
У такому разі слід провести коригування зарплати за грудень 2019 р., а за січень взяти до розрахунку нараховану зарплату згідно з розрахунковою відомістю (аналогічно, як у прикладі 7).
Лікарняні, декретні і підвищення окладів
У Порядку №1266 немає норми, у якій би йшлося про проведення коригування середнього заробітку для оплати днів тимчасової непрацездатності чи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Тобто доходи працівника з метою розрахунку середнього заробітку у цих випадках на коефіцієнт підвищення не коригуємо незважаючи на те, що у січні 2020 р. відбувається підвищення окладу.
Проте фактичні доходи працівника з січня 2020 р. зростуть, отже, збільшиться і середня зарплата для оплати лікарняних та декретних, які призначатимуться у наступних місяцях.
Зростання мінімальної зарплати і розмір «декретних»
Насамкінець ще одне — чи не вплине зростання мінімальної зарплати з 01.01.2020 р. на розмір допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами, якщо вона призначалась наприкінці 2019 р. виходячи з мінімальної зарплати? Йдеться про тих працівниць, які перед настанням страхового випадку не мали достатнього страхового стажу.
Ні, мінімальний розмір допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами прив'язаний до розміру мінімальної зарплати на час настання страхового випадку.
Отже, якщо працівниця надала листок непрацездатності, у якому початок періоду вагітності та пологів припадає на 2019 р., а закінчується у 2020 р., мінімальний розмір допомоги, на який має право така працівниця, не зміниться. Він зафіксований розміром мінімальної зарплати, яка діяла у 2019 р., — 4173 грн.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
- Порядок №1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»